На підготовку до "Євро-2012" наша влада, як "помаранчева", так і "синенька", спільно витратила понад 126 мільярдів гривень. Чи був сенс у таких гігантських витратах на проведення заходу, який триватиме близько місяця?
Престижність подібного заходу, м’яко кажучи, сумнівна. Які враження від України привезуть додому гості чемпіонату, з яких здеруть 650 доларів тільки за тиждень перебування в наметовому містечку під Києвом? Або якщо вони потраплять кудись поза "потьомкінськими селами" і побачать, як реально живуть прості українці? Або проїдуться від одного міста до іншого в електричці, набитій тачками, картатими сумками і п’яними заробітчанами? Або кілька разів побувають у метро, в якому до цих пір немає навіть написів англійською?
Більшість європейців і так вважає, що тут якесь дике середньовіччя, де ведмеді ходять в вушанках, або (у кращому випадку) козаки п’ють "горілку". А якщо вони відхиляться убік від Хрещатика, подивляться на реальні умови нашого життя, та ще й десь у підворіттях зустрінуться з гопниками - імідж України впаде взагалі нижче плінтуса. А тут ще останнім часом деякі націоналісти закликають демонстративно грубіянити іноземцям, не обслуговувати їх в кафе та інших закладах, а також примушувати їх розмовляти українською (може саме тому в Києві немає написів англійською?). І який після цього іноземці складуть "імідж" про Україну?
Економічно це також не виправдано. Аналітичне агентство "Da Vinci" прогнозує збитки від проведення "Євро-2012" на рівні 6-8 мільярдів доларів. Вони проаналізували декілька подібних заходів в інших країнах за останні роки, і результат показав, що всі вони були надзвичайно збитковими.
А більшу частину дохідних статей від проведення чемпіонату (в тому числі, наприклад, доходи від його трансляції по всьому світу) забере собі УЄФА. Вже ці-то в накладі не залишаться. Що, Україна настільки багата, щоб дозволити собі спонсорувати іноземні спортивні організації на такі суми? Я сумніваюся.
Більше того, враховуючи економічну кризу, що бушує в Європі, а також нестійке положення євро, як валюти, невідомо, чи взагалі хтось зможе собі дозволити приїхати в нашу країну. А навіть якщо і приїдуть, то будуть економити кожен євро, оскільки ситуація не вселяє впевненість у серця європейців.
Нечисленні захисники проекту з правлячої партії кажуть, що при цьому створюються об’єкти інфраструктури. Давайте подумаємо, що ж створюється: стадіони, які після закінчення чемпіонату будуть не потрібні; готелі, які після відтоку гостей будуть порожні; ресторани, у яких не буде достатньої кількості клієнтів; і кілька ділянок відносно рівної дороги, по яких більшість жителів країни ніколи не проїде.
Крім того, навіть те, що будується, обходиться народу в астрономічні суми. Наприклад, міст через Дніпро коштує в 42 рази дорожче, ніж аналогічний міст десь у Європі чи Китаї. Або вартість одного глядацького місця на стадіоні "Олімпійський" порівнянна з вартістю однокімнатної квартири. Або горезвісні лавочки в Харківському метро, за завищеною в 15-20 разів ціною. Або дорога Київ-Бориспіль, викладена "Мейбахами". І даний список можна продовжувати майже нескінченно.
Тотальна корупція здорожує будь-який проект в рази, робить будь-яке нове починання нерентабельним і надмірно витратним, збагачує вузьку групу олігархів і чиновників (часто це одні і ті ж особи), роблячи біднішими увесь інший народ.
Але справа навіть не в усьому вище переліченому (хоча це, безумовно, важливо)! Найголовніше, що витрачені гроші можна було спрямувати на набагато корисніші потреби. Ліберальні економісти та аналітики говорять, що в країні немає ресурсу для модернізації і соціальних програм, в першому випадку пропонуючи чекати міфічних іноземних інвестицій, а в другому - скорочувати соціальні витрати, збільшуючи бідність і соціальну напругу.
І тут же поруч 126 з гаком мільярдів викинуті просто на вітер - ось вам готові гроші, які можна було б витратити на вирішення нагальних проблем, розвиток економіки і створення нових робочих місць.
Наприклад, на ці гроші можна було б (на вибір):
- побудувати 630.000 однокімнатних квартир (нагадаємо, що в країні понад 150 тисяч сімей, не мають власного житла, і це число постійно зростає);
- побудувати і запустити понад 500 заводів середнього розміру;
- субсидувати сільське господарство, побудувати кілька тисяч корівників, свинарників, птахоферм і так далі;
- побудувати високошвидкісні магнітні монорейкові дороги протяжністю 5430 кілометрів;
- побудувати 25200 кілометрів якісних автомобільних доріг;
- створити понад сотні літаків цивільної авіації класу АН-170;
- інвестувати в модернізацію системи санаторно-курортного відпочинку Криму, зробити його більш привабливим, ніж відпочинок, наприклад, у Туреччині, Болгарії та Єгипті;
- запустити канал громадського телебачення, незалежного від олігархії і рекламодавців;
- збільшити виплати за новонароджених, забезпечити матерям більш якісну та комфортну трирічну декретну відпустку;
- провести комп’ютеризацію та інтернетизацію всіх шкіл, забезпечити школярам якісне безкоштовне харчування;
- розвинути мережу спортивних секцій, ДЮСШ та покращити умови підготовки олімпійського резерву (не правда, це набагато більше і важливіше, ніж підтримка тільки одного професійного футболу?);
- забезпечити всі лікарні та станції швидкої допомоги країни сучасним обладнанням і безкоштовними ліками;
- виділити гроші на розвиток фундаментальної науки і підтримати українських винахідників (а їх у нашій країні ще багато, і це б окупилося стократно);
- провести модернізацію армії, закупити сучасні системи озброєнь, посилити ППО (зробити або закупити від 700 до 1200 новітніх танків і ЗРК);
- побудувати корветний флот в Чорному морі, величиною 40-50 корветів і фрегатів;
- провести повну заміну всієї системи ЖКГ, включаючи системи централізованого опалення, водопостачання, каналізації (які в нашій країні зношені на 70-90%, і в будь-який момент можуть стати причиною техногенної та екологічної катастрофи);
- виплатити понад 70% всіх заборгованостей у соціальній сфері (бюджетникам, афганцям, чорнобильцям, інвалідам та іншим соціально незахищеним категоріям населення);
- підняти зарплати і пенсії всім жителям України на 100 гривень ще 4 роки тому, і виплачувати весь цей час (тобто з кишені кожного українця, включаючи немовлят і людей похилого віку, забрали близько 3000 гривень, а якщо рахувати тільки тих, хто отримують зарплати і пенсії, то по 5000 гривень).
Будь-який з перелічених пунктів важливіший для України та її народу, ніж якийсь чемпіонат з футболу. Ніж будь-який чемпіонат з футболу.
Але з усього списку можливих напрямків вкладень грошей наша влада вибрала саме цей пункт, незначний, найбільш далекий від народу. Тому що на ньому найпростіше красти бюджетні кошти, які вкладаються в проект.
В результаті 20, 30, а в деяких напрямках і 90% коштів, виділених на підготовку до "Євро-2012", просто розкрадалося. Це легко довести, просто піднявши кошторис витрат на будь-яке будівництво проекту та порівнявши ціни з ринковими.
Футбол вже давно став частиною політики в багатьох країнах, але у нас це реалізовано відверто злодійським способом. І кожен, хто купить квиток на цей захід, є спільником злодійської влади, що обкрадає український народ.
Олександр Роджерс