Які є види рахунків
Види рахунків, які можуть відкривати фізособи, у тому числі ФОПи, наведено в п. 3 Інструкції №162 (див. таблицю).
Таблиця. Види рахунків
Назва | Пояснення |
Вкладний (депозитний) рахунок | Рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню відповідно до умов договору |
Платіжний рахунок | Рахунок, що відкривається небанківським надавачем платіжних послуг користувачу на договірній основі виключно для цілей виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України |
Поточний рахунок | Рахунок (уключаючи рахунок зі спеціальним режимом використання), що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України |
Рахунок умовного зберігання (ескроу) | Рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зарахування на рахунок коштів та перерахування їх/видачі коштів готівкою у випадках, передбачених законодавством України, особі (особам), зазначеній (зазначеним) клієнтом (бенефіціару або бенефіціарам), а в разі надання бенефіціаром письмової вказівки банку – особі (особам), зазначеній (зазначеним) бенефіціаром, якщо це передбачено договором, або повернення таких коштів клієнту за настання підстав, передбачених договором |
Але в цій статті зосередимося на двох основних рахунках – платіжному та поточному.
Відповідно до п. 10 Інструкції №162 фізична особа відкриває окремі рахунки для:
- здійснення підприємницької;
- здійснення незалежної професійної діяльності;
- для власних потреб.
За нормами п. 24 Інструкції №162 рахунки використовуються згідно з умовами договору та чинного законодавства України. Тобто саме в договорі, який укладається між фізособою і банком чи небанківським надавачем платіжних послуг, зазначається, для яких операцій він призначений.
Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов'язаних зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. Звертаємо увагу, що зворотної заборони щодо використання підприємницького рахунку для власних потреб Інструкція №162 не містить!
Яка відповідальність за порушення правил використання рахунку?
Така відповідальність може передбачатися договором, який укладається банком чи небанківським надавачем платіжних послуг з фізособою. Наприклад, рахунок фізособи може бути закрито.
Подібну ситуацію розглянуто у Постанові ВС від 24.09.2024 у справі №405/6265/23.
ФОП використовував підприємницький рахунок для здійснення операцій з торгівлі криптовалютою, що не передбачалося договором. На цій підставі банк розірвав з ним договір банківського обслуговування і закрив рахунок. Суд став на бік банку.
Поряд з цим у консультаціях податкової служби зазначено про податкові наслідки порушення правил використання рахунків.
Консультації щодо ФОПів на загальній системі оподаткування
Наприклад, дивимося відповідь ДПС на запитання у «ЗІР» (104.04): «Чи включаються до доходу ФОПа на загальній системі оподаткування кошти, отримані від нерезидентів за зовнішньоекономічними контрактами на рахунок, відкритий у системах PAYONEER та WISE?».
ДПС зазначає, що якщо кошти, отримані від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зараховані на рахунок, відкритий у системах Payoneer і WISE, та в подальшому перераховуються на рахунки, відкриті у банківських установах в Україні для здійснення підприємницької діяльності, то такі кошти включаються до доходу ФОПа та оподатковуються у порядку, визначеному ст. 177 ПКУ.
Далі ДПС пише, що якщо зазначені кошти залишаються на кінець звітного податкового періоду на рахунках, відкритих у системах Payoneer та WISE, тобто не зараховуються на рахунки, відкриті у банківських установах України для здійснення підприємницької діяльності, або зараховуються на рахунки в Україні, які відкриті для власних потреб, то такі кошти оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.
Свою думку ДПС обґрунтовує нормами п. 23 Положення №5, за яким кошти від експорту мають зараховуватися на рахунок резидента України в банку. За порушення цієї норми нараховується пеня.
Але пеня не нараховується, якщо (див. п. 22 Положення №5):
- розмір операції незначний (до 400 000 грн);
- операції наведено у Положенні №67.
Наприклад, у переліку наведених у Положенні №67 операцій є послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються. Тобто якщо ФОП експортує, наприклад, послуги, він може не повертати валютну виручку в Україну, адже пеня в цьому разі не нараховується. Те саме стосується розміру незначних операцій.
У всіх інших випадках у разі несвоєчасного повернення виручки нараховується пеня. Це єдиний засіб відповідальності, який застосовується згідно із законодавством. Причому інших засобів відповідальності ПКУ не встановлює.
Тобто висновки ДПС не є обґрунтованими, адже вони не засновані на нормах ПКУ. У ПКУ немає норми, за якою дохід ФОПа має зараховуватися безпосередньо на рахунок, призначений виключно для підприємницької діяльності.
