Оподаткування українських ФОПів у Польщі у 2026 році: правила CRS та роз'яснення ДПС і польського Мінфіну

1. Чи є податковим резидентом України ФОП, який працює у Польщі?
2. Чи потрібно повідомляти ДПС про господарську діяльність в Польщі?
3. Валютні розрахунки та нагляд з боку НБУ
4. Чи діють в 2026 році граничні строки розрахунків за ЗЕД-договорами?
5. Якщо ФОП сплатить податки з отриманих доходів в Україні, чи не виникне в нього обов’язку сплатити податки у Польщі?
6. Якщо ФОП на території Польщі надає послуги віддалено клієнтам в Україні?
7. Як уникнути подвійного оподаткування доходів і в Україні, і в Польщі?
8. Чи треба українському ФОПу реєструватися у польських держорганах?
9. Загальні особливості оподаткування у Польщі
10. Про оподаткування ФОП, який перебуває за кордоном, читайте також:

Чи є податковим резидентом України ФОП, який працює у Польщі?

Розглянемо ситуацію: ФОП тимчасово мешкає у Польщі, продовжує працювати віддалено, отримуючи доходи від підприємницької діяльності, декларує ці доходи в Україні, подаючи відповідну декларацію, сплачує податки в Україні.

Чи вважається він податковим резидентом України? На думку податківців, так. Саме тому, що зареєстрований в Україні, звітує і сплачує податки в Україні. Ба більше, він має перераховувати кошти, отримані за кордоном, на свій підприємницький рахунок, відкритий в Україні. Отже, саме Україна це зона його економічних інтересів. Такою на сьогодні є позиція ДПС.

Де прочитати більше про податкову резидентність?

Рекомендуємо також ознайомитися з матеріалом «Український ФОП (3 група ЄП) надає послуги польському замовнику: які можливі варіанти оподаткування?». Там детально розглянуто варіанти взаємодії з польським бізнесом через призму Конвенції про уникнення подвійного оподаткування.

Чи можна змінити зону економічних інтересів, залишаючи отримані доходи за кордоном? Ми не рекомендуємо цього робити.

Адже згідно з консультаціями податкової служби (див., приміром, ІПК ДПСУ від 11.02.2025 №651/ІПК/99-00-24-03-03) доходи, отримані на рахунки в іноземних банках, які не перераховані на підприємницькі рахунки в банках України, слід оподатковувати як іноземні доходи фізосіб, за якими фізособа має щороку подавати декларацію про майновий стан і доходи, утримуючи з доходів ПДФО (18%) і ВЗ (5%). Тобто, на погляд податкової, такі доходи оподатковуються не як доходи від підприємницької діяльності, а як інші доходи фізособи. Це означає, що жодного єдиного податку для таких доходів. А якщо ФОП-«загальник» – жодного зменшення цього доходу на витрати, понесені для його отримання. Така ж позиція зберігається і в 2026 році, про що ми писали тут.

Увага!

Якщо раніше ФОП міг сподіватися, що українська податкова не дізнається про його іноземні рахунки, то починаючи з 2024–2025 років Україна стала повноцінним учасником системи автоматичного обміну фінансовою інформацією (CRS). Тепер українські податківці отримують інформацію про іноземні банківські рахунки своїх резидентів, відкриті в понад 100 країнах, включно з Польщею.

Тому приховати валютні надходження на рахунках у польських банках вже не вийде. Якщо ФОП отримує кошти за кордоном, залишає їх там і не перераховує на підприємницький рахунок в Україну, контролери можуть використати дані від польських колег для донарахування ПДФО та ВЗ.

Чи потрібно повідомляти ДПС про господарську діяльність в Польщі?

Якщо ФОП на ЄП провадитиме діяльність за кордоном, він має внести зміни до своїх реєстраційних даних щодо місця провадження господарської діяльності, подавши до податкової служби за місцем податкової адреси відповідну заяву.

Заява подається платниками ЄП 1 та 2 груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ПКУ). А платниками ЄП групи 3 – не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ПКУ).

Заяву подають із позначкою «Внесення змін». 

