Формальне зниження податкового тиску, деклароване ДПС, з лишком компенсується напрацьованою практикою вибивання грошей з бізнесу. У хід йдуть безпідставні перевірки, незаконне донарахування податків і навіть кримінальне переслідування. Але відстояти правду у суді все-таки можна.
В ДПС постійно розповідають про послаблення для бізнесу і наводять, здавалося б, переконливу статистику. Кажуть про зменшення кількості перевірок, про зростання добровільної сплати податків, про все зростаюче відшкодування ПДВ та ін. Але підприємцям від цього легше не стає. За фасадними "поліпшеннями" бізнес змушений боротися за виживання.
Партнер АТ "Волков і Партнери" Ігор Марцин бачить проблему в тому, що податківці концентрують свою роботу не на виявленні несумлінних підприємців та сприянні розвитку законослухняного бізнесу, а на вибиванні податків. За його словами, останнім часом ситуація наближається до межі, після якої подальше "закручування гайок" може привести до того, що "гайки позриває".
"Вже зараз податкові органи виконують планові показники донарахування податкових зобов’язань (що само по собі звучить абсурдно) лише на папері. Бізнес не може задовольнити апетити влади", - пояснює юрист.
Вибірковий автомат
Нещодавно прес-служба ДПС відрапортувала, що з початку року бізнесу вже відшкодовано 11,4 млрд грн ПДВ, що навіть на 2 млрд грн більше від заявленого. В автоматичному режимі ПДВ відшкодовано 330 платникам податків на суму 6,4 млрд грн. Але експерти констатують: податок і далі відшкодовується вибірково. Партнер ЮК Moris Group Володимир Костюк посилається на особливі вимоги до потенційних "автоматників". На його думку, нині склалася ситуація, коли можливість автоматичного відшкодування ПДВ доступна лише великим підприємствам, і то не всім, не кажучи вже про середній або малий бізнес. "Практика показує, що в державі діє квазіавтоматичне відшкодування ПДВ", - говорить він.
Ігор Марцин зазначає, що на практиці здійснюється не погашення бюджетної заборгованості, а її "ліквідація": починаючи від пропозицій податківців підприємствам самостійно списати заборгованість до незаконних перевірок з метою такого списання.
Фіскали широко використовують практику визнання недійсними договорів підприємств з нібито "податковими ямами". До останніх можуть бути віднесені навіть цілком добросовісні компанії. Чиновники можуть просто послатися: мовляв, у таких контрагентів недостатньо основних фондів, співробітників тощо. Специфіка їх діяльності, яка не потребує основних фондів або значної кількості працівників, зовсім не береться до уваги.
Зобов’язавшись погасити заборгованість з ПДВ до кінця року, податкова розраховує істотно знизити цю суму за рахунок заперечування прав платників податків. Один з використовуваних прийомів - анулювання свідоцтв платників ПДВ. Отримати ж нове свідоцтво досить складно. "Якщо ви не подобаєтеся податківцю або надана інформація йому здасться підозрілою, вам гарантована відмова", - розповідає Володимир Костюк.
Не бачить істотних зрушень у вирішенні проблеми і керуючий партнер ЮК "Лігал Асистанс Груп" Дмитро Йовдій. За його словами, сьогодні будь-яке повернення ПДВ передбачає виконання платником необґрунтованих додаткових вимог. Найбільш поширена - сплата податку на прибуток наперед. "Яка ж в такому випадку користь від повернутого ПДВ!" - обурюється юрист.
Податок з неотриманого прибутку
Не зменшують запал фіскали і в боротьбі за податок на прибуток. Ігор Марцин називає однією з найбільш поширених проблем вимоги податкових органів щодо сплати податку за майбутні періоди. "Очевидно, що весь час платити податки наперед суб’єкти господарювання об’єктивно не зможуть, - констатує юрист. - Тому складно зрозуміти, на що податкові органи розраховують в майбутньому".
Триває практика донарахування податкових зобов’язань без урахування збитків минулих періодів. "Податковий орган може легко "забути" про факт сплати платником податку на прибуток, хоча такий факт підтверджений навіть актом звірки з тим самим податковим органом, і донарахувати податок повторно", - розповідає Ігор Марцин.
