- Яку групу єдиного податку обрати IT-підприємцю?
- Як визначати місце діяльності ІТ-бізнесу?
- Що треба зазначити у форми №20-ОПП для айтішного підприємця?
- Які коди КВЕД обрати у сфері ІТ?
- Який повинен бути мінімальний набір документів для ІТ-бізнесу?
- Чому ФОП-айтівцю на єдиному податку варто мати документи про доходи?
- Криптовалюта для ФОП-айтівця на єдиному податку – заборонена!
- Практичні рекомендації для IT-підприємців
- Де додатково почитати про ФОП у сфері ІТ?
Початківцям здається, що бути IT-підприємцем на спрощеній системі оподаткування – це найпростіша форма ведення бізнесу. Ноутбук, стабільний Wi-Fi, регулярні надходження на рахунок і сплата єдиного податку за низькою ставкою. Проте за цією зовнішньою легкістю ховається безліч юридичних та податкових нюансів, про які частина айтівців дізнається вже під час податкових перевірок.
Невірно обраний КВЕД, ігнорування обов’язку подання форми №20-ОПП, відсутність фізичного офісу і розмите визначення місця діяльності чи спроба прийняти оплату в криптовалюті – будь-яка з цих помилок може коштувати втрати статусу платника єдиного податку та податкових донарахувань.
У цій статті ми детально розберемо ключові точки ризику для IT-бізнесу на початковому етапі.
Яку групу єдиного податку обрати IT-підприємцю?
Припустимо, що ви – ФОП, який створює сайти, пише код, налаштовує сервери чи надає інші IT-послуги. Податки хочеться платити мінімально. Група 1 для айтівців не підходить – послуги вони можуть надавати виключно побутові. Наступна за чергою група 2: вона приваблює фіксованою сумою податку та дозволеним річним обсягом доходів (у 2026 році – 7 211 598 грн). Проте, з нею теж не все так просто.
Щоб опинитися в групі 2, потрібно пройти кілька «фільтрів»:
- Перший – очевидний: потрібно бути ФОПом.
- Другий – загальні заборони для спрощеної системи (групи 1–3). Більшість IT-послуг через цей фільтр проходять без проблем.
- А ось третій фільтр – найважливіший. Саме він і визначає, чи підійде вам група 2.
Головне обмеження 2 групи: кому можна надавати послуги
Якщо у групи 1 головне питання, які послуги можна надавати, то у групи 2 це питання, кому можна надавати послуги. Адже IT-послуги, перебуваючи у групі 2, надавати можна, але не всім бажаючим.
Увага!
Пункт 291.4 ПКУ чітко каже: у групі 2 можна торгувати товарами з ким завгодно. А от послуги надавати – лише двом категоріям:
- платникам єдиного податку;
- населенню.
Отже, ФОП другої групи не може офіційно працювати з:
- ФОПами на загальній системі;
- юрособами – неплатниками єдиного податку (платники податку на прибуток, неприбуткові організації, бюджетні установи);
- іноземними компаніями та нерезидентами;
- фізичними особами за кордоном.
У зв’язку з цим у ФОП може сказати: а звідки податківці дізнаються, кому я надавав послуги?
Зрозуміло, що у декларації платника другої групи замовників не вказують. Але сподіватися, що це залишиться таємницею, не варто. Документальні перевірки призначаються регулярно, і під час їх проведення податківців цікавитиме не декларація, а первинні документи. Вони дивляться у банківську виписку з підприємницького рахунку, а якщо дізнаються, що певні підприємницькі платежі надходили на особисті рахунки – вимагатимуть надати виписку і з них. А ще українські контрагенти – суб’єкти господарювання відображають виплати ФОПам в єдиній звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ. Плюс міжнародний обмін інформацією про доходи громадян поступово розширюється.
Отже, приховати коло клієнтів майже нереально.
Увага!
Якщо ви плануєте працювати з юрособами на загальній системі, нерезидентами, ФОПами-загальносистемниками чи іншими забороненими для другої групи замовниками – третя група стає логічним вибором.
Тут немає обмежень щодо кола клієнтів (пп. 3 п. 291.4 ПКУ). Податкове навантаження вище, ніж у групі 2, але все одно помітно нижче, ніж на загальній системі (5% ЄП проти 18% ПДФО). Плюс ліміт доходу також більший (у 2026 році 10 091 049 грн), а кількість найманих працівників не обмежена.