У полі 6 «Місце провадження господарської діяльності», в якому слід зазначати інформацію, зокрема, щодо області, району, населеного пункту, вулиці, номера будинку/офісу/квартири, індексу, така особа заповнює тільки графу «Область, район, населений пункт», в якій зазначає: «Виконання робіт чи надання послуг за межами України (експорт)» та/або «Поставка товарів за межами території України (експорт)». Інші графи поля 6 заяви не заповнює. 

Відповідну консультацію податківців ми наводили тут. 

Валютні розрахунки та нагляд з боку НБУ

Окремо варто звернути увагу на правила валютного контролю, які діють незалежно від того, де фізично перебуває український підприємець. На період дії воєнного стану розрахунки підпадають під особливий режим, встановлений Постановою НБУ від 24.02.2022 №18 (далі – Постанова №18).

Чинне законодавство не забороняє ФОПам-резидентам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн. Проте важливо пам'ятати про вимоги п. 23 Положення, затвердженого Постановою НБУ від 02.01.2019 №5, згідно з яким грошові кошти від нерезидента за ЗЕД-операціями обов'язково підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку на території України.

Тобто, навіть якщо ви цілком легально отримуєте винагороду від замовника на свій рахунок у польському банку, цю валютну виручку необхідно перерахувати на ваш підприємницький рахунок в українському банку. Такий алгоритм дій допоможе вирішити одразу дві проблеми:

• по-перше, ви уникнете порушень правил валютного нагляду;
• по-друге, зарахування коштів на український рахунок ФОПа слугуватиме беззаперечним доказом того, що це саме дохід від підприємницької діяльності, а не просто дохід фізичної особи, який має оподатковуватися ПДФО за ставкою 18% без зменшення на суму понесених витрат.

Чи діють в 2026 році граничні строки розрахунків за ЗЕД-договорами?

Працюючи з іноземними замовниками, важливо пам'ятати не лише про місце відкриття рахунку, а й про часові обмеження для отримання оплати.

Увага!

На період дії воєнного стану Національний банк України встановив спеціальні правила: граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту становлять 180 календарних днів (згідно з п. 14-2 Постанови №18).

Звісно, можна стверджувати, що митний режим «експорту» застосовується виключно до товарів, а такого поняття, як «експорт послуг», юридично не існує. Проте на практиці податківці спираються на ч. 1, 2 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», яка прямо встановлює вимоги щодо своєчасного зарахування коштів за експорт робіт, послуг та прав інтелектуальної власності.

Відлік цих 180 днів починається з дня оформлення у письмовій формі (паперовій чи електронній) акта наданих послуг, інвойсу (рахунка) або іншого документа, що засвідчує їх надання. Про це податківці кажуть і в 2026 році. Щоб не наражатися на нарахування пені за порушення валютного законодавства, українському ФОПу варто ретельно контролювати, аби польський замовник перераховував кошти в межах цього 180-денного строку.

Якщо ФОП сплатить податки з отриманих доходів в Україні, чи не виникне в нього обов’язку сплатити податки у Польщі?

Спробуймо з’ясувати, використавши інформацію, розміщену на сайті Мінфіну України. А також індивідуальні податкові роз’яснення (ІПР) польської податкової служби на сайті Мінфіну Польщі.

Наведемо короткий зміст окремих із цих роз’яснень у таблиці.

Таблиця. Короткий зміст ІПР польської податкової служби

Що каже з цього приводу Мінфін України?

Мінфін розробив анкети з описом можливих ситуацій, у яких опинилися за кордоном громадяни України, та переліком відповідей на запитання, які при цьому виникають.

Анкета була доведена через дипломатичні канали до відома компетентних органів європейських країн, США та Канади з проханням надати відповідь. На момент написання цієї статті на сайті Мінфіну розміщено заповнені анкети 10 країн: Австрії, Бельгії, Данії, Італії, Латвії, Литви, Німеччини, Польщі, Португалії, Чехії.

Для пошуку відповіді на наше запитання звернімося до анкети Польщі.

Представництво і постійне представництво

Для цілей Конвенції про УПО термін «постійне представництво» означає постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється комерційна діяльність підприємства.

