Підприємці на загальній системі: нюанси оподаткування в 2017 році

ПДФО та військовий збір

Ставка ПДФО та військового збору (далі - ВЗ) у 2017 році не зміниться і становитиме відповідно 18% та 1,5%. 

А ось база оподаткування зміниться і досить сильно.

Нагадаємо, що для підприємців на загальній системі оподаткування базою для нарахування ПДФО та ВЗ є чистий дохід, тобто різниця між отриманим доходом та понесеними витратами. 

Отриманий дохід.  За п. 177.2 ПКУ під ним розуміється виручка у грошовій та негрошовій формі (хоча визначення терміну «виручка» в ПКУ і в 2017 році не буде). Однак з 01.01.2017 р. цю виручку з метою оподаткування можна буде зменшити:

• якщо ФОП є платником ПДВ - на суму ПЗ з ПДВ (п. 177.3 ПКУ);
• якщо ФОП – роздрібний торговець підакцизними товарами,  - на суму акцизного податку з реалізованих ним  підакцизних товарів (за новим пп. 177.3.1 ПКУ).

Понесені витрати.  Перелік цих витрат, як і раніше, встановлюватиме п. 177.4 ПКУ.

Але з 2017 р. підприємець зможе враховувати у складі витрат не тільки сплачений ЄСВ, а й: 

•  суми податків, зборів, які пов’язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім ПДВ, якщо ФОП-платник ПДВ, та акцизного податку, ПДФО та податку на майно); 
• платежів, сплачених за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем; 
• витрати на одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

Не включатимуться до витрат підприємця витрати:

• не пов’язані з провадженням господарської діяльності;
• на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
• на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення;
• документально не підтверджені.

При цьому ФОП на загальній системі оподаткування отримали право за власним бажанням включати до витрат амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. Якщо таке рішення буде підприємцем прийняте, то:

1) Амортизації підлягатимуть витрати на:

• придбання основних засобів та нематеріальних активів;
• самостійне виготовлення основних засобів.

2) Не підлягатимуть амортизації такі основні засоби подвійного призначення:

• земельні ділянки;
• об’єкти житлової нерухомості;
• легкові та вантажні автомобілі.

3) Не підлягатимуть амортизації та повністю включатимуться до складу витрат звітного періоду витрати на:

• проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;
• ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюватиметься підприємцем лише одним методом – прямолінійним, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів. 

При цьому те, які активи підприємця можуть бути визнані ним основними засобами, встановлено пп. 14.1.138 ПКУ, а нематеріальними активами – пп. 14.1.120 ПКУ. І їх первісна вартість (тобто,  витрати на придбання чи самостійне виготовлення) мають бути  підтверджені підприємцем документально. 

Строк корисного використання таких необоротних активів підприємець визначатиме сам, але він не може бути меншим за мінімальний, встановлений новим пп. 177.4.9 ПКУ. 

Увага, податкові агенти!

За новим п. 38.9 ПКУ, під час нарахування (виплати) ФОП, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати ПДФО. 

При цьому на таких осіб не поширюється дія пункту 177.8 ПКУ (який звільняє від обов’язку такого утримання в решта випадках виплати підприємницького доходу). 

Єдиний соцвнесок (ЄСВ)

Тут дві новини - хороша і погана (обидві набирають чинності з 01.01.2017 р.):

1) ФОП – пенсіонерів за віком та інвалідів на загальній системі оподаткування звільнено від сплати ЄСВ «за себе».

Це відбулося завдяки виключенню фрази "які обрали спрощену систему оподаткування" у першому реченні частини четвертої статті 4 Закону про ЄСВ. 

2) Решта ФОП на загальній системі оподаткування сплачуватимуть ЄСВ «за себе» вже не за власним бажанням, а обов’язково, незалежно від факту отримання у місяці, за який сплачується такий ЄСВ, чистого доходу.

Це відбулося завдяки заміні слів "має право самостійно" на слово "зобов’язаний" у першому реченні абзацу другого у пункті 2 частині першій статті 7 Закону про ЄСВ. 

Втім, наш народ не здається, і жваво обговорює «переписування  хати на кота», тобто процедуру переведення власних бабусь і дідусів у статус бізнесменів.

З новго року підприємці на загальній системі оподаткування зобов`язані щомісяця сплачувати ЄСВ «за себе» незалежно від факту отримання доходу. Мінімальний платіж (страховий внесок) становитиме 704 грн; це 22% від мінімальної зарплати у 3200 грн.

Декларування: за якою формою звітувати за 2016 рік?

З 31 грудня 2016 року набирає чинності наказ Мінфіну від 15.09. 2016 р. №821, яким внесено зміни до форми декларації про доходи, яка запроваджується з 1 січня 2017 року. 

Отже, як роз’яснюють податківці, звітувати у 2017 році за 2016 рік потрібно буде саме за новою формою декларації!

Те, як змінилася така декларація, ми аналізували тут.

Звітування у разі припинення підприємницької діяльності

 Пункт 177.11 ПКУ доповнено двома новими абзацами, які визначають строки та обсяг звітування підприємця з ПДФО та ВЗ у разі припинення підприємницької діяльності за його бажанням. Детальніше про те, як пройти цю процедуру, ми писали тут. 

Такі ФОП  подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. 

При цьому останнім базовим податковим (звітним) періодом буде період з дня, наступного  за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.