Правда, партнер АО Arzinger Павло Ходаковський все ж вважає, що ситуація зі "збитками минулих років" в результаті боротьби за них платників податків хоч поступово, але поліпшується. "Ситуацію зі збитками можна навести як позитивний приклад того, наскільки небезглуздою виявляється боротьба за свої права навіть за зовсім, здавалося б, безнадійних обставин", - коментує експерт. Хоча суди першої інстанції в окремих випадках за такими суперечками ще продовжують затягувати час, але в апеляції вже з’явилися перші постанови на користь підприємств.
Перевірені методи
Не інакше як фарсом можна назвати заяви податківців про зменшення тиску на бізнес за допомогою скорочення податкових перевірок. Кількість планових перевірок дійсно зменшено для виду. Але запал фіскалів в пошуках як реальних, так і надуманих підстав для проведення позапланових перевірок не остигає. Старший партнер ЮК "КМ Партнери" Олександр Мінін говорить, що сьогодні податкова часто використовує тактику ковзанки. Практично майже по всіх великих підприємствах, що не належать до олігархічного бізнесу, перевірки завершуються великими донарахуваннями, іноді абсурдними по суті.
"Приблизно у восьми з десяти випадків після цього приходить запит з податкової міліції з пропозицією дати пояснення на підставі ст. 97 КПК в порядку дослідчої перевірки", - розповідає юрист. За його словами, ще пару років тому отримання таких запитів було рідкістю. Сьогодні вже сам факт запиту - це психологічний прес.
У той же час радник з економічних питань АТ "АФ "АКТІО" Наталія Дубіна каже, що зараз кримінальні справи в податковій міліції не заохочуються. "Хоча на словах іноді такі погрози і звучать, але до реального виконання погроз справа не доходить" , - пояснює вона. Експерт не рекомендує йти на поводу у податківців: податки потрібно платити вчасно, а авансовий платіж на рік вперед - це протизаконна вимога.
Помилки податківців - це шлях до позитивних рішень суду
Але доводити свою правоту фіскалам - справа трудомістка і затяжна. У судах сьогодні розглядається незліченна кількість податкових спорів. В Окружному адміністративному суді м. Києва на одного суддю припадає до 20 справ на день. Єдиним засобом захисту платника податків у такій "боротьбі" податкової з "мінімізаторами", "ямами" і "конвертами" є достатня кількість документальних доказів того, що оскаржувані господарські операції насправді мали місце. "Іноді доводиться надавати докази (контракти, накладні, акти прийому товару, складування, оренди, подальшої реалізації) до суду вже не папками, а ящиками, вимагати проведення судово-економічної експертизи, витребувати у податкової дані про "контрагентів контрагентів", які сам платник отримати не може", - говорить Павло Ходаковський.
Феміда на боці фіскалів
Очевидно, сьогодні ситуація ускладнюється тим, що держмашина в значній мірі підпорядкувала судову систему для забезпечення інтересів податкових органів. "Непоодинокі ситуації, коли податкова в суді і сказати-то особливо нічого не може, і суддя обурюється, що він повинен робити її роботу, але при цьому виносить рішення на користь податкової", - ділиться досвідом Олександр Мінін.
Іноді проблема вирішується "тонше" - на платника податків покладається неспівмірний тягар доказування. Він змушений витрачати час і ресурси, а в підсумку суддя скаже - не переконали. І це при тому, що в Податковому кодексі закладено принцип, що саме податковий орган повинен довести правомірність свого рішення, а не навпаки.
"На практиці юристи платників податків завалюють суд пачками документів, витребують докази, заявляють експертизи, доводячи свою правоту, в той час як представники податкової служби взагалі не орієнтуються в матеріалах справи або зовсім не ходять на засідання", - говорить Дмитро Йовдій. За його словами, останнім часом така ситуація навіть спонукає деяких юристів, що спеціалізуються на податкових суперечках, йти в інші сфери юриспруденції, оскільки вони остаточно переконалися в безуспішності своєї роботи.
Хоча у багатьох, навпаки, прокидається азарт. Наталія Дубіна зазначає, що в основному рівень знання фіскалами Податкового кодексу достатньо низький. А помилки податківців - це шлях до позитивних рішень суду. Вона звертає увагу, що акти перевірок фіскалами пишуться за одним зразком, який до того ж складено неідеально, до чого часто додаються і "ляпи" самих ревізорів. "Тому не потрібно обмежуватися формальним написанням позову: треба аналізувати ситуацію і боротися в суді, - впевнена Наталія Дубіна. - В цьому випадку перспективи в судах для підприємства непогані. Боротися з цим можна".
Вілен Веремко