Поява цього виду державної допомоги пов’язана з набранням чинності Закону №1071. Норми, які запроваджені цим Законом, ми докладно розглядали тут.
Працівники мають можливість отримати допомогу самостійно, подавши заяву в електронній формі. Про це ми докладно писали тут.
Але для працівників, які працюють у юросіб, і не отримують допомогу по частковому безробіттю або одноразову допомогу застрахованим особам, передбачено й інший варіант отримання коштів. Саме про нього ми зараз і поговоримо.
Порядок надання одноразової матеріальної допомоги юрособам, розрахунку її розміру, стягнення, повернення невикористаної її суми затверджено постановою КМУ від 09.12.2020 №1231 (далі – Порядок №1231).
Цей Порядок було опубліковано і з 12 грудня 2020 року він набрав чинності. Про це ми писали тут.
Правила оподаткування допомоги
Про звільнення від оподаткування одноразової допомоги ми писали у своїй аналітиці та в новині на підставі Інформаційного листа №17 про це ось тут.
Хто має право на цю допомогу?
Юрособи, які станом на 10 грудня 2020 року вимушено скоротили або можуть скоротити передбачену законодавством тривалість робочого часу працівників, у тому числі через простій, після впровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), за їх зверненням можуть отримати одноразову матеріальну допомогу для виплати таким працівникам.
З Порядку №1231 ми дізнаємося, що в цьому випадку не йдеться про наявність у юрособи-роботодавця певного КВЕДу. Навпаки: у юрособи-роботодавця не повинно бути визначено як основний виду діяльності, один з тих, який зазначений у Переліку №1236! Що це за Перелік, можна дізнатися тут.
Що ж стосується працівників, то ця одноразова матеріальна допомога виплачується тим, які на момент отримання допомоги перебувають у трудових відносинах із певною юрособою. Звісно, за умови, що такий роботодавець подав (і вчасно) документи про призначення такої допомоги.
Одноразова матеріальна допомога не надається:
1) за найманих працівників, які:
- на дату звернення працюють у роботодавця та за яких роботодавцем сплачено ЄСВ менше ніж за усі місяці ІІІ кварталу 2020 р.;
- працюють у роботодавця за сумісництвом;
2) суб’єктам господарювання:
- період від дати державної реєстрації яких до дати набрання чинності Законом становить менше трьох місяців;
- які на дату набрання чинності Законом отримують допомогу по частковому безробіттю та/або допомогу по частковому безробіттю на період карантину;
- діяльність яких на дату набрання чинності Законом №1071, за даними ЄДР, припинена, перебуває у стані припинення або банкрутства.
Тобто працівник може отримати допомогу лише за одним, основним місцем роботи. І якщо ви як роботодавець вже подали документи на отримання допомоги по частковому безробіттю (яка теж компенсує працівникам втрату частини зарплати через скорочення/зупинення діяльності роботодавця), то в цій одноразовій допомозі вам відмовлять.
Коли треба подавати документи?
Подавати документи можна з 14 грудня 2020 року. Граничний строк їх подання – це 21 грудня 2020 року включно.
У Постанові №1231 наголошується: документи, надані суб’єктами господарювання для надання одноразової матеріальної допомоги після 21 грудня 2020 р., не розглядаються міськими, районними і міськрайонними центрами зайнятості та філіями регіональних центрів зайнятості.
Кому і як подаються документи?
Ось тут вийшло цікаво. Як зазначено у п. 6 Порядку №1231, для отримання цієї одноразової матеріальної допомоги юрособа може скористатися виключно одним із таких шляхів подачі документів:
1) в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг з використанням кваліфікованого електронного підпису заповнює форми заяви та відомостей згідно з додатками 1 та 2, а також подає копію наказу про скорочення або можливе скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у період дії обмежувальних протиепідемічних заходів;
2) подати центру зайнятості за своїм місцезнаходженням відповідно до даних ЄДР (особисто або на електронну адресу відповідного центру зайнятості):
- заяву за формою згідно з додатком 1;
- копію наказу про скорочення або можливе скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у період дії обмежувальних протиепідемічних заходів;
- копію відомостей про найманих працівників, щодо яких виконуються вимоги статті 3 Закону за формою згідно з додатком 2.
Давайте розбиратися по черзі.
