Парламент ухвалив законопроєкт №9269-д про довічний моніторинг високопосадовців. Це важлива євроінтеграційна вимога та один зі структурних маяків МВФ, що дозволить розпочати офіційні переговори про вступ України до Євросоюзу.
Відтепер головні посадовці країни матимуть статус PEP (Politically exposed persons), який передбачає посилений моніторинг за фінансовими операціями особи. Чи правда, що політично значущі особи все життя звітуватимуть за транзакції навіть у 100-200 грн? Що ніхто більше не захоче йти на державну службу? А фінмоніторинг стосуватиметься всіх чиновників без винятку?
Міфи навколо законопроєкту розвінчує народна депутатка «Слуги Народу» Ольга Василевська-Смаглюк.
Міф 1. Закон вдарить не по корупції, а по держслужбовцях
Закон полягає в тому, щоб не дати особам, які незаконно збагачувались на території нашої держави за рахунок державного бюджету, займаючи певні високі посади, легалізувати здобуті кошти. Тобто ухвалення законопроєкту насамперед дозволить боротись з корупцією.
Варто зазначити, що міжнародні партнери вважають корупцію серйозною проблемою України. А тому ухвалення закону про PEP було однією з ключових умов початку переговорів про вступ до Євросоюзу.
Водночас такі норми не вплинуть на бажання людей йти на держслужбу. Яскравим доказом є Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний чи голова ДБР Олексій Сухачов, або десятки міністрів та їхніх заступників, які прийшли на посади у період з 2019-2022 рр., коли діяв закон про довічний статус PEP.
Нагадаємо, що у 2019 році монобільшість ухвалила законопроєкт про боротьбу з відмивання коштів, здобутих злочинним шляхом, де статус PEP був також довічним. Але у 2022 році довічність замінили на 3 роки.
Міф 2. Все життя звітувати за кожну фінансову операцію
Статус PEP зовсім не означає, що публічні особи пожиттєво виправдовуватимуться за трансакції між родичами у розмірі 100-200 грн.
Люди, які займали високу посаду в органах державної влади, підлягатимуть посиленому фінмоніторингу 12 місяців після завершення повноважень. Після цього до них застосовується такий самий ризикоорієнтований підхід, як і до інших фізичних осіб в Україні.
Надалі – усе життя вони просто повідомлятимуть про свій статус суб’єктам первинного фінмоніторингу: банкам, нотаріусам, рієлторам, торговцям предметами розкоші. Проте якщо виникнуть питання по великих трансакціях або підозрілим сумам – банки питатимуть, звідки їх клієнти брали кошти.
Міф 3. Усі чиновники отримають статус PEP
Статус PEP отримають тільки посадовці категорії «А», Президент, голова Офісу Президента, Прем’єр-міністр, всі міністри, їхні заступники, народні депутати, голови ключових судів, голови та заступники СБУ, очільники прокуратури і місцевих прокуратур, очільники НБУ, керівники держкомпаній, голови наглядових рад.
Статус стосуватиметься тих, хто з часів незалежності України посідали чи посідають високі посади. Цих людей декілька тисяч, враховуючи всі скликання парламенту, склади уряду. Але йдеться про посилений контроль «старих» посадовців лише для тих операцій, які були здійснені вже після набуття чинності законом. Тобто оскаржень вже проведених попередніх транзакцій не буде.
Міф 4. Усім родичам доведеться звітувати про свої фінансові операції
Близькі родичі публічної особи – батьки чи дорослі діти – мають статус пов’язаної особи, а не статус PEP. Чи піддавати їх контролю, вирішуватиме суб’єкт первинного фінмоніторингу.
Міф 5. Банки блокуватимуть транзакції публічним особам
У разі необґрунтованої відмови з боку банку особа зі статусом PEP може поскаржитись у Нацбанк. НБУ водночас вестиме своє дослідження, чи є відмова обґрунтованою. Якщо ні, банк має сплатити штраф за безпідставну відмову у здійсненні транзакції або відкритті чи продовженні обслуговування рахунку.
***
Читайте також: