Штрафи за Законом про ЄСВ встановлено за різними видами порушень. Деякі з них стосуються сплати, а точніше, несвоєчасної сплати або взагалі несплати ЄСВ. Крім того, ще є штрафи за помилки у звітності та за відсутність бухгалтерських документів.
Звісно, у разі застосування штрафів за Законом про ЄСВ часом ще доводиться сплачувати адміністративні штрафи. Окремо виникає питання щодо долі штрафів через війну. Про це все поговоримо далі.
Види фінансових штрафів встановлено ст. 25 Закону про ЄСВ.
А за ст. 26 Закону про ЄСВ посадові особи платників ЄСВ несуть ще й адміністративну відповідальність за:
- порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску;
- неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності (відомостей) про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку);
- подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, інших відомостей, передбачених цим Законом.
Підкреслимо, що з 1 серпня 2023 року штрафи до роботодавців вже застосовуються. Зауважимо, що у підкатегорії ЗІР податківці також наголосили, що через дію мораторію на штрафи у період дії карантину вони під час перевірок мають право штрафувати за порушення за період до 01.03.2020 та починаючи з 01.08.2023.
Отже, за порушення платниками законодавства про єдиний внесок у період з 01.03.2020 по 31.07.2023 ДПС штрафні санкції не застосовує, а пеня, нарахована за цей період, підлягає списанню. А от за порушення, скоєні до 01.03.2020 та з 1 серпня 2023 року, доведеться сплачувати штрафи.
Поки що перевірки роботодавців ДПС проводить стосовно окремих категорій. Нагадаємо, що ще 8 грудня 2023 року набрав чинності Закон від 09.11.2023 №3453 щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок. Ним розширено критерії відбору платників податків для планових перевірок. Фізосіб-«єдинників» І та ІІ груп перевірки поки що не стосуються. Більше подробиць тут.
А з актуальним планом-графіком можна ознайомитися тут.
Види фінансових штрафів за порушення щодо ЄСВ
Про кримінальну відповідальність за порушення у сфері нарахування, обчислення та сплати ЄСВ ми писали у своєму довіднику тут.
ЄСВ на суму допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами
Чи застосовується відповідальність до роботодавця, який різницю між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою сумою допомоги у зв’язку з вагітністю та пологам за останній місяць листка непрацездатності вказав у додатку 1 до Розрахунку за попередній звітний період, на який той припадає?
Якщо у попередніх звітних періодах на суму допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами нараховано ЄСВ виходячи із фактичного розміру сум такої допомоги, який становить менше мінімальної заробітної плати, необхідно здійснити донарахування до розміру мінімальної заробітної плати та відобразити в додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за попередній місяць звітного періоду, на який припадає останній місяць такого листка непрацездатності, за кодом типу нарахувань 13, за умови, що інші доходи не нараховувались.
При цьому відповідальність до такого роботодавця не застосовується. Про це податківці розповіли у ЗІР.
Штрафи за помилки у звітності
Чи передбачено відповідальність до страхувальника у разі самостійного коригування у додатках 1, 2, 3, 5 або 6 до єдиної звітності щодо недостовірних відомостей стосовно застрахованої особи, що не стосуються сум нарахованої зарплати та сум ЄСВ?
Якщо страхувальником самостійно здійснюється коригування у додатках 1, 2, 3, 5 або 6 до Розрахунку недостовірних відомостей по застрахованій особі, що не стосуються сум нарахованої заробітної плати/доходу та сум єдиного внеску, які використовуються в Державному реєстрі, то фінансові санкції та адміністративна відповідальність за подання недостовірних відомостей податковими органами не застосовується.
Водночас у разі виявлення за результатами перевірки платника подання недостовірних відомостей стосовно застрахованої особи, що використовуються в Державному реєстрі, або інших відомостей, передбачених Законом №2464, фінансові санкції та притягнення до адміністративної відповідальності мають право застосовувати як ДПС, так і органи ПФУ.
Про це податківці вказали у своєму роз’ясненні в ЗІР тут.
Яка відповідальність застосовується до платника ЄСВ у разі несвоєчасної сплати суми пені та штрафів, зазначених у рішенні ДПС?
Нормами чинного законодавства не передбачено відповідальності до платника ЄСВ за несплату штрафних санкцій та пені, зазначених в рішенні ДПС.
Однак податківці підкреслили у своєму роз’ясненні, що їх рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк ДПС про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.
Суми штрафів та нарахованої пені стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, і включаються до вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо їх застосування пов’язано з виникненням та сплатою недоїмки.
При цьому строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Як застосовуються штрафи за донарахування ДПС або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ?
Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від ДПС або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.
Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, то за кожне таке донарахування (кожен місяць) накладається штраф у порядку та розмірах, визначених у абзацах четвертому – сьомому пп. 3 п. 2 розд. VІI Інструкції №449.
Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відс.) штрафу:
- визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони були виявлені;
- визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, у яких були виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи;
- здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється з фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.
До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного цим підпунктом.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до Інструкції №449.
Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску.
На цьому податківці наголосили тут.
Яку відповідальність передбачено до роботодавця за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску?
У разі несвоєчасної сплати або сплати не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 20 відс. несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску.
За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відс. таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожен день прострочення.
За порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адмінвідповідальність.
Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує 300 н.м.д.г. (5100 грн), – тягне за собою накладення штрафу від 40 до 80 (680 до 1360 грн) н.м.д.г., за повторне за рік вчинення таких дій – від 150 до 300 н.м.д.г. (2550 до 5100 грн).
Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше 300 н.м.д.г. – тягне за собою накладення штрафу від 80 до 120 н.м.д.г., за повторне за рік вчинення таких дій – від 150 до 300 н.м.д.г.
Такі штрафи можуть бути накладені не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення – два місяці з дня його виявлення.
Як визначається повторне правопорушення з метою застосування адміністративного штрафу до СГ за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску?
Повторним порушенням, за яке передбачено адміністративний штраф згідно зі ст. 165 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, буде несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, за яке до такого платника протягом року вже було винесено рішення про застосування штрафу (до 365 або 366 днів – для високосного року) та його застосовано.
При цьому для визначення повторності правопорушення відлік 365 днів (для високосного року – 366 днів) починається з дати винесення контролюючим органом такого рішення про застосування штрафу.
Як заповнити платіжку на сплату боргу з ЄСВ?
Під час перерахування коштів у рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції підлягають заповненню такі поля:
- у полі «Код виду сплати» платник зазначає код виду сплати «140»;
- у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі «погашення заборгованості з єдиного внеску». Про це ми писали тут.