По-перше, Єдиний державний веб-портал електронних послуг, згідно з Положенням №1137, знаходиться за адресою в Інтернеті - diia.gov.ua. Тобто це той самий «Портал Дія», про який ми вже добре знаємо. Хоча в Порядку №1233 про нього говорять прямо, а у Порядку №1231 про це доводиться здогадуватися.
Але на «Порталі Дія» сервісу для подання таких документів наразі немає. Більш того, Державний центр зайнятості пропонує власну схему подання документів:
- безпосередньо до центру зайнятості;
- на електронну адресу центру (скановані копії).
Тобто маємо великі шанси, що на «Порталі Дія» такий сервіс і не з’явиться. А строки подання документів піджимають – на все роботодавцю надається один тиждень!
Отже, обережні юрособи, якщо і скористаються електронним способом, то шляхом надсилання листів із сканованими копіями документів на адресу конкретного центру зайнятості. Якого саме? За місцезнаходженням юрособи-роботодавця. Знайти, який це має бути ЦЗ і дізнатися про його електронну адресу можна тут, якщо скористатися послугою «Обрати регіон» у верхньому лівому куті головного сайту.
Які документи треба подати?
Перелік необхідних документів досить короткий:
- заява за формою згідно з додатком 1 до Порядку №1231;
- копія наказу про скорочення чи можливе скорочення тривалості робочого часу;
- копія відомостей про найманих працівників за формою згідно з додатком 2 до Порядку №1231.
Почнемо з наказу
Перш за все наголосимо: центру зайнятості надаватиметься копія! А оригінал має зберігатися у роботодавця та надаватися потім під час перевірки (про які буде далі). Копію затверджуємо написом: «Згідно з оригіналом», датою, коли ця копія зроблена, підписом особи, яка зробила цю копію, із зазначенням її посади та ПІБ.
Типової форми наказу, звісно, немає. Тож роботодавцю доведеться його вигадувати самостійно. Втім, це не вперше. Ситуація дуже нагадує випадок із наказом, який оформлювався для отримання допомоги по частковому безробіттю. Тобто форми немає, що має бути в цьому наказі – ніхто не знає. Але ключові слова в ньому мають бути.
Для цього разу – це скорочення тривалості робочого часу з визначенням переліку працівників, яких це стосується. І зазначенням причини – обмежувальних заходів, встановлених КМУ на час карантину.
Що вважати за скорочення тривалості робочого часу, як завжди, з нормативної бази доводиться лише гадати. На практиці вважається, що це зменшення тривалості робочого часу порівняно з тою, яка діяла до введення обмежувальних заходів.
Чи мають право на таку допомогу працівники, які перебували у відпустці? На жаль, про них Порядок №1231 не згадує, тому, скоріш за все, ні. Втім, про це можна дізнатися у вашому Центрі зайнятості. Проте, коли задаватимете питання, не сплутайте з допомогою по частковому безробіттю (в неї інший Порядок №306 і в ньому неоплачувані відпустки згадуються).
А якщо оформлено простій? Про цей випадок Порядок №1231 згадує – так, в цьому випадку працівники матимуть право на допомогу.
Щодо обмежувальних заходів, то тут так. Того, що у грудні 2020 року та у січні 2021 року є (буде) карантин, для отримання допомоги замало – карантин триває ще з березня, і має перспективу бути подовженим, як мінімум, до кінця зими. Треба, щоб обмеження, встановлені для певних видів діяльності, стосувалися саме вас, як роботодавця. При цьому ваш основний КВЕД не був зазначений у Переліку №1236.
Зверніть увагу! У п. 8 Порядку №1231 зазначено: «У грудні 2020 року бюджетні кошти спрямовуються для виплати одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, діяльність яких буде тимчасово зупинена у період обмежувальних протиепідемічних заходів у грудні 2020 року та у січні 2021 року, на виконання рішення Кабінету Міністрів України».
Тобто допомога одноразова – двічі її не дадуть. Але отримати її зможуть як ті роботодавці, які скоротили діяльність у грудні 2020 року, так і ті, які скоротять свою діяльність у січні 2021 року.
Щодо січня 2021 року наказ про заплановане скорочення тривалості робочого часу можна зараз скласти наперед. Тим більше, що інформація про запланований локдаун та його обмеження вже є. Ми про це писали тут.