Термін «постійне представництво», зокрема, включає: місцезнаходження дирекції; відділення; контору; фабрику; майстерню; шахту, нафтову або газову свердловину, кар’єр або будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів.

Будівельний майданчик або монтажний або складальний об’єкт є постійними представництвами лише в тому разі, якщо вони існують більше 12 місяців.

Водночас на урядовому вебсайті у розділі про реєстрацію представництва закордонної фірми застерігають, що представництво може провадити виключно діяльність у сфері реклами та промоції закордонного підприємця. Представництво закордонної фірми не має права провадити в Польщі господарську діяльність.

Якщо ФОП на території Польщі надає послуги віддалено клієнтам в Україні?

У польській анкеті відкриваємо розділ ІІ «Питання, що стосуються конкретних випадків».

Там дивимося випадок 7 «Послуги самозайнятої особи, що надаються в Україні».

Ситуація така. Пані Наталя є українським ФОПом на ЄП і надає консультаційні послуги клієнтам в Україні дистанційно. На запитання, чи потрібно оподатковувати такий дохід в Польщі, в анкеті читаємо відповідь.

Якщо пані Наталя є резидентом Польщі для потреб оподаткування, її дохід, отриманий від клієнтів в Україні, оподатковуватиметься в Польщі.

Якщо пані Наталя не є резидентом Польщі для потреб оподаткування, її підприємницький дохід оподатковуватиметься у Польщі тільки в тому разі, якщо вона здійснює підприємницьку діяльність у Польщі через постійне місце діяльності, розташоване у Польщі. І тоді дохід, який стосується такого постійного місця діяльності, оподатковується у Польщі.

Отже, незалежно від оподаткування підприємницького доходу в Україні, ФОП має оподатковувати доходи і в Польщі, якщо виконується одна з таких умов:

1. фізособа, яка є українським ФОПом, є резидентом Польщі для потреб оподаткування;
2. ФОП здійснює підприємницьку діяльність у Польщі через постійне місце діяльності, розташоване у Польщі.

Розгляньмо ці умови.

Чи вважається ФОП резидентом Польщі?

Відкриваємо анкету, розділ І «Загальні питання», підрозділ 3 «Визначення статусу податкового резидента для фізичної особи».

Читаємо підпункт «а».

Фізичні особи вважаються податковими резидентами Польщі, якщо вони:

• мають центр особистих або економічних інтересів у Польщі (центр життєвих інтересів); або
• мешкають на території Польщі понад 183 днів протягом податкового року.

Офіційні рекомендації щодо тлумачення податкового резидентства фізосіб розміщено на сайті Мінфіну Польщі.

У п. 2 Рекомендацій зазначено: сполучник «або» означає, що виконання хоча б одного з цих критеріїв дозволяє вважати платника податків особою, яка мешкає на території Польщі.

Докладніше про визначення податкового резидентства можна почитати в ІПР, які наведені в таблиці. Тут на цьому питанні окремо не спиняємося. Скажемо тільки, що здебільшого, якщо фізособа перебуває на території Польщі тимчасово, навіть якщо строк перебування перевищує 183 днів, вона не є податковим резидентом Польщі. Але ситуації є різні, тож кожну потрібно розглядати окремо.

Подеколи податкове резидентство може задвоїтися. Тобто відповідно до встановлених нормативними документами ознак фізособа може одночасно бути як податковим резидентом Польщі, так і України.

Але ж вище ми зазначили, що розглядаємо ситуацію, в якій ФОП є податковим резидентом України. Тобто ФОП бажає бути лише податковим резидентом України.

Чи можна щось зробити, аби податкове резидентство не задвоїлося?

Дивимося підпункт «d» підрозділу 3 розділу І анкети. Там сказано: якщо особа є податковим резидентом України, вона повинна підтвердити свій статус, надавши довідку про податкове резидентство, видану відповідним українським податковим органом. А в п. «е» підрозділу 3 розділу І анкети сказано: якщо українські податкові органи видають таку довідку в електронному вигляді, вона буде прийнята саме в такому вигляді.

Увага!

Це важливий нюанс для користувачів електронного кабінету платника. Польська сторона офіційно підтвердила: якщо українські органи видають довідку про резидентство в електронному вигляді, вона приймається польськими податківцями саме в такому вигляді без будь-яких додаткових вимог до паперового формату.

