Гранична сума доходу
Для кожної групи (І, ІІ та ІІІ) встановлено свою граничну суму доходу. Нагадаємо їх:
- Для І групи 300000 гривень
- Для ІІ групи 1500000 гривень
- Для ІІІ групи 5000000 гривень.
Перевищення цих сум має два наслідки:
- Або перехід до іншої групи, якщо загальна сума річного доходу відповідає цій групі. Приклад: якщо ФОП І групи отримав дохід в 1 млн грн, то він може перейти до ІІ або ІІІ групи. А якщо отримано 3 млн грн, то можна перейти лише до 3-ї групи;
- Або перехід на загальну систему оподаткування.
Приклад: якщо ФОП І групи отримав дохід в 6 млн грн (що більше навіть 5 млн грн, які дозволено отримати ІІІ групі), то вихід в нього лише один – перехід на загальну суму оподаткування.
Перехід до іншої групи
За умови дотримання платником єдиного податку вимог для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату ЄП, встановленого для інших груп, шляхом подання заяви не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. Таке право зберігається і в разі перевищення суми доходу, яку підприємець міг отримати в своїй групі.
При цьому, якщо відбувається перехід до ІІІ групи, він має обрати ставку ЄП:
- 3%, якщо він бажає стати платником ПДВ (це не обов’язково!). При цьому бажано одночасно подати і заяву про реєстрацію платником ПДВ;
- 5%, якщо не бажає.
Перехід на загальну систему оподаткування
Перехід на загальну систему оподаткування відбувається з наступного після перевищення суми доходу кварталу.
Тобто, у місяці (тобто, і у кварталі) перевищення підприємець ще залишається платником ЄП. Але з наступного кварталу, прямо з першого числа, він стає підприємцем на загальній системі оподаткування і сплачуватиме із свого доходу ПДФО та військовий збір. Відбувається це не автоматично, для цього потрібні дві дії.
Варіант перший: підприємець здійснює перехід самостійно шляхом подання відповідної заяви.
Заява про відмову від спрощеної системи оподаткування він має подати до контролюючого органу не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (п. 293.8 ПКУ).
Варіант другий: підприємця з Реєстру платників ЄП виключає ДФС.
Якщо ФОП не виконує свій обов’язок і не подає вчасно заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування, це не рятує її від переходу на загальну систему оподаткування. Просто в такому випадку перехід відбувається примусово. У разі виявлення цього факту відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок, анулювання реєстрації платника ЄП проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення (п. 299.11 ПКУ).
Зверніть увагу! В обох варіантах дата переходу на загальну систему оподаткування є однаковою – і це наступний квартал після кварталу перевищення. Однак другий варіант загрожує ще й штрафами за неподання звітності та несплату податків, яких вимагає загальна система оподаткування.
Реєстрація платником ПДВ: обов’язкова та добровільна
Слід пам’ятати, що «загальники» на відміну від платників ЄП, підлягають обов’язковій реєстрації платників ПДВ згідно із ст. 181 ПКУ.
У разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).
Коли йдеться про 12 місяців, слід розуміти, що це календарні місяці, і до них враховуються і ті, протягом яких ФОП перебувала на спрощеній системі оподаткування. Наприклад, якщо перехід відбувається з 01.04.2019 р., то розрахунок обсягу операцій для реєстрації платником ПДВ здійснюється за період 01.04.2018 – 31.03.2019.
Як визначити суму операцій для реєстрації платником ПДВ? Податківці в «ЗІР» (категорія консультацій 101.02) роз’яснюють таке:
До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації платником ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
При цьому зауваження «без урахування податку на додану вартість» в п. 181.1 ПКУ слід розуміти так: протягом розрахункових 12 місяців суб’єкт господарювання частково міг бути платником ПДВ, а потім відмовитися від сплати цього податку. Тож, до розрахунку граничної суми, яка вимагає нової обов’язкової реєстрації платником ПДВ, він повинен брати суми операцій без урахування ПЗ з цього податку.
Наприклад, якщо розрахунковий період 01.04.2018-31.03.2019 рр. Припустимо, що ФОП з 01.04.2018 до 30.06.2018 рр. була платником ПДВ і здійснювала оподатковані ПДВ операції (постачання послуг), а після цього перейшла на сплату ЄП (без сплати ПДВ). До розрахунку оподатковані ПДВ операції за ІІ квартал 2018 року братимуться без ПДВ. При цьому до оподаткованих операцій, звісно, потраплять не тільки постачання цих послуг, а і передоплати, отримані за них – тобто, усі операції, коли за правилами, встановленими ПКУ, у ФОП виникало податкове зобов’язання з ПДВ.
