ДПСУ зазначає, що фізособи-госпсуб’єкти, які були платниками фіксованого податку відповідно до р. IV Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян», при визначенні обсягу доходу, що дає право на застосування спрощеної системи оподаткування в 2012 р., враховують дохід, отриманий у 2011 р. від здійснення підприємницької діяльності, який обкладався фіксованим податком. У цьому випадку положення ст. 292 ПКУ щодо порядку визначення доходів та їх складу враховуватимуться до доходів, отриманих починаючи з 01.01.2012 р.
Згідно з пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ, доходом платника єдиного податку є для фізособи-підприємця дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній чи нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. При цьому в дохід не включаються отримані такою фізособою пасивні доходи у вигляді відсотків, дивідендів, роялті, страхові виплати та відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізособі і використовується в його госпдіяльності.
При цьому в суму доходу за звітний період включаються сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, і вартість безкоштовно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст. 296 ПКУ, платники ЄП І та ІІ груп і платники ЄП ІІІ групи, які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного (за підсумками р.д.) відображення отриманих доходів. Форма книги обліку доходів і порядок її ведення затверджені наказом Мінфіну від 15.12.2011 р. №1637.
При цьому ні статтею 296 ПКУ, ні порядком ведення книги обліку доходів не встановлено обов’язок мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Разом з тим, згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ, з метою оподаткування платники мають вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платники повинні забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, та документів, пов’язаних з виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш ніж 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються ці документи, а при її неподанні — з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
