Затверджено новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників
Вилучено з «Моїх новин»
За прийнятим рішенням КМУ удосконалено окремі питання взаємодії територіальних центрів комплектування з роботодавцями у питаннях організації та ведення військового обліку. Але деталі будуть відомі після появи тексту Постанови
02.01.202310 2441
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
30 грудня Уряд на своєму останньому засіданні в цьому році вирішив затвердити новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військово-зобов’язаних та резервістів. Про це повідомив Тарас Мельничук у своєму Телеграм-каналі.
Порядком, серед іншого, передбачено здійснення ведення військового обліку призовників, військовозобовʼязаних та резервістів державними органами, підприємствами, установами та організаціями за списками персонального обліку відповідно до пропозицій Національного агентства з питань державної служби України та Державної служби статистики України. Удосконалено окремі питання взаємодії територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями у питаннях організації та ведення військового обліку.
2 січня на сайті КМУ оприлюднено текст постанови від 30.12.2022 р. №1487. З нею можна ознайомитися за посиланням. Поки офіційно не опубліковано. Тож новий порядок ще не діє.
головний редактор інтернет-порталу редакції «Дебет-Кредит».
Закінчила Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет» за спеціальністю «Бухгалтерський облік та аудит». Має понад 16 років досвіду написання авторських статей та новин на різні теми, які стосуються бухгалтерського обліку та адміністрування податків.
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Умови участі в проєкті залишаються доволі жорсткими. Населені пункти мають відповідати низці вимог, зокрема забезпечувати доступ до робочих місць, шкіл, дитячих садків, медичних закладів і транспортного сполучення
Міністерство продовжує розвивати механізми взаємодії з громадами, удосконалювати житлові рішення та систему соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб
Наразі частину коштів Фонду безробіття витрачається на цілі, не пов'язані зі страховими виплатами (зокрема, на гранти ФОПам). Планується з 2027 року це припинити і перерозподілити їх на виплату пенсій. Данило Гетманцев прокоментував це завдання від Уряду
Законопроєкт №15172 визначає правові засади здійснення сек’юритизації та емісії облігацій з покриттям, а також особливості державного регулювання і нагляду у цій сфері
Покупець-нерезидент перерахував передоплату за договором, за яким банківська комісія сплачується за рахунок продавця. Банк утримав комісію із суми платежу, у результаті на поточний рахунок зараховано меншу суму. Необхідно визначити коректні бухгалтерські проведення з відображення повної суми передоплати та витрат на банківську комісію
Продавець оформлює відправлення товару через Нову пошту: покупець — фізична особа Іванов, фактичний отримувач за ТТН — Петров. Як коректно заповнити графи «Покупець» та «Отримувач» у первинних документах (видаткова накладна, фіскальний чек): зазначати Іванова як сторону договору купівлі-продажу чи Петрова як фактичного вантажоодержувача?
Чи може нерезидент компенсувати або напряму перерахувати українському резиденту суму податку на доходи нерезидента, якщо у резидента відсутні власні кошти для його сплати, і як таку операцію правильно оформити?
На підприємстві працює співробітниця, яка має 4 неповнолітні дитини віком до 18 років. Її чоловік і батько дітей є військовослужбовцем ЗСУ та учасником бойових дій. Нарахована заробітна плата працівниці становить 12 000 грн на місяць. Який розмір ПСП з ПДФО можна застосовувати у цьому випадку - звичайний чи підвищений?
У ТОВ на рахунку немає необхідних коштів для сплати податку на репатріацію при взаємозаліку. Нерезидент готовий переказати ці кошти. Яким документом та якою операцією можна оформити такий переказ, щоб ТОВ мало змогу сплатити податок?