Таке роз’яснення значно спрощує процедуру підтвердження статусу, адже підприємець може отримати необхідний документ дистанційно через електронні сервіси ДПС і надати його польським контрольним органам для розв'язання питання «задвоєння» резидентства. Відсутність потреби у паперовому оригіналі знімає зайві бюрократичні бар’єри для українських ФОПів, які тимчасово перебувають у Польщі.

Далі уточнено: щодо громадян України запроваджено спеціальну норму, згідно з якою особа може визначити місцезнаходження центру життєвих інтересів на території Польщі на підставі письмової заяви.

Тобто, щоб автоматично не стати податковим резидентом Польщі, відповідаючи наведеним критеріям, може бути доречним отримати довідку про податкове резидентство України і надати таку довідку податковим органам Польщі.

Рекомендації податківців щодо того, як отримати цю довідку, дивіться за посиланням. 

Заяву на отримання довідки зручніше за все подати через Електронний кабінет платника податків. Довідка видається за звітний (податковий) період – рік та підтверджує, що платник податків є резидентом України протягом року, зазначеного у довідці. 

Хоча отримання такої довідки ще не гарантує, що ФОП не стане одночасно податковим резидентом обох держав. Довідка буде всього лишень одним з аргументів на користь виключно українського резидентства, якщо виникне спір з цього питання.

Як вирішити можливий конфлікт щодо податкового резидентства?

Народний депутат України Ніна Южаніна звернталася з цього приводу до ДПС й отримала відповідь, яку опублікувала на своєму телеграм-каналі 1 травня 2023 року. Відповідь актуальна й сьогодні.

ДПС написала: якщо обидві країни вважають особу своїм податковим резидентом згідно з локальним законодавством, а сама особа вважає, що це не відповідає положенням міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, вона може подати заяву про розгляд своєї справи до компетентного органу України або іншої країни, яка вирішуватиметься за процедурою взаємного узгодження.

Відповідно до міжнародного договору буде проведено відповідний тест (на визначення центру життєвих інтересів), за підсумками якого компетентні органи двох країн мають прийняти рішення, податковим резидентом якої з двох країн вважатиметься зазначена особа.

При цьому кожен окремий випадок розглядатиметься компетентними органами на основі наданих документів та підтверджень з урахуванням усіх обставин та підстав.

Тобто український ФОП, якому потрібно буде узгодити своє податкове резидентство, має подати відповідну заяву або до податкової служби України, або до податкової Польщі.

Постійне місце діяльності, розташоване у Польщі

Фактично йдеться про постійне представництво, поняття якого наведено в Конвенції про УПО.

Це питання досить докладно розглянуто в ІПР, наведених у таблиці. Тут скажемо тезисно. Згідно з наведеним там розумінням, якщо український ФОП працює віддалено на території Польщі (у помешканні, в кав’ярні, хоч на лавці у парку тощо), вважається, що він працює через постійне представництво на території Польщі. А тому отриманий дохід підлягає оподаткуванню у Польщі.

Загальний підсумок

Повторимо ще раз те, що наведено вище, а також підтверджено багатьма ІПР польської податкової служби (див. таблицю).

Якщо український ФОП тимчасово перебуває на території Польщі, то, як правило, він не є податковим резидентом Польщі. Але якщо він отримує дохід, фізично працюючи на території Польщі, наприклад віддалено, використовуючи комп’ютер, такий дохід підлягає оподаткуванню на території Польщі як дохід постійного представництва на території Польщі.

Водночас такий дохід оподатковуватиметься в Україні.

Як уникнути подвійного оподаткування доходів і в Україні, і в Польщі?

Вище ми зазначили, що на погляд ДПС, якщо ФОП тримає доходи на рахунки в іноземних банках за межами митної території України, такі доходи оподатковуються не як підприємницькі доходи, а як інші іноземні доходи фізособи. Тож, якщо такі доходи оподатковані у Польщі, їх можна відобразити в рядку 10.10 «Доходи, отримані з джерел за межами України» декларації про майновий стан і доходи, і зменшити суму українського ПДФО на суму податків, сплачених у Польщі, які відображаються в рядку 18 декларації про майновий стан і доходи (див. пп. 170.11.2 ПКУ).