Можна звісно розпочати з 2 групи. Потім, коли з’являться «неправильні» клієнти, можна перейти до групи 3. Ось тільки врахуйте, що приступати до виконання замовлення і отримувати оплату можна буде лише після дати переходу. До того ж змінити групу можна тільки з початку наступного календарного кварталу.
Як визначати місце діяльності ІТ-бізнесу?
Буденна справа пересічного ФОП-айтішника: створені ним програми та сайті використовуються по всьому світу, клієнти знаходяться в Україні та за кордоном, а сам він сьогодні працює з дивану, завтра з кав’ярні, післязавтра – з ноутбуком у поїздці.
Але податківці мають право поцікавиться: «А де провадиться ваша господарська діяльність?»
Місцезнаходження та місце провадження господарської діяльності: два різних «місця», які часто плутають
Спочатку варто чітко розділити поняття, які в повсякденній мові звучать майже однаково, а в господарському праві – принципово різні.
Місцезнаходження – це адреса, за якою ФОП офіційно фігурує в реєстрах. Для ФОП це, як правило, місце реєстрації проживання.
Місце провадження господарської діяльності – зовсім інша історія. У айтівців діяльність, як правило, здійснюється онлайн. Головне тут те, що ці послуги часто надаються не в межах одного міста чи області, а в межах цілої країни або навіть за кордоном.
Якщо роботи виконуються або послуги надаються офлайн, то місце провадження діяльності це фактичне місце, де ФОП створює продукт або надає послугу. Саме тут «народжується» програма, дизайн чи консультація.. Можна працювати з одного офісу, можна – з кількох, можна – по всій Україні, можна – навіть за кордоном. Головне – розуміти, що саме вважається місцем діяльності саме для вас.
Чому податківці такі уважні до місця провадження діяльності?
Справа у тому, що пп. 4 п. 298.3 ПКУ прямо відносить відомості про місце провадження діяльності до обов’язкових. Саме тому вони фігурують у Реєстрі платників єдиного податку (пп. 3 п. 299.7 ПКУ).
Тому не дивно, що це місце зазначається у полі 6 заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
У класичному варіанті поле заповнюється повністю: код КАТОТТГ, область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку чи офісу, індекс.
Увага!
Якщо у вас є орендований офіс, власне приміщення чи хоча б постійна квартира, з якої ви працюєте – саме її адресу й варто вказувати. Те, що ваші послуги надаються по всьому світу, на визначення місця діяльності не впливає. Важливо, звідки ви їх фактично надаєте.
Для діяльності без стабільної адреси податківці допускають спрощений підхід. У такому випадку можна у графі «Область, район, населений пункт» написати:
- «Надання послуг на території України» – якщо працюєте з українськими клієнтами;
- «Виконання робіт чи надання послуг за межами України (експорт)» – якщо орієнтовані на іноземних замовників.
Решту граф (код КАТОТТГ, вулиця, номер, індекс) у цьому випадку можна не заповнювати.
Які наслідки неправильного зазначення місця провадження діяльності?
Податківці іноді лякають: неправильно вказали місце – можуть анулювати реєстрацію платника єдиного податку. Проте підстав для такого страху, якщо говорити строго юридично, немає. Примусове анулювання реєстрації можливе лише у випадках, прямо перелічених у пп. 298.2.3 ПКУ. Неправильне зазначення або взагалі незазначення місця провадження діяльності серед підстав для анулювання не названо. Тому втратити статус платника єдиного податку лише через цю помилку не можна.
Щоправда для ФОП групи 2 є один нюанс. Для них місце діяльності впливає на ставку податку. Якщо його не визначити – застосовується максимальна ставка за ПКУ. Але у ІТ-сфері ФОПи на другій групі зустрічаються не часто. Більшість обирає групу 3.
Що треба зазначити у форми №20-ОПП для айтішного підприємця?
Зазвичай робоче місце ФОПа зі сфери ІТ – це будь-яка точка з розеткою і стабільним Інтернетом. Чи мусить такий підприємець повідомляти податкову про своє або орендоване майно, яке він використовує під час діяльності, за формою №20-ОПП?
ПКУ наполягає на інформуванні!
Податковий кодекс не робить винятків для тих, хто працює у власній чи в орендованій квартирі, використовує власні чи орендовані знаряддя праці. Головне, що це майно дає ФОПу можливість отримувати підприємницький дохід. Отже, якщо ви в своїй квартирі працюєте, то повідомляти про неї ДПС треба обов’язково!
Увага!
