29 квітня Уряд схвалив пакет законопроєктів щодо виконання Україною вимог ЄС для приєднання до системи банківських європлатежів SEPA. Про перший ми писали тут.
Мета законопроєктів – приведення українського законодавства у сфері запобігання та протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму у відповідність до актів права Європейського Союзу. Про це розповідає Мінфін.
Мінфін зауважив, що це є обов’язковою умовою для забезпечення подання офіційної заявки на приєднання України до SEPA (Single Euro Payments Area).
Приєднання України до SEPA дозволить громадянам та бізнесу здійснювати перекази у євро між 36 європейськими країнами – учасницями надзвичайно швидко, без додаткових комісій та за чітко встановленими правилами.
Після прийняття Верховною Радою і подальшого підписання угоди – фінансові кордони з ЄС будуть стерті.
Вступ до SEPA – це не тільки сучасні технічні можливості, це декларація про відданість європейським фінансовим стандартам.
Про переваги приєднання України до SEPA та ключові засади схваленого урядового пакету законопроєктів – докладніше у презентації.
Що ж планують змінити?
За повідомленням Мельничука, законопроєкт передбачає внесення змін до КУпАП та ККУ щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SЕPA).
Він спрямований на приведення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення у відповідність до міжнародних стандартів з питань боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму та забезпечення виконання умов, встановлених Європейською платіжною радою, необхідних для подання Україною заявки стосовно приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
Законопроєктом планують внести зміни до:
- Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими передбачається встановити відповідальність для посадових осіб підприємств, установ і організацій за примушування працівника до звільнення, притягнення його до дисциплінарної відповідальності або піддання іншим негативним заходам впливу;
- до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за незаконне звільнення працівника з роботи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, а також відповідальності за протидію виконанню обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу.