Податки є чи не одним з найбільш резонансних та обговорюваних питань у суспільстві. Чутки про зміни податкових ставок, звинувачення індустрій в ухилянні від виплат або ж держави у надмірній підтримці певного сектору економіки — далеко не вичерпний перелік питань, які лунають в інформаційному просторі.
Яскравим прикладом є сфера ІТ. Думаю, ні для кого не секрет, що гарячим тут є питання 3 групи оподаткування (ФОП).
Водночас, стабільне і передбачуване податкове середовище є важливою складовою розвитку сфери ІТ. Крім того, індустрія має певні особливості. Так, близько 70%-80% витрат ІТ компаній йде на оплату праці. Крім того, ІТ-фахівці можуть бути залучені до кількох проектів відразу, що і можливо завдяки групам спрощеного оподаткування та є критичним для сфери інформаційних технологій.
Ми в ІТ Комітеті Європейської Бізнес Асоціації неодноразово наголошували на зручності, легальності та прозорості використання цього механізму індустрією. Тож свідомий бізнес використовує третю групу аби бути конкурентним на міжнародній арені, забезпечуючи зростання у 5−10% щорічно, а не просто зменшити податкові виплати. В свою чергу, активний розвиток ІТ має колосальний вплив на економіку і державний імідж в цілому. Це і збільшення валютних надходжень в Україну, закордонного інвестування, і нові рішення/програмні продукти для інших індустрій, і додаткові робочі місця, і співпраця з іншими країнами тощо. За 2018-й рік наше ІТ становило 4% ВВП, $2 млрд експорту (+$283 млн приріст порівняно з минулим роком). Так як попит на сучасні послуги і рішення лиш збільшується з року в рік — потенціал індустрії важко переоцінити.
Хоча, звісно, поруч існують і ті, хто дійсно зловживають п’ятивідсотковою ставкою оподаткування. Часто айтішників безпідставно приписують до злісних неплатників податків, осіб з відсутністю соціальної відповідальності, «ворогів народу». Однак, де факто, ФОП 3 групи не є пільгою для айтішників — це лише існуюча альтернатива трудовим відносинам застарілого КЗпП, який, будемо говорити чесно, неможливо використовувати у розрізі специфіки ІТ. Спрощена система оподаткування (ФОП) не створювалась як підсилення чи пільга для якоїсь окремої індустрії, тим паче ІТ. Але свого часу вона стала однією з рушійних сил галопуючого розвитку індустрії інформаційних технологій в Україні.
Без сумніву, Україна має вражаючий потенціал для розвитку інформаційних технологій. Наші фахівці дуже цінуються у будь-якій країні через високий рівень експертизи, достатній рівень англійської мови та відносно недорогу вартість послуг. Тож наразі варто не втратити цей потенціал, продовжувати підтримувати та розвивати індустрію, аби відсоток високотехнологічного ВВП збільшувався, щоб не лише держава, але й економіка дійсно була «у смартфоні».
Якщо об'єднати усі перелічені фактори, що спричинили стрімкий розвиток індустрії та підсилити це певними преференціями чи допомогою з боку держави — ми маємо усі шанси стати інноваційно-цифровою державою. Це цілком робоча модель, яка користується популярністю серед багатьох країн.
Міжнародні приклади стимулювання ІТ
Прикладом гармонійної взаємодії держави та ІТ є Індія. Вона займає перше місце у світі в рейтингу кращих країн для ІТ-розробок. Все через спеціальні пільгові умови: компанії-експортери послуг перші 5 років не сплачують податок на прибуток та власність, а 10 років — податок з продажу. Наступні 5 років виплачується лише половина податку на прибуток з можливістю продовження пільги ще на 5 років. Крім цього ІТ-компанії користуються електроенергію за заниженими тарифами. Зараз уряд Індії веде діалог з індустрією стосовно нового пакету пільг на 5−10 років: вони націлені на розвиток стартапів та R&D.
