Ми раніше писали, що ВРУ 17 жовтня прийняла в цілому законопроєкт №9269-д про фінмоніторинг для PEP-ів (публічних осіб). Це одна з вимог МВФ і найбільш проблемний пункт з усіх.
А наразі у своєму пості на сторінці у Facebook голова НБУ Андрій Пишний навів деталі застосування нового Закону.
Він підкреслив, що норми щодо фінмоніторингу політично значущих осіб (РЕР) вже діяли в Україні з 2020 по 2022 рік. Рішення Ради повернути їх – це частина антикорупційної трансформації держави.
Він зазначив, що закон не передбачає довічне застосування до усіх РЕР посиленого фінмоніторингу.
«Це не так. Почнемо з того, що фінмоніторинг здійснюється до усіх клієнтів банків. Це стандарт, який має виконуватися. Крім того, PEP (як і іншим клієнтам) може бути присвоєний і низький, і середній, і високий рівень ризику. Апріорі високий рівень ризику призначається тільки іноземним РЕР», – повідомив він.
За його словами, навіть якщо до когось застосовуються посилені процедури фінмоніторингу, це не означає, що вони є безстроковими.
«Про що йдеться в законі? Через 12 місяців після того, як РЕР перестав виконувати визначні публічні функції і банк впевнився, що ризиків, властивих РЕР, немає (рівень впливу, обсяг повноважень у минулому, зв’язок між минулими та чинним повноваженнями), його операції є зрозумілими, застосовуватимуться звичайні процедури фінмоніторингу як до будь-якого іншого клієнта. Ніхто не збирається карати РЕР якимись пожиттєвими посиленими перевірками», – підкреслив Пишний.
Голова НБУ також відкинув тезу про те, що відтепер банки відмовлятимуть PEP в обслуговуванні та блокуватимуть операції без розбору.