Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що види діяльності, за умови здійснення яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, визначені п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин) (пп. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Згідно з пп. 291.5 прим. 1.2 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства, які експортуються цими підприємствами, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва та/або придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що такі придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відс. доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання).
До підакцизних товарів, зокрема, належить пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД) (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).
Таким чином, нормами пп. 3 пп. 291.5.1 п. 291.5 та пп. 291.5 прим. 1.2 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ не встановлено заборони на зберігання пального виключно для потреб власного споживання платниками єдиного податку першої – четвертої груп.
Слід зазначити, що відповідно до п. 32 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зберігання пального – надання послуг та/або діяльність, пов’язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб).
Отже, зберігання пального виключно для потреб власного споживання фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – четвертої груп, які отримали відповідну ліцензію, не є порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування.