Щодо грудня 2020 року, то тут цікаво. Адже у Порядку №1231 не зазначено, якою датою має бути складено цей наказ.
Що, як наказ про скорочення діяльності (простій) було складено до грудня 2020 року, але він поширювався і на грудень? Чи отримають такі роботодавці допомогу (якщо не отримують допомогу по частковому безробіттю)? Наразі невідомо і це питання до центру зайнятості.
Найпростіше тим, хто оформить такий наказ саме у грудні 2020 року. При цьому обмежувальні заходи можна знайти у постанові КМУ №641 (у чинній редакції).
Та головне, звісно, не лише скласти такий наказ, а й дотримуватись його норм. Тобто працівники, яким встановлюється скорочення робочого часу, та які у зв’язку з цим отримають одноразову допомогу, дійсно, мають працювати за новим скороченим графіком (або не працювати зовсім, якщо їх робочий час скоротився до нуля). Інакше йтиметься про отримання державної допомоги за неправдивими відомостями і кошти доведеться повертати (про що далі).
Заява на отримання допомоги
Форма її наведена у додатку 1 до Порядку №1231.
У ній наводиться інформація щодо:
- одержувача допомоги – роботодавця (юрособи). Крім найменування треба зазначити юридичну та фактичну адреси, код ЄДРПОУ. Цю інформацію (крім фактичної адреси) треба наводити відповідно до того, як це зазначено в ЄДР.
А також стан юрособи – якщо ви не перебуваєте в стані ліквідації, проставляєте позначку у графі «Жодне із зазначеного». Також треба підтвердити (позначкою), що ви не отримуєте допомогу по частковому безробіттю. А ось факт сплати вами ЄСВ (за працівників) щодо 3 кварталу 2020 року і що ви знайомі із Порядком №1231, позначкою підтверджувати не потрібно – це ви підтверджуєте, коли цю заяву підписує керівник;
- введеного або запланованого скорочення тривалості робочого часу. При цьому зазначається період, протягом якого діє це скорочення, та реквізити наказу, яким це скорочення було встановлено;
- реквізитів рахунку, на який будуть перераховуватися кошти на виплату допомоги. Це має бути будь-який з поточних рахунків юрособи у форматі згідно зі стандартом IBAN.
Заяву підписує керівник юрособи зі зазначенням дати її складання.
Відомості про найманих працівників
Форма таких відомостей наведена в додатку 2 до Порядку №1231. Але центру зайнятості надаємо лише копію! Як оформити копію документу – зазначено вище (див. розділ про наказ).
Підписує ці відомості також керівник юрособи зі зазначенням дати складання документу.
У цих відомостях зазначаємо:
- інформацію про роботодавця. Тут все звично: найменування та місцезнаходження згідно з тими, які зазначені в ЄДР. Не забуваємо і про код ЄДРПОУ та номер поточного рахунку у форматі згідно зі стандартом IBAN;
- дані про працівників (окремо про кожного, в кого скоротився робочий час). В таблиці зазначаємо:
- ПІБ, РНОКПП або серію та номер паспорту для тих, хто від РНОКПП відмовився,
- зарплату, ЄСВ, сплачене за працівника та нормальну (тобто ту, що була встановлена тоді) тривалість робочого часу за 3 квартал 2020 року,
- на скільки годин ця нормальна тривалість вже скорочена у грудні (графа 6) або може скоротитись (графа 7) – заповнюємо лише одну з цих граф!
А ще треба підтвердити (в форматі так чи ні), що цей працівник перебуває з вами у трудових відносинах на момент подання заяви, що це основне його місце роботи (тобто у вас зберігається його трудова книжка). І зазначити суму матеріальної допомоги, на яку претендує кожен з таких працівників. Про те, як його порахувати, далі.
В якому розмірі надаватиметься допомога?
Розмір одноразової матеріальної допомоги визначається пропорційно робочому часу працівника, який скорочено або заплановано скоротити, але не може перевищувати 8 тис. гривень на одного працівника.