Будь-який суб’єкт господарювання, включно з фізичною особою-підприємцем, зобов’язаний повідомити про об’єкти оподаткування, об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, і ті, через які фактично ведеться діяльність (п. 63.3 ПКУ).
Зробити це треба протягом десяти робочих днів після появи такого об’єкта (п. 8.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588).
Під об’єктом розуміють майно, яким підприємець володіє, користується чи розпоряджається і яке залучає до бізнесу. Тому якщо айтішник орендує хоча б куточок офісу – форма №20-ОПП стає обов’язковою одразу після підписання договору. Тут усе прозоро.
Складніше з тими, хто живе без постійної «бази». Коли за людиною не закріплено жодного конкретного приміщення договором, формально об’єкта з документально підтвердженим правом користування немає. Сьогодні одна локація, завтра інша – важко назвати конкретний стіл у коворкінгу чи столик біля вітрини «об’єктом оподаткування».
Здавалося б, і повідомляти нічого. Проте податкова служба дивиться ширше. У ІПК від 30.12.2022 №2436/ІПК/99-00-12-01-02-06 та від 07.10.2021 №3741/ІПК/20-40-24-06-09 вона прямо вказує: якщо діяльність розгорнута виключно в чужих просторах без права володіння чи користування на підставі правовстановлюючих документів, то об’єктом, пов’язаним із підприємництвом, вважається податкова адреса (адреса проживання чи реєстрації). Саме про неї, на думку податківців, і слід заявити.
Погодимося, що підстав вважати житло об’єктом оподаткування немає. Проте ті, хто воліє уникнути зайвих розмов, обирають шлях найменшого опору і зазначають адресу реєстрації.
Про правила складання форми 20-ОПП ми докладно розповіли тут:
Заява за формою №20-ОПП: покрокова інструкція із заповнення та подання у 2026 році
Проте, задекларувавши власне житло як об’єкт, пов’язаний із бізнесом, ФОП автоматично «прив’язує» його до підприємницької діяльності. А це прямо впливає на пільгу з податку на нерухоме майно – зменшити базу оподаткування на 60 квадратних метрів для квартири, 120 – для будинку або 180 – якщо у власності є і те, і інше (пп. 266.4.1 ПКУ). Але ця знижка не діє щодо об’єктів, які використовуються для отримання доходу або в підприємницькій діяльності (пп. 266.4.3 ПКУ). Отже, навіть якщо людина фактично працює в кав’ярнях, але офіційно «прив’язала» квартиру через форму №20-ОПП, пільга може зникнути.
Про що ми зараз говоримо? Про те, що щороку податківці мають порахувати щодо кожної фізособи-власника нерухомості суму податку за нерухоме майно за попередній рік. Фізособи про це отримують податкові повідомлення-рішення, які треба оплатити. При розрахунку суми податку враховуються усі пільги, як передбачені для фізосіб ПКУ, так і встановлені місцевими радами. Але – якщо житлова нерухомість визначена як та, що використовується у підприємницькій діяльності, пільг щодо неї не буде і доведеться сплачувати за неї податок.
Докладніше про це читайте тут:
Які коди КВЕД обрати у сфері ІТ?
Для ФОП, який працює в ІТ, вибір кодів КВЕД – це не формальність і не статистична вимога.
Три сценарії, у яких код стає вирішальним
Перший – робота з іншими суб’єктами господарювання. Коли замовник є юридичною особою чи ФОП, він може поцікавитися, чи збігається зміст договору з тим, що записано у ЄДР. Без відповідного коду він (замовник) зобов’язаний утримати з суми винагороди ПДФО та військовий збір і нарахувати ЄСВ (а це вже доведеться робити за рахунок замовника). Мало хто готовий добровільно збільшувати свої витрати лише через вашу неуважність до реєстраційних даних.
Другий сценарій стосується тих, хто обрав спрощену систему. Якщо ви вже почали надавати послугу чи навіть отримали аванс за видом діяльності, якого немає в Реєстрі платників єдиного податку, наслідки можуть бути жорсткими. Реєстрацію платника єдиного податку можуть анулювати. Для ФОПів групи 2 це ще й означає оподаткування такого доходу за ставкою 15 відсотків (пп. 2 п. 293.4 ПКУ).
Третій випадок – загальна система оподаткування. Тут відсутність коду в ЄДР перетворює підприємницький дохід на звичайний дохід фізособи (п. 177.6 ПКУ). Простими словами – держава перестає вважати ці гроші підприємницькими.
Які коди реально потрібні?