У ДПС йдеться про отримання доходу від підприємницької діяльності, який оподатковується згідно з ПКУ. Про те, що цей дохід, аби бути підприємницьким, має отримуватися в якомусь конкретному форматі, у ПКУ не йдеться.
Тому якщо у ФОПа буде подібна ситуація і податкова служба не визнаватиме підприємницький дохід, на наш погляд, є всі підстави вирішувати проблему в судовому порядку.
Дивимося відповідь ДПС на інше запитання у «ЗІР» (104.11): «Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування використовувати кошти з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб?».
ДПС зазначає, що так, має право, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності. Разом з тим у відповіді зазначено, що вона уточнюється. Тобто відповідь ДПС на це питання може змінитися.
Але ця відповідь є надто неконкретною, і як її дотримуватися на практиці, незрозуміло. Наприклад, ФОП має щокварталу сплачувати авансові платежі з ПДФО і ВЗ. А потім за наслідками річної декларації робити остаточну доплату. Нехай ФОП сплатив авансовий платіж за перший квартал. То чи має він право використати кошти для власних потреб, якщо рік ще не закінчився і протягом року ще сплачуватимуться авансові платежі, а потім і остаточні платежі за наслідками року?
Нехай ФОП перерахував кошти з підприємницького на особистий рахунок, а потім, коли настав строк платити авансові внески за другий квартал, коштів на рахунку не було. Чи є це порушенням порядку використання коштів на рахунку?
На наш погляд, це не є порушенням порядку використання рахунку. Це є порушенням строку сплати податків, за що є окрема відповідальність.
Наступне запитання: а перерахування коштів з підприємницького на свій особистий рахунок – хіба це не є використанням коштів з підприємницького рахунку для особистих потреб?
Мабуть, таку можливість має бути передбачено договором.
А якщо кошти перераховані з підприємницького рахунку не на особистий рахунок, а постачальнику для придбання товарів для власних потреб?
Якщо договором таку можливість не передбачено, то формально матиме місце порушення, за яке банк може закрити рахунок чи застосувати інші санкції, передбачені договором.
Щоправда, подібна ситуація розглядалася судом – див. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 у справі №904/654/24.
Фізособа отримала від ТОВ поворотну фіндопомогу, але повернула цю допомогу з поточного рахунку ФОПа. На думку ТОВ, воно надавало допомогу фізособі, а не ФОПу. Тому вважало, що фізособа не повернула фіндопомогу. Але, на думку суду, «ФОП – платник єдиного податку має право вільно користуватися коштами як фізична особа для власних потреб з поточного рахунку, який відкритий для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством». На цій підставі суд виснував, що якщо з підприємницького рахунку ФОПа було погашено заборгованість фізособи, вважається, що цю заборгованість погашено фізособою.
Якщо базуватися на цьому рішенні суду, то ФОП може оплачувати особисті витрати фізособи з підприємницького рахунку.
Подібний висновок зроблено і в Рішенні Господарського суду Одеської області від 08.02.2022 у справі №916/2650/19 (916/3760/21).
Суд зазначив, що «підприємець має право вільно користуватися коштами з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством».
Консультації щодо ФОПа на ЄП
Дивимося відповідь ДПС на запитання у «ЗІР» (107.01.01): «Чи включається до доходу ФОПа – платника ЄП першої – третьої груп (крім е-резидентів) сума коштів, яка отримана від продажу товарів (робіт, послуг), у разі її перерахування з одного поточного рахунку на її інший рахунок, що відкриті для здійснення підприємницької діяльності?».
ДПС відповідає, що якщо кошти, отримані від продажу товарів (робіт, послуг), перераховуються з одного поточного рахунку ФОПа – платника ЄП на його інший рахунок, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, то такі кошти можуть повторно не включатися до доходу такого платника ЄП за умови, що таке перерахування здійснюється після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.
Тобто якщо виходити з висновку ДПС, якщо ФОП перерахував кошти з одного підприємницького рахунку на інший підприємницький рахунок, то такі кошти потрібно включити до доходу двічі, якщо на момент перерахування не було сплачено податки.
Але хіба ПКУ передбачає таку санкцію? Ні, нічого подібного в ПКУ немає. Якщо ФОП несвоєчасно перерахує податки до бюджету, він сплатить відповідний штраф, пеню. Але ж немає такої санкції, як подвійне відображення доходу.
Запитання у «ЗІР» (107.01.03): «Чи включаються до доходу ФОПа – платника ЄП першої – третьої груп (крім е-резидента) власні кошти, внесені на поточний рахунок, що відкритий для здійснення підприємницької діяльності?».
