Раніше ми вже писали, що 30 січня 2024 року у ВРУ зареєстровано урядовий законопроєкт №10449 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку". Окремо зазначали, що, за словами Железняка, винесення законопроєкту №10449 на голосування у перше читання – не раніше 7 лютого. Якщо законопроєкт депутати підтримають 226 та більше голосами у І читанні, то буде потрібно ще одне голосування за скорочення строку правок.
Український омбудсмен Дмитро Лубінець заявив, що новий законопроєкт від Уряду про правила мобілізації має низку суперечливих норм.
Про це він написав на своїй сторінці у Фейсбуці.
«У цілому я як омбудсмен України погоджуюся з тим, що нашій державі варто нормативно вдосконалити питання, які стосуються мобілізаційної підготовки та самої мобілізації. Однак це має відповідати нормам Конституції України та міжнародним угодам в галузі прав людини. На жаль, урядовий законопроєкт №10449 щодо правил мобілізації і цього разу має низку суперечливих норм», - зазначив Лубінець.
За його словами, низку зауважень до законопроєкту озвучила його представниця з соціальних та економічних прав Олена Колобродова на комітеті Верховної Ради України з питань соцполітики та захисту прав ветеранів.
Лубінець також підкреслив, що відповідний лист було надіслано до профільного комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. Омбудсмен поінформував, що загалом зауваження до нового законопроєкту про мобілізацію зайняли 9 сторінок.
«Нормативний казус є у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку. Тут питання у відмітках: формулювання «зняти» та «виключити» з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує урегулювання», - пояснив Уповноважений ВР із прав людини.
За його словами, у законопроєкті йдеться і про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд із країни.
«Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож ці пропоновані зміни суперечать Конституції України», - розповів він.
Лубінець зазначив, що, крім цього, у законопроєкті пропонується передбачити обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного резервіста, за невиконання цієї вимоги передбачено юридичну відповідальність.
«Проте таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, Закону України «Про захист персональних даних», правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя. Тож такий обов’язок має бути виключений із законопроєкту», - вважає Лубінець.
На його думку, доцільніше закріпити у проєкті закону право, тобто можливість, реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.
Український омбудсмен поінформував, що Конституції суперечать і питання надання права представникам ТЦК та СП здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян віком від 18 до 60 років.
«Таку перевірку можуть здійснювати тільки працівники Національної поліції, а також персоналу Державної прикордонної служби України. Відповідно до ст. 17 Конституції України, Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян», - зазначив Лубінець.
За його словами, у пропонованих змінах зазначене і позбавлення права на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту.
«При цьому усім іншим категоріям здобувачів освіти за цих умов право на звільнення від призову зберігається. Це суперечить вимогам ст. 24 Конституції України щодо рівності прав громадян та недопущення їх дискримінації за певними ознаками», - підкреслив він.