Розрахунок розміру одноразової матеріальної допомоги здійснюється за формулою:
де: РОМД — розмір одноразової матеріальної допомоги;
ΣСРЗП3 — сума нарахованої заробітної плати працівника за ІІІ квартал 2020 р.;
ΣНРЧ3 — кількість годин нормальної тривалості робочого часу за ІІІ квартал 2020 р.;
СРЧ — кількість годин скороченого робочого часу (запланованого до скорочення робочого часу) у період дії обмежувальних протиепідемічних заходів.
Тобто, по суті, в графі 11 Відомостей наводиться результат розрахунку: графа 4 / графа 5 х графа 6 (або графа 7).
В які строки буде виплачена допомога?
Рішення про виплату або відмову у виплаті одноразової матеріальної допомоги приймається центром зайнятості до 22 грудня 2020 р. включно та оформлюється наказом відповідного центру зайнятості. Проте фінансувати виплату буде Фонд безробіття.
Роботодавець зобов’язаний виплатити одноразову матеріальну допомогу на рахунок найманого працівника у строк не пізніше наступного робочого дня після надходження коштів на його рахунок за окремою платіжною відомістю для виплати одноразової матеріальної допомоги (відомістю на виплату грошей).
Тобто готівкою виплачувати не можна. Це буде перерахування з рахунку на рахунок, яке роботодавець оформлює платіжною відомістю за формою, якої вимагатиме його уповноважений банк.
Зверніть увагу! Невикористана сума одноразової матеріальної допомоги повертається роботодавцем в повному розмірі на рахунок регіонального або міського, районного чи міськрайонного центру зайнятості протягом 30 календарних днів з дня настання таких обставин:
- робочий час найманих працівників у період дії обмежувальних протиепідемічних заходів не скорочено або скорочено в менших обсягах, ніж заплановано;
- звільнення найманого працівника відбулося до запланованого скорочення робочого часу;
- тимчасова втрата працездатності найманого працівника.
Останні два випадки потребують додаткової уваги.
Якщо працівнику планували у січні скоротити робочий час, а він захворів або звільнився
У разі звільнення найманого працівника, його тимчасової втрати працездатності в період скорочення робочого часу частина невикористаної одноразової матеріальної допомоги повертається суб’єктом господарювання на рахунок Центру зайнятості, який здійснював виплату, протягом 30 календарних днів у розмірі, визначеному за формулою:
де: СП — сума, яка підлягає поверненню;
РОМД — розмір одноразової матеріальної допомоги;
СРЧзапланована — кількість годин запланованого до скорочення робочого часу в період дії обмежувальних протиепідемічних заходів, яка була зазначена у відомостях згідно з додатком 2, на дату подання документів для отримання одноразової матеріальної допомоги;
ФСЧ — кількість годин фактично скороченого робочого часу у період дії обмежувальних протиепідемічних заходів.
Відповідальність за порушення
Звісно, що правомірність призначення і цільове використання отриманих коштів на виплату допомоги держава контролюватиме. А отже, фахівці центрів зайнятості проводитимуть виїзні або невиїзні документальні перевірки.
У п. 13 Порядку №1231 зазначено: центр зайнятості контролює цільове використання коштів, що перераховуються суб’єкту господарювання для виплати найманим працівникам одноразової матеріальної допомоги, шляхом проведення відповідної перевірки протягом 180 календарних днів після виплати такої допомоги суб’єкту господарювання.
Перевірка може бути проведена за місцем знаходження суб’єкта господарювання або у приміщенні центру зайнятості.
Під час проведення зазначеної перевірки роботодавець зобов’язаний надати оригінали:
- наказу про скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у період дії обмежувальних протиепідемічних заходів;
- відомостей про найманих працівників за формою згідно з додатком 2;
- платіжних відомостей для виплати одноразової матеріальної допомоги (відомість на виплату грошей) з підтвердженням перерахування коштів на рахунок найманого працівника;
- табеля обліку робочого часу за період дії обмежувальних протиепідемічних заходів.
У разі встановлення фактів:
- подання недостовірних даних суб’єктом господарювання, на підставі яких надано одноразову виплату матеріальної допомоги,
- неперерахування ним відповідних коштів найманим працівникам, зазначеним у відомостях про найманих працівників,
- недопущення представників центів зайнятості до проведення перевірки та/або неподання документів для її проведення
сума отриманої одноразової матеріальної допомоги стягується Центром зайнятості зі суб’єкта господарювання.