Зверніть увагу! ФОП, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, і не подала до контролюючого органу реєстраційної заяви, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Втім, зареєструватися платником ПДВ можна і добровільно, і для цього не треба виконувати жодних умов, достатньо бажання самого підприємця.
У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на загальну систему оподаткування, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ПКУ (обов’язкова реєстрація), реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування (п. 183.4 ПКУ).
Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ПКУ (добровільна реєстрація) реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ПКУ - не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.
Дата реєстрації платником ПДВ – це дата, з якої ФОП отримує обов’язок виписувати і реєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до них, та складати і подавати звітність з ПДВ. А ще саме з цієї дати ФОПотримує право на податковий кредит з ПДВ. Тому важливо визначити, якою буде ця дата, особливо, якщо враховувати, що заяву про обов’язкову реєстрацію можна подати протягом 10 днів першого місяця, коли ФОП вже перебуває на загальній системі оподаткування.
Пункт 183.9 ПКУ говорить, що в разі, якщо підстав відмовити у реєстрації платником ПДВ у податківців немає, реєстрація відбувається з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування, якщо це перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід, на день подання реєстраційної заяви не настало. Якщо вже настало – реєстрація відбувається з дати внесення запису до Реєстру платників ПДВ, тобто, протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу.
Отже, якщо для ФОП важливо бути платником ПДВ саме з дати переходу на загальну систему оподаткування, заяву варто подати заздалегідь (враховуючи строки її розгляду податківцями – за три робочі дні до такої дати)!
І ще одне важливе правило, про яке не варто забувати: у разі, якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ПКУ).
Підсумуємо на прикладі:
ФОП - платник ЄП ІІ групи здійснює перевищення у квітні 2019 р. Які наслідки перевищення?
ФОП продовжує залишатись «єдинником» і неплатником ПДВ протягом усього ІІ кварталу 2019 р. Але ФОП зобов’язана подати заяву про перехід на загальну систему оподаткування до 20 липня 2019 р.
І, якщо ФОП відповідає умовам обов’язкової реєстрації платником ПДВ (тобто, протягом періоду 01.07.2018-30.06.2019 рр. – до дати втрати статусу платника ЄП має як оподаткованих, так і звільнених від ПДВ операцій більш як на 1 млн грн), ФОП має подати заяву про реєстрацію платником ПДВ до 10 липня 2019 р. Якщо ФОП бажає отримати статус платника ПДВ з 01.07.2019 р., то заяву варто подати до 25.06.2019 р. (включно).
Якщо ж операції не були об’єктом оподаткування ПДВ (їх не було зазначено у п. 185.1 ПКУ, або вони були визначені як необ’єктні у ст. 196 ПКУ), то навіть якщо їх обсяг перевищив 1 млн грн, обов’язкова реєстрація платником ПДВ не потрібна.
А що із сумою перевищення?
Згідно із ст. 293 ПКУ до суми перевищення застосовується підвищена ставка ЄП.
Для ФОП це ставка 15% (незалежно від того, у якій групі з І по ІІІ перебуває підприємець).
Тобто, у кварталі, в якому допущено перевищення граничної суми доходу, яку може отримувати «єдинник» певної групи, він з суми перевищення сплачує саме єдиний податок. А ПДВ з неї він сплачує лише в тому випадку, якщо він перебуває у третій групі за ставкою 3% (вже є платником ПДВ). ПДФО та ВЗ (для підприємців) оподатковується дохід, отриманий починаючи з кварталу, у якому колишній «єдинник» стає «загальником» - тобто, з наступного після перевищення кварталу.
Як звітувати з ЄП у разі перевищення?
Тут все залежить від наслідків такого перевищення , тобто, чи продовжує підприємець перебувати на спрощеній системі оподаткування (змінює групу), чи переходить на загальну систему оподаткування. Тож, розглянемо їх окремо.
1. Якщо ФОП змінив групу
Правила звітування підприємця з ЄП за 2018 рік ми докладно розглядали тут>>
А щодо заповнення декларації такого ФОП у разі зміни групи протягом року податківці в «ЗІР» (категорія консультації 107.12) зазначали таке:
Згідно з пп. 296.5.1 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи - підприємці) груп.
При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15%, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, авансові внески, встановлені п. 295.1 ПКУ.
Платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:
- щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ПКУ;
- обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;
- бсяг доходу, оподаткований за ставкою 15% (у разі перевищення обсягу доходу).
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці) у податковій декларації окремо відображають:
- обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;
- обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15% (у разі перевищення обсягу доходу).
Отже, фізособа – підприємець – платник єдиного податку, яка протягом року самостійно прийняла рішення про зміну групи платника єдиного податку (незалежно від обраної нової групи платника єдиного податку), подає до контролюючого органу податкову декларацію наростаючим підсумком у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, в якій заповнює відповідні розділи податкової декларації для відповідної групи платника єдиного податку, на якій перебував такий платник.
