Україна не змінює цифровий курс, а переходить на новий рівень — від Digital State до агентивної держави з фокусом на технологічну економіку, стійкий зв’язок і DefenseTech.
Про це в ексклюзивному інтерв’ю SPEKA розповів Олександр Борняков, т. в. о. міністра цифрової трансформації України.
Топ-30 економік світу замість «точкових реформ»
За словами Борнякова, стратегія Мінцифри формувалася спільно з Михайлом Федоровим ще з 2019 року (попередній очільник відомства, який зараз обіймає посаду міністра оборони України. — Автор) й не передбачає різких кадрових чи структурних змін.
Ключова ціль — вивести Україну у топ-30 країн за ВВП завдяки розвитку інвестиційного та технологічного бізнесу.
"Сьогодні Україна приблизно на 116-му місці. Польща вже у топ-50, і ми маємо всі шанси її наздогнати", - сказав Олександр Борняков.
Оновлена візія вже затверджена, і держава планує її послідовно реалізовувати без «перезавантажень заради перезавантажень».
Пріоритет №1: AI-держава: що таке Agentic State
Першим стратегічним пріоритетом Борняков називає Agentic State (держава, яка передбачає потреби громадян та пропонує рішення за одним запитом) — наступний етап після Digital State.
Суть концепції:
- державні послуги надаються AI-агентами;
- користувач не заповнює складні форми;
- достатньо голосового запиту;
- система сама підказує, які дії потрібні, та надає готові послуги.
Людині не потрібно розбиратися у державній машині — вона просто формулює запит й отримує результат.
Цей підхід буде інтегрований у «Дію», яка залишається базовою платформою цифрової держави.
Борняков наголошує: така модель можлива лише у країнах із високим рівнем цифрової грамотності — і Україна вже входить до цього обмеженого кола.
Пріоритет №2: цифрова економіка та експорт технологій
Другий фокус — розвиток цифрової економіки, а не лише держпослуг.
Серед напрямів:
- масштабування «Дія.City»;
- підтримка технологічних індустрій з експортним потенціалом;
- створення робочих місць для інженерів;
- умови, щоб компанії реєструвалися та зростали в Україні, а не за кордоном.
«Наше завдання — щоб українські продукти продавалися глобально, а компанії залишали податки тут», - зауважив Борняков.
Пріоритет №3: стійкий зв’язок навіть під час блекаутів
Третій стратегічний напрям — зв’язок як елемент критичної інфраструктури.
Йдеться про:
- якісний мобільний і фіксований зв’язок;
- backbone-канали;
- запуск пілоту 5G в Україні (вже доступний у Львові та Бородянці);
- роботу мереж навіть за повної відсутності електроенергії.
"Світло може зникати, але зв’язок — ні. Оператори підготували мережі: 92% станцій тримають заряд до 8 годин, понад 30% мають генератори. Телекомівці постійно працюють над тим, щоб українці залишалися на зв’язку", - зауважив очільник Мінцифри.
DefenceTech і Brave1: автономні дрони та «дистанційна війна»
Як зауважив Борняков, Мінцифри продовжить розвивати defense tech кластер Brave1.
Серед найперспективніших напрямів — AI-технології для автономного бою:
- дистанційно керована техніка;
- виявлення та ураження ворожих цілей завдяки комп’ютерному зору як на землі, так і в повітрі;
- координація наземних і повітряних засобів через AI;
- один оператор керує кількома платформами одночасно (у перспективі).
Мета — зменшити кількість людей, які безпосередньо залучені до бою, і підвищити безпеку військових.
Частина таких рішень уже тестується.
Нові сервіси у «Дії»: AI-асистент і до 20 послуг за пів року
Серед найближчих релізів у «Дії»:
- цифровізація процедур отримання статусів для військовослужбовців (статус особи з інвалідністю внаслідок війни), членів їхніх сімей (статус члена сім’ї загиблого) і допомоги для них;
- мінімізація бюрократії для військовослужбовців та їхніх родин;
- запуск AI-асистента («Дія.AI»);
- пакет з до 20 нових послуг, серед яких навіть оформлення розлучення.
Перші 5–6 сервісів можуть з’явитися вже найближчим часом, а повний пакет — протягом першого півріччя.
Крипторинок: закон готовий на 90%, але все залежить від парламенту
Мінцифри підтримує якнайшвидший запуск легального крипторинку.
Законопроєкт базується на європейському регулюванні MiCA (регламент Markets in Crypto-Assets).
Позиція Мінцифри:
- Україна втратила час ще з 2020 року;
- регулювання має бути ліберальним на старті;
- частину норм доцільно відтермінувати, щоб ринок запрацював.
Закон технічно готовий більш ніж на 90%. Далі все залежить від голосування у Раді.
Якщо парламент ухвалить його в першій половині року, є шанс запустити ринок до кінця року. Якщо ні — процес затягнеться через складну регуляторну підготовку.
"Щоб запустити цей ринок, маємо деякі положення європейського регламенту MiCA відтермінувати. Якщо депутати встигнуть проголосувати закон у першій половині року, то усі підзаконні акти можуть встигнути ухвалити до кінця року і запустити ринок. Якщо закон ухвалять восени, то цього року очікувати його не варто", - зазначив очільник Мінцифри.