Сфера інформаційних технологій розмазана по багатьох класах класифікації. Найчастіше вибором айтівців стає 62.01 – Комп’ютерне програмування. Саме його логічно ставити першим: розробка, доопрацювання, тестування та супровід програмного забезпечення.
Але життя рідко обмежується одним напрямом. Залежно від того, чим ви займаєтеся насправді, можуть знадобитися й інші:
- видання ігор та іншого програмного забезпечення (58.21, 58.29);
- консультування з інформатизації та управління комп’ютерним устаткуванням (62.02, 62.03);
- обробка даних, хостинг, вебпортали та інші інформаційні послуги (63.11, 63.12, 63.99);
- зв’язки з громадськістю, бізнес-консультування, реклама та посередництво в її розміщенні (70.21, 70.22, 73.11, 73.12);
- забезпечення трудовими ресурсами та інша професійна діяльність (78.30, 74.90).
Якщо сумніваєтеся – беріть ширше. Кількість кодів, які можна зазначити і в заяві на державну реєстрацію, і в заяві на спрощену систему, законом не обмежена. Краще мати кілька «зайвих», ніж потім терміново бігати з документами, коли клієнт уже чекає рахунок.
Увага!
З 2027 року на зміну звичному КВЕД-2010 має прийти NACE 2.1-UA. Наприклад, коду 62.01 з 01.01.2027 р. відповідатиме новий код 62.10.
Ми підготували для вас зручну таблицю відповідності КВЕД-2010 – NACE 2.1-UA, створену на базі даних Держстату. Але до кінця 2026 року ми все одно орієнтуємось виключно на чинну класифікацію за КВЕД.
Який повинен бути мінімальний набір документів для ІТ-бізнесу?
У цифровому світі здається ніби паперові формальності вже давно відійшли в минуле. Та саме вони часто вирішують, чи залишаться гроші на рахунку ФОП, чи опиняться під загрозою через формальну причіпку перевіряючих. Спробуймо поглянути на документальне оформлення IT-послуг не як на нудну рутину, а як на систему невидимих опор, що тримають бізнес на плаву.
Варіант 1. Вітчизняний замовник послуг
Усе починається з домовленості, зафіксованої на папері чи в електронному файлі. Саме тут, у договорі, варто з особливою увагою прописати суть того, що передається: чи це робота з написання програми, чи готовий продукт із повним переходом майнових прав, чи лише дозвіл користуватися ним за роялті. Від цих формулювань безпосередньо залежить, як операцію побачить податкова. Далі – етапи, дедлайни, вартість, питання інтелектуальної власності, відповідальність і навіть можливість додаткової оплати за прискорення. Усе має бути чітким, щоб потім ніхто не міг сказати «ми домовлялися про інше».
Передачу результату зазвичай фіксують актом. Закон дозволяє складати його як на папері, так і в електронному вигляді (ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік). Офіційно затвердженої форми немає, тому документ набуває сили лише тоді, коли в ньому є всі обов’язкові елементи: назва, дата, хто його склав, що саме відбулося, в якому обсязі й у яких одиницях, хто відповідає і хто підписав (ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік).
Увага!
З весни 2026 року з’являється додаткова свобода: за згодою сторін, прописаною в договорі, акт можна оформити без підпису замовника. Про це ми розповідали тут.
Цікавий момент – одиниця виміру. Хтось звик рахувати години, хтось просто фіксує факт надання послуги. Тому буває так, що на проміжному етапі залучений підприємець, у його акті можуть стояти години, а в документі для кінцевого клієнта – загальна послуга. Втім, різниця між «входом» і «виходом» цілком допустима (лист ДПСУ від 18.01.2024 №306/ІПК/99-00-21-03-02-ІПК). Вирішальними залишаються умови, зафіксовані в договорі.
Варіант 2. Іноземний замовник послуг
З клієнтами з-за кордону правила стають гнучкішими. Закон дозволяє укладати угоду не лише класичним договором, а й через прийняття публічної пропозиції, обмін повідомленнями чи навіть звичайне виставлення рахунку (ст. 6 Закону про ЗЕД). Податківці не раз підкреслювали: для послуг, що надаються через Інтернет, письмова форма в традиційному розумінні не обов’язкова.
Тому зараз у сфері ЗЕД часто достатньо оплаченого інвойсу. Якщо в ньому є всі реквізити первинного документа й гроші надійшли, він сам по собі підтверджує і факт домовленості, і виконання, і відсутність претензій. Це підтверджують і Мінфін, і податкова служба (наприклад, у листі Мінфіну від 16.02.2017 №31-11410-06-5/4339 та листі ДПС від 15.07.2026 №4077/ІПК/99-00-21-02-02).
