- Суть справи: борг ФОП на суму понад 799 тисяч гривень
- Чому адміністративний суд не може стягнути борг після смерті ФОП
- Що відбувається з податковим боргом після смерті підприємця
- Штрафні санкції — окрема історія
- Як податкова може стягнути борг зі спадкоємців
- Що це означає для спадкоємців і підприємців
- Висновок
Нещодавня постанова Верховного Суду від 19.03.2026 у справі №600/5174/23-а дала чіткі відповіді на ці запитання. «YANKIV. Юридична компанія» розбирає ключові висновки суду — і пояснюємо, що це означає для спадкоємців, для податкової і для підприємців, які хочуть заздалегідь розуміти ризики.
Суть справи: борг ФОП на суму понад 799 тисяч гривень
Ситуація, яку розглядав Верховний Суд, була досить типовою за своєю природою, хоча й із непростим процесуальним розвитком.
Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулося до суду з вимогою стягнути з фізичної особи - підприємця податковий борг на загальну суму 799 554,80 грн. Справу відкрили ще у липні 2023 року, проте розгляд зупинявся — підприємець оскаржив нараховані йому податкові повідомлення-рішення в іншому судовому провадженні (справа №600/4920/23-а).
Борг складався з кількох компонентів: основних податкових зобов’язань з ПДФО, єдиного податку та військового збору, а також нарахованих на них штрафних санкцій. Тобто це був не один платіж, а комплексний борг з різними правовими характеристиками — і саме це, як побачимо далі, виявилося важливим.
Під час розгляду справи стало відомо, що відповідач помер. Його представник подав клопотання про закриття провадження, долучивши копію свідоцтва про смерть. Чернівецький окружний адміністративний суд закрив провадження. Сьомий апеляційний адміністративний суд це рішення підтримав. Але податкова не погодилася і подала касаційну скаргу до Верховного Суду — мовляв, спірні правовідносини допускають правонаступництво, а значить справу мали продовжити.
Чому адміністративний суд не може стягнути борг після смерті ФОП
Позиція податкової виглядала логічно: борг існує, спадкоємці є, а отже — хтось має за нього відповідати. Чому б не продовжити розгляд, замінивши померлого відповідача на його спадкоємців?
Однак суди усіх трьох інстанцій відповіли на це однозначно: ні.
Ключовий аргумент — адміністративний процес не передбачає автоматичної заміни померлої сторони на спадкоємців, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Суд не може просто «переписати» справу з одного відповідача на іншого і продовжити слухання. Це не формальна перешкода — це принципове обмеження, закладене у процесуальному законі.
Верховний Суд наголосив: визначення конкретного спадкоємця, на якого може покладатися обов’язок зі сплати грошових зобов’язань померлої особи, та сама процедура пред’явлення претензій — це сфера цивільного законодавства. Адміністративний суд просто не має інструментів для вирішення таких питань.
Для податкової це означає необхідність фактично починати процес заново — але вже в іншому правовому полі.
Що відбувається з податковим боргом після смерті підприємця
Це, мабуть, найважливіше питання для спадкоємців. І відповідь на нього неоднозначна — тут є два аспекти, які треба розрізняти.
З одного боку, смерть платника податків припиняє його персональний податковий обов’язок. Це прямо передбачено Податковим кодексом: смерть фізичної особи є підставою для припинення податкового обов’язку. Особистий обов’язок сплатити податки — обов’язок, нерозривно пов’язаний із конкретною людиною — зникає разом із нею.
З іншого боку — сам борг не зникає автоматично. Податковий кодекс встановлює: виконання грошових зобов’язань та погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі ФОП) у разі її смерті здійснюється спадкоємцями, які прийняли спадщину. Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями спадкоємців.
Але є суттєве обмеження. Спадкоємці відповідають лише в межах вартості майна, що успадковується, і пропорційно до своєї частки у спадщині. Тобто якщо людина отримала у спадок майно на 200 тисяч гривень, а борг становив 800 тисяч — більше 200 тисяч з неї не стягнуть. Закон захищає спадкоємців від ситуації, коли чужий борг перевищує отриману цінність.
