• Посилання скопійовано

Визначення та формування доходів у юросіб-«єдинників»: памʼятка від редакції

Яка дата вважається датою отримання доходу юрособи-«єдинника» ІІІ групи? Які доходи юросіб не оподатковуються єдиним податком? Як оподатковуються єдиним податком безоплатне отримання ОЗ та поворотна фіндопомога?

Визначення та формування доходів у юросіб-«єдинників»: памʼятка від редакції

Насамперед зазначимо, що визначення сум оподаткованого доходу має дві мети:

  • для визначення бази оподаткування єдиним податком 
  • та для доведення права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п. 292.14 ПКУ).

Відповідно до п. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку – юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.

При цьому дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ПКУ). Юрособи-«єдинники» ІІІ групи повинні використовувати дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2, 44.3 ПКУ. Це встановлено абзацом п’ятим п. 296.1 ПКУ.

Це все загальні правила, які встановлено ПКУ. Але під час діяльності юросіб-«єдинників» виникають різні види доходів. Тож про найпоширеніші з них ми розповімо далі.

 

Яка дата вважається датою отримання доходу юрособи-«єдинника» ІІІ групи?

Відповідно до п. 292.6 ПКУ датою отримання доходу «єдинника» є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Це загальне правило щодо визначення дати. Але є й інші.

Так, для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Окреме правило існує щодо визначення оподаткованого доходу у разі переходу посеред року із загальної системи на спрощену. Для цього випадку датою отримання доходу є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у період сплати податку на прибуток.

Отримання грантів

До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема:

  • суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (пп. 4 п. 292.11 ПКУ);
  • суми коштів та вартість майна, отриманих платником податку – юридичною особою у вигляді бюджетного гранту, за умови його цільового використання (абзац перший пп. 12 п. 292.11 ПКУ).

У разі нецільового використання наданого бюджетного гранту юридична особа зобов’язана збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за подвійною ставкою.

Сума коштів у вигляді гранту, отримана юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи з інших джерел, ніж бюджет, зокрема від нерезидента, теж включається до доходу платника єдиного податку. 

 

Чи включаються до доходу юросіб-«єдинників» ІІІ групи проценти (відсотки) за депозитом?

Нараховані проценти за вкладом (депозитом) суб’єкта господарювання або відокремленого підрозділу юридичної особи – нерезидента відповідно до умов договору банківського вкладу можуть перераховуватися банком на платіжні рахунки, відкриті цим вкладником у небанківського надавача платіжних послуг.

Пільг щодо таких процентів у ПКУ для юросіб немає, а датою визнання доходу буде дата їх надходження на рахунок юрособи.

Тож проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному) включаються до доходу, який оподатковується єдиним податком.

 

Якщо отримано суму компенсації судових витрат

Якщо юрособа-«єдинник» отримує суму коштів як компенсацію (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди (навіть за ті, коли юрособа ще перебувала на загальній системі оподаткування), то така сума включається до складу доходу для цілей оподаткування єдиним податком. Тому що норми, яка б звільняла ці суми від подвійного оподаткування, на жаль, у ПКУ немає.

Але податківці підкреслили, що ці суми не включаються при визначенні обсягу доходу для надання права зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування. Така позиція ДПС в підкатегорії 108.01.02 ЗІР.

 

Дивіденди, отримані від ЮО – платника ЄП

Взагалі-то отримання дивідендів призводить до збільшення оподаткованого ЄП доходу. Але є й винятки. 

Сума дивідендів, отримана юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи від юридичної особи – платника єдиного податку, не включається до складу оподаткованого ЄП доходу отримувача. 

 

Сума поворотної фіндопомоги: коли дохід, а коли – ні

Юрособа – платник єдиного податку третьої групи, яка отримує поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку суму допомоги протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.

Сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої платником єдиного податку протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги.

Зверніть увагу: якщо суми поворотної фінансової допомоги, відповідно до норм ст. 112 ЦКУ, вважаються погашеними або не повертаються за домовленістю сторін, то не виконується умова пп. 3 п. 292.11 ПКУ щодо повернення суми поворотної фінансової допомоги. У цьому випадку сума поворотної фінансової допомоги теж включається до складу доходу платника єдиного податку – юридичної особи.

 

Безоплатно отримані ОЗ

От на дату підписання юрособою-«єдинником» акта приймання-передачі безоплатно отриманих основних засобів до суми доходу такого платника єдиного податку включається вартість таких безоплатно отриманих основних засобів, визначена не нижче від звичайної ціни. Податківці у ЗІР не забули вказати на правила визначення звичайної ціни відповідно до пп. 14.1.71 ПКУ з урахуванням особливостей, обумовлених ст. 39 ПКУ.

Щодо звичайної ціни податківці у підкатегорії 108.01.02 ЗІР спираються на норми ст. 632 ЦКУ щодо визначення ціни к разі її невстановлення у договорі. Але в ПКУ про це не йдеться. Тож краще отримати ІПК та діяти за нею.

Але: включення до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку вартості ОЗ, безоплатно переданих іншій юридичній особі або фізичній особі, ПКУ не передбачено.

 

Продаж ОЗ

Відповідно до п. 292.2 ПКУ при продажу основних засобів дохід визначається у сумі виручки.

Але це не стосується ситуації, якщо основні засоби були продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію. У такому випадку дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

 

Правила визначення доходу у разі використання платіжних терміналів

Якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) із використанням платіжних терміналів зі суми виручки банк утримує комісійну винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом вважається вся вартість реалізованого товару (робіт, послуг), тобто повна сума виручки (з урахуванням суми комісії, утриманої банком).

При цьому датою отримання доходу є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок платника єдиного податку.

 

Перерахування коштів з одного рахунку на інший

Кошти, які після оподаткування ЄП переведені з рахунку платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи на рахунок того ж платника в іншому банку, не підлягають повторному оподаткуванню єдиним податком.

 

Що є доходом, якщо валютні кошти за надані товари перераховуються через міжнародні системи грошових переказів (SWIFT, Western Union, MoneyGram)?

Якщо з виручки в іноземній валюті за надані товари (роботи, послуги) утримуються відсотки (комісійні) на користь міжнародної системи грошових переказів (SWIFT, Western Union, MoneyGram тощо), то доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є повна сума виручки, перерахована у гривні за офіційним курсом НБУ на дату її надходження (з урахуванням коштів, утриманих міжнародними системами за переказ валютних коштів). Про це ми писали і тут.

 

Відшкодовані орендарем комунальні платежі

Відповідно до ст. 283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

А орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 ГКУ).

На підставі цих норм ГКУ та п. 292.1 ПКУ податківці наголосили, що сума комунальних платежів, яка згідно з договором оренди відшкодовується орендарем, навіть окремо від орендної плати, включається до доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи (орендодавця).

Таке роз’яснення ми наводили тут. І з цим доведеться погодитись, адже пільги в ПКУ для такого відшкодування, справді, немає.

 

Юрособа-«єдинник» повертає помилково отримані кошти: чи буде дохід?

Наразі у ЗІР немає відповіді на це запитання. А колись податківці відповідали таке.

У разі отримання юридичною особою – платником єдиного податку помилкового переказу з вини банку та повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення неналежний отримувач – юридична особа – платник єдиного податку:

  • за умови повернення помилково отриманих коштів протягом встановленого терміну та в одному податковому (звітному) періоді не включає зазначені суми до складу доходів;
  • за умови повернення помилково отриманих коштів протягом встановленого терміну, але в наступному податковому (звітному) періоді, включає зазначені суми до складу доходів податкового (звітного) періоду зі здійсненням перерахунку доходів у наступному звітному періоді (у випадку отримання помилкового переказу за три або менше робочих дні до закінчення податкового (звітного) періоду).

Тож з цього питання за потреби краще отримати ІПК та діяти за нею.

Автор: Русанова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Спрощена система/Юрособи на єдиному податку

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Юрособи на єдиному податку»