Кабмін вніс до парламенту законопроект, яким передбачається підвищити мінімальну зарплату і прожитковий рівень не з 1 грудня поточного року (як передбачено держбюджетом-2015), а з 1 вересня.
Загальний прожитковий рівень запропоновано встановити в 1330 грн на місяць, а мінімальну зарплату – 1378 грн (зараз вона 1218 грн).
Детальніше про заплановані зміни тут>>>
Безумовно, ці цифри сумні – на такі гроші можна хіба що намагатися виживати, а не проживати. Але і вимоги деяких активістів встановити прожитковий мінімум у 7 тис. грн далекі від нинішньої економічної реальності в країні.
Що таке прожитковий рівень
Встановлюється прожитковий мінімум на основі оцінки вартості так званого споживчого кошика. Його склад відрізняється в різних країнах. Закон України “Про прожитковий мінімум” (1999 р.) визначає, що до нього входить достатній для забезпечення нормального функціонування організму людини і збереження її здоров’я набір продуктів харчування, а також мінімальні набори непродовольчих товарів та послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Набори ці формуються Кабміном та оновлюються не рідше одного разу на п’ять років.
Всі останні українські уряди ігнорували цей пункт закону, оскільки донині використовується склад споживчого кошика, встановлений постановою Кабміну №656 від 2000 р. (!).
Порушується й інше положення закону, яке свідчить, що прожитковий мінімум встановлюється урядом після проведення науково-громадської експертизи сформованих наборів.
Останню обставину активісти використовували для подачі 5 квітня цього року судового позову до уряду з вимогою провести ревізію складових прожиткового мінімуму і встановити його на достатньому рівні. Можливо саме це змусило Кабмін 24.06.2015 р. дорученням №12785/9/1-15 поставити завдання Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, МОЗ та Мінфіну провести науково-громадську експертизу складу споживчого кошика. Про хід реалізації цього доручення поки нічого не відомо. Разом з тим нормативне наповнення споживчого кошика за 15 років по багатьох позиціях перестало відповідати реальним потребам людей.
Що входить у споживчий кошик
Навряд чи набір продуктів харчування, що входить у кошик, можна вважати достатнім для забезпечення нормального функціонування організму людини і збереження її здоров’я, як записано в законі. Про норми споживання предметів одягу, ліків, житлово-комунальних послуг та ін. говорити не будемо – там картина настільки ж невтішна.
Всього в Україні у споживчий кошик входить близько 250 товарів і послуг, у США його складають 300 позицій, у Великобританії – 350, Німеччині – 475, у Франції – 250, Росії – 156. Французи включили в кошик витрати на відвідування перукарні, покупку лаків для волосся, гелю для душу, апарати для виправлення зубів, харчування для кішок і собак; передбачені витрати на оренду автомобілів, проїзд на таксі. У Великобританії в кошик закладено шампанське та пиво, МР3-плеєр і великий перелік товарів для будинку, включаючи витрати на садівника.
Кошик США передбачає витрати на тютюнові та алкогольні вироби, витрати на освіту, мобільний і комп’ютерний зв’язок. Що стосується методики, наприклад, у США споживчі кошики розробляють на основі так званого бюджету Геллера, який представляє собою бюджет середньостатистичної сім’ї з чотирьох осіб (чоловік, дружина, син 13 років, донька 8 років), які споживають типовий набір товарів і послуг, кількість і якість яких стандартна, а вартість обчислюється у ринкових цінах поточного року. У структурі цього бюджету продукти харчування не повинні перевищувати 30%, непродовольчі товари — 47%, інші товари і послуги — 23%.
Споживчий кошик та інфляція
Іноді вважають, що споживчий кошик використовують при розрахунку інфляції (індексу споживчих цін – ІСЦ). Насправді це не так.
Органи державної статистики розраховують ІСЦ на основі споживчого набору товарів (послуг) – представників (так званий споживчий набір). У відповідності з законом про статистику, цей набір визначається Держстатом за погодженням із зацікавленими міністерствами, відомствами, громадськими організаціями та науковими установами. Включення товарів (послуг) – представників у споживчий набір проводиться на підставі даних щодо фактичної структури грошових витрат населення. До його складу, в першу чергу, входять товари та послуги, які найбільше та найчастіше споживають домогосподарства, незалежно від того, регулюються (встановлюються) ціни (тарифи) на них, чи носять вільний (ринковий) характер.