У документі варто чітко описати, що саме зроблено, вказати одиницю виміру, розцінки, валюту, реквізити й умову про банківські комісії.
З квітня 2026 року стало ще простіше – допускається одностороннє оформлення (без підпису іноземного клієнта). Достатньо застереження в самому інвойсі або навіть просто факту оплати – міжнародна практика давно дозволяє працювати з рахунками без підпису другої сторони.
Чому ФОП-айтівцю на єдиному податку варто мати документи про доходи?
У світі ФОП-айтівців на єдиному податку дохід існує лише тоді, коли він уже «відчутний» – коли кошти реально лягли на рахунок або опинилися в касі. Здається, що банківська виписка закриває всі питання. Насправді – далеко не завжди.
Яка офіційна позиція ДПС?
ДПС вже давно переконана: документи, що підтверджують дохід, платнику ЄП потрібні. Не «бажано», а саме потрібні. Ця вимога виростає безпосередньо з зі ст. 44 ПКУ. Тип паче суди, розглядаючи спори про облік у спрощенців, теж регулярно спираються на цю норму. Тож ігнорувати цей підхід – означає свідомо грати проти себе.
Що насправді вважається доходом?
Для ФОП на єдиному податку момент виникнення доходу – це не підписання акта і не відвантаження. Це день, коли гроші фактично надійшли (п. 292.6 ПКУ).
Завдання підприємця – не просто показати, що гроші прийшли, а довести, чому конкретна сума увійшла до доходу або, навпаки, справедливо залишилася за його межами. Особливо це стосується тих надходжень, які податківці можуть побачити самостійно – через додатки 4ДФ від контрагентів чи аналіз банківських рахунків.
Коли банківської виписки з рахунку недостатньо?
Більшість айтівців працює без касових апаратів. Безготівкові IBAN-перекази або дистанційна оплата послуг дають таку можливість (п. 14 ст. 9 Закону про РРО). Тому може здатися, що основний документ, який знадобиться ФОПу під час перевірки, – це виписка з рахунку.
Якщо гроші спочатку потрапляють на іноземні платформи (Payoneer, Wise, PayPal, Revolut та подібні), потрібні дві речі: виписка з платформи і підтвердження, що кошти до кінця звітного періоду вже опинилися на українському ФОП-рахунку. Інакше податкова може розцінити їх як дохід звичайної фізичної особи.
Але навіть ідеальна виписка часто не рятує. Контролери хочуть розуміти не лише факт надходження, а й економічну суть операції. Адже ФОП має право працювати лише в межах видів діяльності, внесених до Реєстру платників єдиного податку. Тому акти виконаних робіт, інвойси, рахунки на оплату чи навіть самі договори стають не «зайвим папірцем», а реальною страховкою. Без них виписка перетворюється на сухий факт, який легко поставити під сумнів.
Криптовалюта для ФОП-айтівця на єдиному податку – заборонена!
Часто замовники замість звичного переказу на рахунок пропонують вітчизняним ФОПам розрахуватися біткоїном, ефіром чи чимось подібним. Звучить сучасно, зручно, без банківських комісій і валютних обмежень.
Як обрати між електронними грошима і криптовалютою?
Ще кілька років тому було чітко зрозуміло: єдиноподатники груп 1–3 могли отримувати оплату виключно в грошовій формі (п. 291.6 ПКУ). У квітні 2023-го ситуація ніби пом’якшилася. Закон №2888-IX прямо дозволив використовувати електронні гроші, і багато хто вирішив, що криптовалюта автоматично потрапляє під це визначення. Адже вона теж існує лише в цифровому просторі.
Насправді електронні гроші і криптовалюта – не синоніми. Перші – зобов’язання конкретного емітента, яке інші особи приймають як платіжний інструмент. Криптовалюта згідно з Законом України «Про віртуальні активи» є нематеріальним благом і прямо не визнається засобом платежу на території України. І найголовніше – цей Закон досі не набрав чинності. Він чекає на спеціальні зміни до ПКУ щодо оподаткування операцій із віртуальними активами. Поки змін немає, статус криптовалюти залишається в правовій сірій зоні. Тому приймати її як оплату сьогодні ризиковано не лише для єдиноподатника, а й для будь-якого українського бізнесу.
Важливо!
Свідченням тому є ІПК від 05.09.2025 №4775/ІПК/99-00-24-03-03 та від 19.05.2026 №2900/ІПК/99-00-24-03-03: платник єдиного податку не має права отримувати криптовалюту за свої товари чи послуги. Вона не є ні готівкою, ні безготівковими коштами, ні електронними грошима.
Більше того, податківці вважають, що платник єдиного податку взагалі не повинен мати справу з криптоактивами – ні купувати, ні продавати. Такі операції вони схильні прирівнювати до обміну іноземної валюти, а ця діяльність прямо заборонена для платників єдиного податку (пп. 291.5.1 ПКУ).
Практичні рекомендації для IT-підприємців
1. Щодо обрання групи спрощеної системи оподаткування
- IT-послуги не заборонені для платників єдиного податку. Їх можуть надавати і друга, і третя групи.
- Для цілей ПКУ це послуги, а не продаж товарів. Тому на них поширюються всі обмеження другої групи щодо замовників. ФОП другої групи може працювати лише з платниками єдиного податку та населенням. Якщо коло клієнтів ширше – обирайте третю групу.
- Приховати реальних замовників від податкової практично неможливо: банківські виписки, первинка та Об’єднаний звіт розкажуть усе.
- Якщо потреба в «недозволених» клієнтах виникне пізніше – можна спочатку бути у другій групі, а потім перейти до третьої.
- Не намагайтеся розділити одну діяльність на ФОП і звичайну фізособу – податківці розцінять це як порушення.
2. Щодо місця провадження господарської діяльності
- Є постійний офіс чи приміщення – вказуйте його адресу. Це найчистіший і найзахищеніший варіант.
- Постійного місця немає – використовуйте спрощені формулювання про територію України або закордон.
- Працюєте і з українськими, і з іноземними клієнтами з одного офісу – пишіть адресу офісу і, за бажанням, додавайте уточнення про географію послуг.
3. Щодо форми №20-ОПП
- Орендували приміщення – повідомляйте.
- Працюєте без постійної бази – формально підстав немає, але податкова наполягає на зазначенні в формі №20-ОПП адреси ФОПа.
- Справді працюєте з дому – заявляйте житло. Уважно заповнюйте відомості про право, особливо якщо воно спільне чи сімейне.
4. Щодо кодів діяльності у сфері ІТ
- Спочатку уважно перегляньте свої чинні та потенційні договори. Чи є в реєстрах коди, які точно відповідають тому, що ви робите? Якщо ні – додайте.
- Якщо плануєте розширюватися чи вже працюєте в кількох напрямах – вносіть усі релевантні коди одразу.
- Для більшості тих, хто пише код, тестує, підтримує чи консультує з технічних питань, базовим залишається 62.01. Усе інше – залежно від реальної діяльності.
- З 01.01.2027 в Україні діятиме нова класифікація видів діяльності. До її офіційного старту у 2027 році працюємо з КВЕД-2010.
5. Щодо документів для ІТ-бізнесу
- Формулюйте предмет угоди максимально точно – він може впливати на оподаткування.
- З українськими клієнтами надійніше працювати через повноцінний договір і акт.
- З іноземцями часто вистачає добре складеного й оплаченого рахунку, навіть без підпису другої сторони.
- Одиниця виміру – зазначається в первинних документах відповідно до договору.
6. Які документи ФОПу варто мати про доходи
Оптимальний набір виглядає так:
- банківська виписка (або виписки з іноземних систем + українська);
- акт чи інвойс;
- договір і рахунок на оплату – якщо акт ще не підписаний або взагалі не практикується.
Такий комплект дозволяє не лише підтвердити надходження, а й чітко показати, за що саме прийшли гроші.
7. Щодо криптовалюти для ФОПа
- Платникам єдиного податку приймати оплату в криптовалюті не варто: вона не вважається грошовою формою розрахунків і не прирівнюється до електронних грошей.
- Поки в ПКУ немає чітких правил щодо віртуальних активів, платникам єдиного податку 2-3 груп краще взагалі не торкатися криптовалюти – ні як оплати, ні як об’єкта купівлі-продажу.
Де додатково почитати про ФОП у сфері ІТ?
- Первинні документи ФОП-айтівців у 2026 році: оформлення актів, інвойсів і накладних
- ІТ-ФОПів в Україні поменшало: експерти назвали причини
- Дії ФОПа у разі зміни виду діяльності: деталі від ДПС
- ІТ-бізнес продовжує ухилятися від податків: деталі від Гетманцева
- 4 роки, в середньому, живе ІТ-ФОП в Україні