ДПС відповідає, що кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, і які є власними коштами такої фізичної особи (тобто кошти отримано не від підприємницької діяльності), включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника ЄП, з урахуванням вимог ст. 292 ПКУ.
Водночас якщо ФОП у звітному податковому періоді вносить на свій поточний рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, суму готівки, яку на момент внесення уже було враховано в обліку, та при цьому у платіжному документі зазначено призначення платежу – виручка за певний період, тоді така сума готівки повторно не включається до доходу звітного податкового періоду платника ЄП за умови сплати ЄП з цього доходу.
Цікаво те, що в ПКУ немає такої норми, щоб оподатковувати як підприємницький дохід власні кошти фізособи. Тому звідки ДПС бере свої висновки – невідомо. М’яко кажучи, вони необґрунтовані.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 ЦКУ власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Тобто фізособа має право використовувати для здійснення підприємницької діяльності своє майно (у ситуації, що розглядається, – кошти). Тож і для використання його у підприємницькій діяльності вона може внести кошти на підприємницький рахунок, з якого робити відповідні оплати. Оскільки такі кошти не є коштами, отриманими від підприємницької діяльності, вони не включаються до складу оподатковуваного доходу ФОПа.
Запитання у «ЗІР» (107.01.03): «Чи включаються до доходу ФОПа – платника ЄП (спрощена система оподаткування) кошти, отримані від нерезидентів за зовнішньоекономічними контрактами на рахунок, відкритий у системах PAYONEER та WISE?».
Відповідь така сама, як і для ФОПів на загальній системі оподаткування. І, звісно, також необґрунтована.
Запитання у «ЗІР» (107.05): «Чи застосовується відповідальність до ФОПів – платників ЄП першої – третьої груп, які для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності, використовують поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб?».
ДПС відповідає, що ФОПи на ЄП не можуть використовувати для здійснення підприємницької діяльності поточні рахунки фізосіб, відкриті для власних потреб. За використання таких рахунків застосовується штраф за ст. 164-1 КУпАП у розмірі від 3 до 8 н.м.д.г. (51 грн – 136 грн).
По суті, це штраф за неналежне ведення податкового обліку. Але яким чином використання не того рахунку стосується неналежного обліку, незрозуміло. Адже облік – це ведення відповідної книги обліку доходів.
Висновки
Згідно з банківським законодавством, рахунки для особистих потреб не дозволяється використовувати для підприємницьких цілей. І навпаки, – якщо ФОП відкриває підприємницький рахунок, то має використовувати його саме в межах підприємницької діяльності. На цьому наголошує і договір з банком. Внаслідок порушення цього правила банк може розірвати договір з фізособою і закрити відповідний рахунок.
Поряд з цим нормами ПКУ не встановлено відповідальності за порушення цього правила. Хоча податкова служба вже давно консультує, що відповідальність таки може бути!
На наш погляд, думка податкової служби необґрунтована, оскільки спеціальних санкцій, а тим паче штрафів, за це не встановлено. Тож у разі виникнення проблем з цього питання фізособа може звертатися навіть до суду для захисту свого права.
З норм ПКУ випливає, що якщо ФОП отримав дохід у рамках підприємницької діяльності, він повинен оподаткувати його в рамках такої діяльності, незалежно від того, на який рахунок отримано цей дохід. Адже може бути, що цей дохід помилково зараховано на рахунок фізособи для особистих потреб. Або ж цей дохід отримано від нерезидента на рахунок у банку за межами митної території України.
Так само, якщо ФОП вніс власні кошти на підприємницький рахунок, то вони не включаються до доходу ФОПа, оскільки не є підприємницькими доходами. А вносити такі кошти можна, адже фізособа має право використовувати власне майно для здійснення підприємницької діяльності.
Якщо ФОП поніс витрати для здійснення підприємницької діяльності, на думку автора, не має значення, з якого рахунку ці витрати понесені. Адже фізособа має право використовувати власне майно для здійснення підприємницької діяльності. Важливо, що це витрати для підприємницької діяльності.
Але, повторимо ще раз, податківці з цим не згодні і наполягають на сепарації грошових операцій: підприємницькі операції – тільки з підприємницького рахунку, особисті – тільки з непідприємницького рахунку. Тому якщо у вас немає бажання сперечатися під час перевірок і ви не хочете надавати податківцям інформацію про непідприємницькі доходи та витрати, радимо не застосовувати особисті рахунки в підприємницькій діяльності.