Як варіант уникнення подвійного оподаткування, можна припинити український ФОП, стати податковим резидентом Польщі, отримавши сертифікат про резидентство Польщі (див. п. 10 розд. І анкети Польщі), і зареєструватися польським ФОПом.

Ставка податку для такого польського ФОПа залежатиме від обраної системи оподаткування (див. п. «с» п. 4 розд. І анкети Польщі):

• загальний режим (12%, 32% – див. далі);
• оподаткування за фіксованою ставкою (19%);
• одноразовий податок на зареєстрований дохід (спрощена форма оподаткування).

Дивимося запитання в п. 3 розд. «А» випадку 7 анкети Польщі: «Чи є можливість для пані Наталії П. зменшити суму податку в Польщі на суму спрощеного податку, сплаченого пані Наталією П. з такого доходу в Україні за правилами уникнення подвійного оподаткування?».

Відповідь в анкеті така: «Внутрішнє податкове законодавство Польщі не містить положень, які б дозволяли платникові податків – нерезиденту зменшити суму податку на суму податку, сплаченого в іншій державі».

Отже, в описаній ситуації зменшити суму податку, сплаченого в Польщі, не можна.

На наш погляд, якщо український ФОП перебуває на спрощеній системі оподаткування, то зменшити ЄП не можна і в Україні. Адже Конвенція про УПО поширюється на такі податки в Україні (див. п. 3 ст. 2 Конвеції):

• податок на прибуток;
• прибутковий податок з громадян.

Прибутковий податок з громадян на сьогодні – це ПДФО. ЄП у цьому списку немає. Тож на сплачений у Польщі податок зменшити ЄП підстав немає.

Якщо ФОП перебуває на загальній системі, він, на перший погляд, міг би зменшити український ПДФО на суму прибуткового податку, сплаченого у Польщі. Але, оскільки чітко порядок складання декларації про майновий стан та доходи для такого випадку не прописаний, варто звернутися до органу ДПС за ІПК з цього приводу. 

Чи треба українському ФОПу реєструватися у польських держорганах?

Дивимося запитання в розділі «В» випадку 7 «Послуги самозайнятої особи, що надаються в Україні» та випадку 8 «Послуги самозайнятої особи, що надаються по всьому світу» анкети Польщі: «Чи потрібна реєстрація в органах влади для здійснення такої підприємницької діяльності у Польщі?».

Відповідь така: підприємець, який провадить господарську діяльність у Польщі, відповідно до принципу «єдиного вікна», підлягає реєстрації в Центральному реєстрі реєстрації та інформації про господарську діяльність CEIDG. Провадження певних видів діяльності (наприклад, консультаційна діяльність) може призвести до необхідності реєстрації платником ПДВ у податковій інспекції за місцем перебування платника податків.

На жаль, у цій відповіді не уточнено, про яких ФОПів ідеться. Чи стосується ця відповідь тільки фізосіб, які реєструються польськими ФОПами? Чи вона стосується в тому числі українських ФОПів, які віддалено працюють на території Польщі? Рекомендуємо звернутися за консультацією з цього питання до Центрального реєстру реєстрації та інформації про господарську діяльність CEIDG.

Окремої уваги заслуговує питання податку на додану вартість (VAT). Провадження певних видів діяльності, зокрема надання консультаційних або ІТ-послуг, через постійне місце діяльності в Польщі може призвести до виникнення обов’язку реєстрації платником ПДВ (див. файл «Польща» на сайті Мінфіну тут).

Важливо!

Навіть якщо український підприємець не проходить формальну реєстрацію в реєстрі CEIDG як польський суб’єкт господарювання, наявність «постійного місця діяльності» (через яке надаються послуги) може бути достатньою підставою для вимоги зареєструватися платником VAT у польській податковій інспекції. У такому разі необхідно подати форму VAT-R не пізніше дня, що передує дню початку надання послуг, які підлягають оподаткуванню ПДВ. Ігнорування цього ризику може призвести до значних штрафних санкцій за здійснення діяльності без належної податкової реєстрації.

