Як повідомити, що ФОП помер?
Це можуть зробити родичі померлого.
Припинення ФОПа через Дію. Відразу зауважимо, що через Дію подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника. Скласти заяву про припинення можна, зокрема, заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на сайті.
Проте через Портал Дія можливе лише припинення ФОПа за власним рішенням – при цьому Заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності формується в автоматичному режимі.
Якщо припинення відбувається у зв’язку зі смертю ФОПа, то спадкоємці, родичі тощо повинні звернутися до ЦНАПів або нотаріусів, у яких є право на здійснення держреєстрації та які мають доступ до ЄДР, з поданням копії свідоцтва про смерть фізичної особи.
Припинення ФОПа через ЦНАП або нотаріуса. Тут важливо пам’ятати про кілька моментів:
1. Відповідно до п. 22 ч. 3 ст. 9 Закону №755 в ЄДР містяться, зокрема, відомості про смерть фізичної особи – підприємця.
Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону №755 для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОПа потрібно подати такі документи:
- заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
- копію свідоцтва про смерть фізичної особи – у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у зв’язку з її смертю. Відповідну копію свідоцтва про смерть не подають, якщо відомості про смерть фізичної особи містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.
2. Зняття з обліку ФОПів як платників податків у контролюючих органах здійснюється у порядку, встановленому у п. 11.18 Порядку №1588.
Підставою для зняття ФОПа з обліку у відповідному контролюючому органі є саме відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОПа у разі його смерті.
Дата зняття з обліку підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
У подальшому дані про зняття з обліку ФОПа передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.
Аналогічні положення містяться у пп. 67.1.2 ПКУ, де передбачено, що підставами для зняття з обліку у контролюючих органах ФОПів є внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОПа, у т.ч. у зв’язку зі смертю.
3. У разі якщо у спадкоємців відсутня можливість звернутися до державного реєстратора, то на вимогу п. 8 п. 11.18 Порядку №1588 зняти з обліку померлого ФОПа як платника податків можна і шляхом подання спадкоємцем безпосередньо до податкового органу копії свідоцтва про смерть фізособи, яка зареєстрована підприємцем, і стосовно такого підприємця до ЄДР не внесено запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності померлого ФОПа.
У такому разі контролюючий орган вже самостійно надсилає державному реєстратору копію свідоцтва про смерть такого ФОПа для вжиття заходів, визначених Законом №755.
Таким чином, припинити ФОПа у зв’язку зі смертю можна як через державного реєстратора, так і через сам податковий орган.
Як підтвердити смерть ФОПа його контрагентам?
Звісно, контрагентів такого ФОПа цікавить питання подальших договірних відносин, зокрема як бути, якщо такий ФОП отримав товар, проте не сплатив за нього коштів?
Так, якщо ФОП помер, то чи може контрагент-кредитор списати таку заборгованість та коли? І які будуть податкові наслідки?
Нагадаємо, що до безнадійної згідно з ознаками, встановленими пп. 14.1.11 ПКУ, може бути віднесено, зокрема, таку заборгованість:
– прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення.
Аналогічну норму прописано у пп. 101.2.2 ПКУ, де передбачено, що під терміном «безнадійний» розуміється, зокрема, податковий борг фізичної особи, яка померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернене стягнення згідно із законом.
У бухобліку списанню з балансу підлягає та дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість, що вона не буде погашена. При цьому списується вона за рахунок резерву сумнівних боргів, а в разі його недостатності (або відсутності) – на витрати періоду (субрахунок 944). Про створення та використання такого резерву ми докладно розповідали у статтях тут і тут.
Отже, коли ми говоримо про заборгованість померлого ФОПа перед кредиторами, то:
- така заборгованість має бути в межах строків позовної давності (з урахуванням вимог ЦКУ та договору) на момент смерті;
- кредитору варто перевірити, чи відсутнє у померлого ФОПа спадкове майно.
Звісно, така перевірка, про яку ми згадали, це не лише отримання свідоцтва про смерть. Хоча і цей документ контрагенти отримують нечасто. Переважно інформацію про смерть ФОПа кредитори дізнаються з відкритих даних ЄДР чи за даними податкових органів (в електронному кабінеті).
Втім, саме у свідоцтві про право на спадщину, як правило, вказується перелік майна, яке було успадковане та яке може бути джерелом розрахунків за боргами померлого ФОПа. Адже до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).
За загальним правилом, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою й у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою (ст. 608 ЦКУ) і такі зобов’язання не входять до складу спадщини (п. 5 ч. 1 ст. 1219 ЦКУ).
Втім, на той випадок, коли кредитор не мав можливості вчасно дізнатися про смерть ФОПа, норми ЦКУ вказують на його дії щодо визнання заборгованості такого ФОПа безнадійною з дотриманням відповідних строків звернення до спадкоємців.
Який строк для пред’явлення вимог кредиторами?
Так, приписи ст. 1281 ЦКУ передбачають такий порядок дії кредитора та спадкоємців, а саме:
1) спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Важливо! Обов’язок погасити борг поширюється на спадкоємця тільки в межах отриманого спадкового майна;
2) кредитор має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Важливо! Дата одержання свідоцтва про право на спадщину – це офіційно отримане поштове відправлення з повідомленням про вручення;
3) якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Важливо! Закон не встановлює, на нашу думку, обов’язкової вимоги щодо здійснення розшуку кредитором спадкодавців чи вчинення інших дій, які б вказували на спробу кредитора дізнатися про відкриття спадщини чи отримання свідоцтва про право на спадщину. Втім, це не виключає права кредитора у будь-який спосіб дізнатись про одну із вказаних дій (відкриття спадщини чи отримання свідоцтва);
4) кредитор, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені вище, позбавляється права такої вимоги.
Нагадаємо, що у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). Втім, щодо вказаних вище шести місяців для пред’явлення вимог кредитором спадкоємцям, то ці строки не зупинені ані на період дії карантину, ані на період дії воєнного стану.
Річ у тім, що обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора застосовується у випадку дотримання кредитором норм ст. 1281 ЦКУ щодо строків пред'явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (не можуть бути продовжені за жодних підстав. – Ред.), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.
Таким чином, встановлені ст. 1281 ЦКУ строки – це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє право вимоги до спадкоємців, а не є строком позовної давності.
Поняття «строк пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців» не є тотожним поняттю «позовна давність». Ці строки є різними. Закінчення перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його права вимагати сплатити борг), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Закінчення строків пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов'язаннями, а також припинення таких зобов'язань.
Натомість закінчення позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги у подальшому (постанова ВС від 02.02.2023 року у справі №569/2672/21).