Юрособа-«єдинник» ІІІ групи є комісіонером: що з доходом?

Коментар до ІПК ДПС від 21.07.2021 р. №2880/ІПК/26-15-04-05-18

ТОВ запитало у податківців:

• на яку дату виникає дохід комісіонера юридичної особи платника єдиного податку: дату отримання транзитних коштів, дату підписання звіту комісіонера чи дату перерахування транзитних коштів комітенту без утриманої суми винагороди?
• які податкові обов’язки можуть виникати додатково?
• чи не вважатиметься в даному випадку порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування?

У зверненні також вказано, що  комісіонер наприкінці місяця надаватиме звіт комітенту про виконання посередницьких операцій, на підставі якого буде нараховуватися комісійна винагорода. І за умовами договору комісійна винагорода буде утримуватися з транзитних коштів, тобто з виручки від продажу товарів, що належать комітенту.

Правила укладання договору комісії

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (п. 1 ст. 1011 ЦКУ). Як правило, предметом такого договору є купівля-продаж товарів або послуг. При цьому, якщо предметом договору комісії є продаж товарів, то право власності на такі товари залишається за комітентом до самого моменту їх продажу третій стороні (покупцю).

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату (комісійну винагороду).

Нагадаємо, що (ст. 1013 ЦКУ):

1. комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. На практиці найчастіше застосовують два способи оплати послуг комісіонера – винагорода встановлюється у вигляді фіксованої суми або ж у певному відсотку від обсягу вчинених комісіонером правочинів. Існують і два поширених види виплати такої винагороди – або її сплачує комітент (до або після надання послуг комісіонером), або комісіонер вираховує таку винагороду зі суми виручки від продажу товарів/послуг (як це відбувається у випадку, про який йшлося у запиті ТОВ);
2. якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату;
3. якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії, виходячи зі звичайних цін за такі послуги;
4. якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах;
5. у разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.

Бухгалтерський облік

Розглянемо бухгалтерський облік у комітента і комісіонера на прикладі.

Приклад 1. Комісіонер відповідно до договору комісії реалізував товар комітента, собівартість якого 12000 грн. Продажна ціна товару згідно з комісійним договором становить 18000 грн, у т. ч. ПДВ 3000 грн, винагорода комісіонера — 1200 грн, у т. ч. ПДВ 200 грн. Витрати комісіонера, відповідно до звіту, становлять 360 грн, у т. ч. ПДВ 60 грн. Відвантаження комісіонером товару покупцю передувало оплаті. Комітент і комісіонер — юридичні особи на загальній системі оподаткування і платники ПДВ. Облік операцій наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Бухгалтерський та податковий облік за договором комісії на продаж

Проте це бухгалтерський облік схожих операцій, який юрособи-«єдинники» ведуть, як правило, за національними стандартами і за тими ж правилами, що і юрособи на загальній системі оподаткування.

Але об'єкт оподаткування у таких юросіб різний. Для «загальників» він визначається як фінрезультат до оподаткування податком на прибуток, порахований у бухобліку і (для деяких) cкоригований на податкові різниці. А для «єдинників» ПКУ встановив інші правила визначення об’єкта оподаткування єдиним податком.

Податкові моменти

Податківці у коментованій ІПК нагадали, що згідно з пп. 2 п. 292.1 ПКУ доходом юридичної особи – платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі. Визначається такий дохід згідно з п. 292.3 ПКУ.

Але у п. 292.4 ПКУ вказано, що у разі надання послуг, виконання робіт, зокрема, за договорами комісії, доходом платника єдиного податку є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платниковы єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ПКУ).

Нагадали податківці й про податковий період. Зокрема, ним  для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Свого часу податківці вже зауважували, що платники єдиного податку третьої групи – юридичні особи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ПКУ.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15.

У п. 6.2 П(С)БО 15 передбачено, що не визнаються доходами суми надходжень за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.

На підставі цього податківці робили такий висновок: «фактично дохід у посередника визнаватиметься тільки на суму посередницької винагороди, що підтверджується первинними документами (акт, звіт комісіонера (повіреного) тощо)».

Проте того разу Товариство не надало копію договору, що, на думку податківців, унеможливлювало надання конкретнішого висновку щодо практичного використання норм ПКУ. Наразі ж податківці навели конкретний висновок:

1. суми комісійної винагороди Товариства включаються ним для цілей оподаткування єдиним податком до доходу та податкової декларації у кварталі, в якому відбулось їх надходження на поточний рахунок підприємства. Тобто, якщо винагорода вираховується з транзитних коштів, то визнати дохід в сумі такої винагороди в декларації з єдиного податку слід у тому кварталі, коли ці транзитні кошти надійшли. І воно б може і добре, якби не одне «але»: товар, наданий на комісію, може продаватися дрібними партіями понад один квартал або і з відстроченням платежу. Тому іноді визначити, коли саме на поточний рахунок надійшла сума, яка залишиться на рахунку у комісіонера, буває важко. Щоб не було суперечок щодо цього простіше, якщо у випадку вирахування винагороди вона встановлена у певному відсотку з виручки. Тоді суму доходу буде достатньо легко порахувати, наприклад, у розмірі 5% виручки, яка надійшла;
2. укладання договорів комісії не сприяє виникненню інших податкових обов’язків, крім тих, які зазначені вище, а також не перешкоджає перебуванню Товариства на спрощеній системі оподаткування.

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!