Загальні особливості оподаткування у Польщі

Ми розглядаємо ФОПа, який є податковим резидентом України, тимчасово мешкає на території Польщі, не є її податковим резидентом і працює віддалено з території Польщі.

Вище ми зазначили, що отримані внаслідок такої діяльності доходи мають оподатковуватися в тому числі у Польщі.

Загальні особливості оподаткування описано в розділі І анкети Польщі.

Щоб сплатити податки у Польщі, потрібно спершу подати декларацію. А щоб подати декларацію, потрібно отримати податковий номер.

Податковим ідентифікатором у Польщі для особи, яка не займається підприємницькою діяльністю або не є зареєстрованим платником ПДВ, є номер PESEL, в інших випадках податковим ідентифікатором є NIP.

PESEL можна отримати на запит (у будь-якому муніципальному офісі) або поза офісом (наприклад, під час реєстрації). NIP можна отримати у податковій інспекції, що обслуговує платників податків, якщо є підстави для його присвоєння. У зв’язку зі збройним конфліктом в Україні для громадян України діє спрощена процедура отримання номера PESEL (заяву можна подати до будь-якого муніципального органу).

Податкові декларації подаються у Польщі у період з 15 лютого до 30 квітня. Якщо цей день припадає на суботу або святковий день, то останнім терміном є перший робочий день після нього.

Польське податкове законодавство передбачає різні типи податкових декларацій залежно від характеру доходу та податкового режиму.

Для ситуації, яку ми розглядаємо, подається декларація PIT-36 (те саме читаємо в ІПР №553892, ІПР №543576, ІПР №531404). Для інших ситуацій може подаватися декларація іншої форми (див. також ІПР №543576, ІПР №531404).

Податкові декларації можна подавати у паперовому або електронному вигляді. Паперову декларацію можна подати безпосередньо до податкової інспекції або через спеціальний сервісний центр чи надіслати через поштового оператора.

Електронну декларацію можна надіслати через вебсайт: www.podatki.gov.pl. Декларація, надіслана таким чином, може бути як самостійно заповнена платником податків, так і надана податковим органом. Декларація, надана податковим органом, доступна платникові податків з 15 лютого в сервісі Twоj e-PIT на вищезазначеному вебсайті.

Податок слід сплатити до 30 квітня року, наступного за звітним.

Проте варто зауважити, що дата 30 квітня є терміном лише для фінального розрахунку за рік. Для підприємців, чия діяльність у Польщі визнається такою, що провадиться через «постійне представництво», існують додаткові обов’язки протягом звітного періоду.

Згідно з роз’ясненнями на сайті Мінфіну (див. файл «Польща» на сайті Мінфіну тут), особи, які отримують дохід без посередництва польського податкового агента (як це відбувається у випадку українського ФОП), зобов’язані самостійно обчислювати та сплачувати щомісячні авансові платежі з прибуткового податку. Такі авансові внески мають бути сплачені до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було отримано дохід (а за останній місяць року – до кінцевого терміну подання річної декларації). Знання цього правила є критичним, оскільки несвоєчасна сплата авансових платежів може призвести до нарахування пені навіть за умови подальшої повної сплати річного податку.

Ставка податку становить 12% для бази оподаткування до 120 000 злотих і 32% понад цю суму. Неоподатковуваний мінімум становить 30 000 злотих (див. пп. «с» ч. 4 розд. І анкети Польщі).

Про оподаткування ФОП, який перебуває за кордоном, читайте також:

• ФОП в Україні та Польщі: де платити податки?
• ФОП перебуває за кордоном: чи потрібно виходити з податкового резиденства України?
• Українці за кордоном: залишаються податковими резидентами України чи вже нерезиденти?
• Український ФОП (3 група ЄП) надає послуги польському замовнику: які можливі варіанти оподаткування?
• Як включати в дохід ФОП кошти з Wise, Revolut, Payoneer?
• Як ФОПу користуватись особистим та підприємницьким рахунком: без проблем та додаткових податків
• Податкове резидентство українських біженців: що це таке і чому важливо для українців за кордоном