Що таке «виїзна торгівля»?
Як зазначалось у «Віснику», нормативне визначення терміна «виїзна торгівля» у чинному законодавстві не наводиться. Але на практиці виїзна торгівля – це торгівля зазвичай з використанням транспортних засобів або без них за межами постійного місця перебування (торговельного приміщення). Причому торгівля може вестися як безпосередньо з транспортних засобів, так і з інших торговельних місць.
Виїзна торгівля та РРО
Податківці в ІПК від 22.11.18 р. №4920/Г/99-99-14-05-01-14/ІПК нагадали загальні правила застосування РРО підприємцями-"єдинниками".
Перш за все слід сказати про ФОП першої групи. Вони не застосовують РРО без будь-яких умов. Але це правило враховує умови перебування підприємців в цій групі. Адже вони обмежені річним обсягом доходу 300 тис. грн і здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню.
А ось для другої-четвертої груп платників єдиного податку щодо незастосування РРО встановлені спеціальні обмеження.
Відповідно до п. 296.10 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.
Також встановлені виключення і вони діють для всіх ФОП – платників єдиного податку, незалежно від групи. Норми п. 296.10 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення. Отже, якщо ФОП торгує саме такими товарами, незалежно від обсягу річного доходу, він зобов’язаний застосовувати при готівкових розрахунках та розрахунках платіжними картками РРО.
А ще постановою КМУ №1336 затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО.
Відповідно до п. 1 Переліку роздрібна торгівля продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, є окремою формою та умовою проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за якої таким фізичним особам – підприємцям дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО.
Таким чином, у коментованій ІПК податківці зазначають, що ФОП – платник єдиного податку, обсяг доходу якого протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, при здійсненні виїзної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів) має право РРО не застосовувати.
А у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн такі фізичні особи – підприємці при проведенні розрахунків у разі здійснення торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів) зобов’язані застосовувати РРО або використовувати РК та КОРО, дотримуючись умов та форм, визначених Постановою №1336.
Проте тут варто зазначити, що платники єдиного податку після досягнення обсягу доходу 1 млн гривень повинні обов’язково застосовувати саме РРО (п. 296.10 ПКУ). Тож, ризикнути і застосовувати лише РК та КОРО може лише той підприємець, який замовив та отримав таку ІПК. Решта підприємцям наполегливо радимо отримати власну індивідуальну податкову консультацію у ДФС з цього питання, адже тільки в такому випадку він зможе захистись від штрафів при податковій перевірці.