Оскарження дій посадових осіб податкових органів (наразі — Міндоходів) набуло значного масштабу, проте щоразу касаційна інстанція висловлює свою позицію щодо подібних спорів, яка дозволяє відновити права платників податків. Наразі йдеться про спори щодо реєстрації податкових накладних (їхніх коригувань) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН).
Отже, платник податків протягом 15 календарних днів після виписування податкової накладної зобов'язаний зареєструвати її в ЄРПН (наразі говоримо про податкові накладні, де сума ПДВ більша за 10 тис. грн, хоча сама ситуація стосується також податкових накладних з постачання підакцизних та імпортованих товарів).
Водночас, як показує практика, податкові органи останнім часом відмовляють у прийнятті та реєстрації в ЄРПН податкових накладних із зазначенням помилки: «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане в документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».
Далі ситуація може отримати доволі неочікуваний розвиток — податкові органи можуть відстежувати подібні податкові накладні, надсилати запити до контрагента, складати акти про неможливість проведення зустрічного звіряння та внаслідок цього зняти суми ПДВ з ПК.
Отже, виникає ситуація, коли захищатися потрібно вже обом контрагентам, і зрозуміло, що в суді. Але вийти переможцем за подібних обставин досить складно.
По-перше, слід доводити той факт, що зазначена адреса справді відповідає даним ЄДР, що підтверджується, скажімо, витягом з реєстру.
По-друге, поняття помилки як причини для відмови у прийнятті податкової накладної (коригування) відповідно до п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246, сам Порядок не містить. Тож подібна ситуація може повторитися не лише щодо місцезнаходження стосовно інших накладних, а й з інших, на розсуд податкового органу виявлених причин.
Ще один момент — подання паперових податкових накладних у разі відмови в реєстрації електронної ПН в ЄРПН є неможливим. Про це Міндоходів зазначає у Листі від 23.09.2013 р. №11760/6-99-99-18-06-05-15. До речі, платники податків на захист своїх прав намагалися складати різного роду запити та листи до органу Міндоходів за місцем обліку. Але у своїх відповідях регіональні управління Міндоходів посилалися на те, що ЄРПН — це компетенція лише Міндоходів.
Узагальнюючи всі ці проблеми, ВАСУ наводить такі висновки:
1. Реєстрація податкової накладної в ЄРПН є обов’язком постачальника товарів чи послуг. Цьому обов’язку кореспондує обов’язок Міндоходів прийняти і зареєструвати її;
2. Відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення позапланової перевірки. При цьому платник податку — продавець може звернутися з відповідним позовом до адміністративного суду для захисту своїх інтересів;
3. Предметом спору в зазначеній категорії справ є правомірність неприйняття суб’єктом владних повноважень податкової накладної для реєстрації;
4. Визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне за собою настання наслідків, передбачених у п. 201.10 ПКУ. Отже, податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації. Зважаючи на це, у судовому рішенні (його резолютивній частині) суд повинен зазначити, якою датою слід вважати таку податкову накладну прийнятою та зареєстрованою в ЄРПН (Лист ВАСУ від 24.10.2013 р. №1486/12/13-13).
Водночас ВАСУ звертає увагу, що платники податків під час оскарження дій органу Міндоходів щодо неприйняття податкової накладної не завжди вказують на обов′язковість визначення дати, якою вона є прийнятою та зареєстрованою в ЄРПН. Тож суди повинні зазначати про це у своєму рішенні незалежно від наявності чи відсутності таких позовних вимог.
Загалом позиція ВАСУ є цілком справедливою та зрозумілою. Проте залишається одна-єдина вимога: податкова накладна має бути зареєстрована саме платником податків та саме у встановлені п. 201.10 ПКУ строки. І незважаючи на рішення судів, прийняті на користь платників податків, із зазначенням дати реєстрації спірної ПН в ЄРПН, вона до самого реєстру не потрапить. Принаймні наразі ситуацію на рівні програмного забезпечення Реєстру не вирішено. Тож не виключено, що контрагент у будь-якому разі підпаде під позапланову перевірку (за даними звіряння автоматизованої системи обліку).