Податківці у консультації від 18.01.2019 р. №212/О/99-99-13-01-02-14/ІПК зазначили умови для включення амортизаційних відрахувань з вартості основних засобів до складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування:
– власне бажання підприємця на загальній системі оподаткування щодо нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів;
– ведення окремого обліку таких витрат за кожним об’єктом основних засобів та нематеріальних активів;
– документальне підтвердження витрат на придбання та/або на самостійне виготовлення таких об’єктів основних засобів та нематеріальних активів;
– амортизація нараховується прямолінійним методом, з урахуванням встановленого ПКУ мінімально допустимого строку корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів;
– основні засоби, вартість яких амортизується, не може входити до кола основних засобів подвійного призначення.
Облік ОЗ у підприємця
Відповідно до п. 177.4.8 ПКУ облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом. Як роз’яснюють податківці в коментованій консультаціях, оскільки законодавчо не встановлена форма ведення такого обліку, то ФОП за власним бажанням може вести такий облік з використанням П(с)БО 7 «основні засоби».
Проте варто зазначити, що це саме право підприємця, а не його обов’язок вести облік відповідно до зазначеного положення.
Тобто конкретних вимог, щодо того як здійснювати облік ОЗ та розрахованої амортизації до підприємця законодавчо не встановлено, однак таких облік все ж таки повинен бути.
Порядок нарахування амортизації
Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації.
За цим методом річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів.
При цьому, місячна сума нарахованої амортизації відповідно визначається діленням розрахованої річної суми амортизації на 12.
Мінімальний строк амортизації
Строк корисного використання ОЗ та нематеріальних активів встановлюється підприємцем самостійно. При цьому, такий строк не повинен бути меншим за мінімально допустимий строк корисного використання, що зазначено у п. 177.4.9 ПКУ, а саме:
| Групи | Мінімально допустимі строки корисного використання, років |
| Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом | 15 |
| Будівлі, споруди, передавальні пристрої | 10 |
| Машини, обладнання, тварини, багаторічні насадження та інше | 5 |
| Нематеріальні активи | відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як два роки |
Зверніть увагу, що дія цього підпункту поширюється виключно на об’єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.
Основні засоби подвійного призначення
Перелік основних засобів подвійного призначення наведено у пп. 177.4.6 ПКУ. Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення:
– земельні ділянки;
– об’єкти житлової нерухомості;
– легкові та вантажні автомобілі (про це ми детально писали тут).
Ремонт, модернізація та поліпшення ОЗ підприємця
Відповідно до п. 177.4.6 ПКУ не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:
– проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;
– ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).
При цьому, податківці у коментованій консультації чомусь наводять п. 14 П(С)БО 7, за яким первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат пов’язаних з поліпшенням об’єкта )модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта. Також податківцями наводяться приклади такого поліпшення:
а) модифікація, модернізація об’єкта основних засобів з метою продовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;
б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);
в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;
г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.
Тут варто зробити зауваження, що норми П(С)БО 7 (як зокрема і інших П(С)БО) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).
Тобто підприємцю доцільно користуватись саме нормою встановленою п. 177.4.6 ПКУ і відносити вартість модернізації до складу витрат, а не збільшувати первісну вартість ОЗ за приписами п. 14 П(С)БО 7.