В подальшому податкова декларація подається наростаючим підсумком платниками єдиного податку першої та другої груп (за умови не перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного для цих груп) у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, а платниками єдиного податку третьої групи у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, в якій заповнюються відповідні розділи (показники господарської діяльності):
- для платника єдиного податку відповідної групи, на якій перебував такий платник – показники за минулий період;
- для платника єдиного податку відповідної групи, яку обрав (на якій перебуває) такий платник – показники за податковий (звітний) період.
2. Якщо відбувся перехід на загальну систему оподаткування
В такому випадку підприємці І-ІІ груп теж мають подати до контролюючого органу податкову декларацію наростаючим підсумком у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, в якій заповнюють відповідні розділи податкової декларації для відповідної групи платника єдиного податку, на якій перебував такий платник. «Єдинники» ІІІ групи і так звітують щоквартально, тож, для них подання такої декларації не стане виключенням.
Інформація, яка наводиться в такій декларації, аналогічна до зазначеного вище. Із тим винятком, що такий квартал стане останнім звітним періодом щодо ЄП і далі доведеться звітувати вже за загальною системою оподаткування.
Приклад: якщо платник ЄП перейшов на загальну систему оподаткування з другого кварталу календарного року, то він повинен подати протягом 40 днів після закінчення звітного періоду декларацію платника ЄП за перший квартал. А далі він звітуватиме вже за загальною системою оподаткування.
Звісно, що подання декларації з ЄП означає самостійне визначення суми єдиного податку до сплати. Але сплатити такий податок, не зважаючи на зміну системи оподаткування, потрібно буде у звичайні строки. Тобто, граничний строк розрахунку із бюджетом буде 10 днів після закінчення граничного строку подання декларації.
При цьому останній день подання декларації може і переноситись (якщо він припаде на вихідний, святковий або неробочий день), але строки сплати податку це не змінить.
Приклад: якщо перевищення відбулося в першому кварталі 2019 року, то подати декларацію слід до 10 травня (включно), а остаточно розрахуватись із бюджетом з єдиного податку – до 17 травня (включно).
Як звітувати на загальній системі після переходу?
Звітувати і визначати суми ПДФО та ВЗ підприємцям доведеться лише за ту частину календарного року, протягом якого вони знаходилися вже на загальній системі оподаткування. Але при цьому підприємці повинні враховувати норми пп. 177.5.2 ПКУ.
Тобто, фізособи - підприємці, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію про майновий стан та доходи за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування. В такій декларації вони як платники ПФДО розраховують авансовий платіж, який сплачують у строки, визначені пп. 177.5.1 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.
У разі якщо такий перехід відбувся в IV кварталі звітного року, то до контролюючого органу подається декларація за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, яка прирівнюється до річної податкової декларації. Про це податківці зазначали тут>>
Авансові платежі з ПДФО розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку.
Щодо сплати військового збору при переході на загальну систему оподаткування ПКУ не встановлює жодних особливостей. Але і строків сплати для такого випадку чітко не встановлює . Податківці стверджують, що строки такої сплати – річні. Однак, на нашу думку, оскільки в першій декларації підприємець визначає суму як ПДФО, так і ВЗ за перший квартал перебування на загальній системі оподаткування, варто сплатити разом із авансовим платежем з ПДФО і суму ВЗ. А решта суми за рік сплатити вже за наслідками річної декларації.
Про те, як ФОП складати декларацію за 2018 рік, ми писали тут>>
І на останок – оподаткування «перехідних» операцій
Як відомо, платники єдиного податку визначають свій оподаткований дохід від реалізації товарів, робіт, послуг за касовим методом – тобто, за датою отримання грошових коштів. А «загальники»?
Якщо це фізособи – підприємці, принцип залишається той самий. Тобто, якщо оплата за продані товари, роботи, послуги надійшла вже у кварталі перебування на загальній системі оподаткування, вона потрапляє до доходу підприємця-«загальника».
Єдине, що для них об’єктом оподаткування ПДФО та ВЗ є вже чистий оподаткований дохід, тобто, різниця між отриманим доходом та понесеними для його отримання витратами. А що як такі витрати були понесені під час перебування на спрощеній системі оподаткування?
Податківці роз'яснюють: «оскільки для визначення чистого оподатковуваного прибутку витрати фізособи-підприємця на загальній системі оподатковування формуються при отриманні доходу, то така фізособа має право врахувати суму витрат, безпосередньо пов'язану з отриманням доходу, незалежно від того, на якій системі оподаткування вони фактично були понесені».