Штрафні санкції — окрема історія
У цій справі суди попередніх інстанцій зробили важливе зауваження: штрафні санкції за порушення податкового законодавства є особистим зобов’язанням тієї особи, яка вчинила правопорушення. А тому, на думку судів, такі штрафи не успадковуються.
Це суттєвий нюанс. Борг підприємця у цій справі складався не лише з основних податкових зобов’язань, а й зі значної частки штрафних санкцій. Якщо штрафи дійсно не підлягають спадкуванню, реальна сума, яку потенційно можуть вимагати від спадкоємців, може бути значно меншою за загальний розмір боргу.
Водночас варто зазначити, що Верховний Суд у своїй постанові зосередився переважно на процедурному аспекті — тобто на тому, що такі справи мають розглядатися у цивільному, а не адміністративному судочинстві. Питання про те, які саме складові боргу підлягають спадкуванню, а які — ні, може додатково уточнюватися у подальшій судовій практиці.
Як податкова може стягнути борг зі спадкоємців
Верховний Суд чітко вказав на порядок дій: претензії до спадкоємців пред’являються контролюючими органами як кредиторами спадкодавця — в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Що це означає на практиці? Податкова фактично стає у чергу кредиторів. Вона повинна заявити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, дотримуючись встановленої процедури та строків.
І ось тут є критичний момент — строки. Цивільний кодекс встановлює, що кредитор спадкодавця має пред’явити свої вимоги до спадкоємця не пізніше шести місяців з дня, коли той отримав свідоцтво про право на спадщину. Якщо кредитор не знав і не міг знати про прийняття спадщини — шість місяців рахуються з моменту, коли він про це дізнався.
А що буває, якщо строк пропущено? Закон суворий: кредитор, який не пред’явив вимоги у встановлені строки, позбавляється права вимоги. Тобто податкова, яка зволікає із зверненням до спадкоємців, ризикує втратити можливість стягнення повністю.
Це принциповий момент для обох сторін. Спадкоємцям варто розуміти, що вимоги можуть з’явитися протягом шести місяців після оформлення спадщини. А податковій — що зволікання може мати незворотні наслідки.
Що це означає для спадкоємців і підприємців
Розглянута справа — не абстрактний юридичний казус. Вона дає кілька дуже конкретних уроків.
Перше і найважливіше: смерть ФОП не означає автоматичного списання його податкових боргів. Борг не зникає — змінюється лише спосіб його стягнення. Замість адміністративного процесу податкова має звертатися через цивільне судочинство.
Для спадкоємців це означає, що прийняття спадщини — рішення, яке варто ухвалювати усвідомлено. Перш ніж підписувати документи, розумно з’ясувати повну картину фінансових зобов’язань спадкодавця. Якщо підприємець мав активний бізнес — цілком ймовірно, що після нього залишилися не лише активи, а й борги перед податковою.
Є ще один важливий момент, прямо передбачений Податковим кодексом: якщо спадщину ніхто не прийняв і вона переходить до держави — грошові зобов’язання померлої фізичної особи припиняються. Тобто держава, отримуючи відумерлу спадщину, не перебирає на себе податкові борги спадкодавця.
Висновок
Постанова Верховного Суду від 19 березня 2026 року у справі №600/5174/23-а закріпила чітку позицію: податковий борг ФОП після смерті підприємця не може стягуватися через адміністративне судочинство. Провадження у таких справах закривається, а податкова має заявляти вимоги до спадкоємців у порядку цивільного законодавства — як звичайний кредитор.
Ця справа нагадує і про межі відповідальності: спадкоємці відповідають лише в межах вартості успадкованого майна. А податкова зобов’язана дотримуватися строків — інакше ризикує втратити право вимоги взагалі. Для всіх сторін це означає одне: знати свої права і діяти вчасно.
***
Читайте також:
