Відповідно до п. 177.4 ст. 177 розділу IV ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ ПКУ. Згідно з п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ ПКУ витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються з витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, п. 138.6 — 138.9, пп. 138.10.2 — 138.10.4, п. 138.11 ст. 138 ПКУ, до яких зокрема, включаються витрати на оперативну оренду основних засобів, на оплату праці.
Згідно з п. 153.7 ст. 153 розділу ІІІ ПКУ орендодавець збільшує суму доходів, а орендар — суму витрат на суму нарахованого лізингового платежу (оренди) за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому самому порядку оподатковують операції з оренди землі та житлових приміщень. Враховуючи вищевикладене, сума орендної плати включається до витрат, які пов’язані з отриманням доходу, за умови що ця сума підтверджена документально (договір оренди, квитанції тощо) і таке майно використовується для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 142.1 ст. 142 розділу ІІІ ПКУ фізичні особи — підприємці на загальній системі оподаткування мають право включити до складу витрат лише витрати на оплату праці, які включають нараховані витрати на оплату основної та додаткової заробітної плати й інших видів заохочень та виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру за умови документального підтвердження відповідних витрат. Витрати на оплату праці включаються повністю, без вирахування ПДФО та ЄСВ.
З відповідей на запитання під час відкритої зустрічі голови ДПС у Дніпропетровській області Вадима Куслія з підприємницькою спільнотою Дніпропетровщини 8 лютого 2012 року