Світовим еталоном розвитку креативної економіки є Велика Британія, де законодавством передбачено відшкодування витрат та зменшення податкового навантаження. Так для розробників комп’ютерних/мобільних ігор передбачається 20% відшкодування виробничих затрат.
Незважаючи на жорстку систему оподаткування в США, окремі штати пропонують довгострокові податкові кредити для компаній чи стартапів креативних індустрій. Наприклад, в Луїзіані передбачені податкові кредити у розмірі 25% на витрати компаній та 35% на робочу силу для програмних розробників. Для ігрової індустрії схожі преференції існують в штатах Мен та Нью-Мексико.
На зразок США, Японія також пропонує компаніям безвідсотковий податковий кредит. Його розміри залежать від багатьох критеріїв (розмір компанії, терміни) й можуть складати від 6% до 30% для компаній, що займаються R&D.
В Румунії податки зі всіма соціальними внесками для робітника складають 32,5%. Проте для вітчизняних айтішників існує механізм звільнення від податків при умові, що річний оборот компанії (а з 2015 року — і стартапу) перевищує $100 000.
У 2018 році близько 360 ІТ стартапів Вірменії отримали пільгове оподаткування. Для самих стартапів податок на прибуток становив 0% (замість існуючих 20%), а ПДФО для розробників зменшили до 10% (хоча цифра була 23−36%).
В 2005 році в Білорусії був прийнятий президентський Декрет щодо пільгового оподаткування софтверних та технологічних компаній — створення так званого«Парку високих технологій» (ПВТ). Так, компаніям пропонуються наступні преференції: звільнення від НДС (при ввезенні комп’ютерної техніки), звільнення від податку на прибуток та нерухомість, земельного податку. ПДФО працівників компаній-резидентів теж зменшене до 9%.
У Казахстані, подібно до білоруського ПВТ, створена спеціальна економічна зона«Парк інноваційних технологій» (ПІТ). Преференції схожі: 0% ставки для корпоративного та соціального податку, оренди земельних ділянок, податку на власність та землю.
Грузія створила своєрідну офшорну зону для ІТ-компаній. Вона передбачає віртуальну реєстрацію компаній, які займаються експортом послуг та рішень у сфері інформаційних технологій. Серед умов — звільнення від податку на прибуток та ПДВ. Лише при виплаті дивідендів компанією виплачується 5% на користь грузинського уряду.
І це далеко не вичерпний перелік країн. Тож, податкові преференції - це абсолютна нормальна практика.
Адже технології не стоять на місці: створюються нові можливості, розширюється спектр послуг та продуктів, бізнес переходить в діджитал. Класична промисловість поступово втрачає своє ключове значення і приходить розуміння, що, наприклад, і без запасів нафти чи газу можна отримувати колосальні доходи новими, інноваційними рішеннями.
І саме ІТ інтегрується у будь-яку «традиційну» індустрію: від банківського сектору до аграрного бізнесу. «Carpe diem», по відношенню до ІТ, вже не працює. Більшість країн зрозуміли це ще років 20 тому. Україна наразі ж на початку свого шляху. Безумовно, Український Фонд стартапів — важливий крок, але цього явно замало, аби перетворити нашу країну на конкурентоспроможного гравця міжнародної ІТ арени.
Нам необхідно формувати власну стратегію розвитку ІТ-індустрії, довгостроково, стратегічно та продумано — років на 10 вперед. І тут мова має йти не про зниження податків, а про комплекс заходів — реформацію ІТ освіти, зміну радянського Кодексу законів про працю, підтримку та захист індустрії в цілому. ІТ бізнес готовий та відкритий до спільної роботи над цією стратегією, тож важливо не втратити шанс і все ж спільно створити чітке бачення — аби існуючі компанії продовжували ефективну роботу в країні, а нові - заходили та відкривали офіси. Впевнена, економіка від цього буде лише у виграші.