Після того як в Україні набрав чинності новий закон про мобілізацію, у військовозобов'язаних виникла низка питань щодо його дії.
РБК-Україна дізналося у Міноборони відповіді на головні запитання про ТЦК і повістки.
Як діяти військовозобовʼязаному, який під час оновлення військово-облікових даних виявив, що він у розшуку?
Як зазначили у Міноборони, перелік дій у такому випадку залежить від способу, який громадянин обрав для оновлення даних.
Якщо статус «у розшуку» було виявлено під час оновлення своїх персональних даних у «Резерв+», то необхідно повторно авторизуватися у застосунку. Якщо ж після повторної «авторизації» статус «у розшуку» не зник, то необхідно особисто прибути до свого ТЦК. Вже там можна буде з'ясувати усі обставини та оновити персональні дані.
У разі якщо ви дізнались про статус «у розшуку» під час оновлення даних у ЦНАП, то необхідно особисто прибути до свого ТЦК і там повторно оновити дані.
У Міноборони зауважили, що статус «у розшуку» з’являється у громадян, які порушили правила військового обліку.
Це громадяни:
- які були призовниками, але не стали на військовий облік військовозобов’язаних після досягнення ним 25-річного віку (або до 18.05.2024 – до досягнення 27-річного віку);
- які були зняті з військового обліку, але без належних на те правових підстав, не стали на військовий облік за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (наприклад військовозобов’язані, які прибули з інших місцевостей України або з-за кордону на нове місце проживання);
- громадянини, які отримали повістку про необхідність з’явитися до ТЦК для оновлення персональних даних, але не з’явився у визначені дату і час без поважних причин тощо.
Чи мають представники ТЦК право затримувати осіб та доправляти їх до ТЦК та СП для оновлення військово-облікових даних?
У Міноборони заявили, що право на адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК мають лише поліцейські. Уповноважені представники ТЦК прав на адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК не мають.
Однак під час дії воєного стану уповноважені представники ТЦК вживають заходів разом з поліцейськими до адміністративного затримання та доставляння до ТЦК громадян, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку. Про це сказано в абзаці 10 пункту 15 порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560.
«Таким чином, адміністративне затримання громадянина поліцейським може відбуватися у присутності уповноважених представників ТЦК. Так само не заборонено законом доставляти громадянина, який був затриманий поліцейським, на транспортному засобі ТЦК за умови присутності у ньому поліцейського. Не суперечить чинному законодавству і доставлення громадянина до ТЦК, яке відбувається добровільно (тобто не всупереч волі громадянина)», – розповіли в Міноборони.
Чи можуть представники ТЦК до 16 липня затримувати окремих осіб, доставляти їх на проходження ВЛК і відразу мобілізувати?
6 травня 2024 року Президент України видав Указ №272/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», який був затверджений Законом України від 08.05.2024 №3685-IX. Згідно з цим указом строк проведення загальної мобілізації продовжено на 90 діб починаючи з 14 травня 2024 року.
Це означає, що процес оновлення персональних даних громадянами України, відповідно до Закону України від 11.04.2024 №3633-IX, та загальна мобілізація триватимуть одночасно і не впливатимуть один на одного. Таким чином, мобілізаційні заходи на території України, включаючи призов громадян на військову службу, направлення на проходження ВЛК, вручення мобілізаційних розпоряджень або так званих «бойових повісток», продовжуються у звичайному режимі.
Мобілізації підлягають військовозобов'язані та резервісти. Призовники можуть вступити на військову службу після досягнення 18 років виключно за власним бажанням шляхом укладення відповідного контракту.
Чи буде продовжено строк оновлення даних після 16 липня?
Як зазначили у Міноборони, на теперішній час Кабінет Міністрів таке продовження не розглядає.
Які види сповіщень військовозобов'язані зможуть отримати поштою?
У Міноборони пояснили, що до таких документів належать:
- усі види повісток (про оновлення персональних даних, про проходження ВЛК, мобілізаційні розпорядження, так звані «бойові повістки»);
- вимоги ТЦК про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом; попередження керівника ТЦК про порушення призовниками, військовозобов’язаними та резервістами правил військового обліку.
Однак належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов’язаного про виклик до ТЦК є:
У разі вручення повістки:
- особистий підпис про отримання повістки;
- відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2);
- відеозапис відмови резервіста або військовозобов’язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
У разі надсилання повістки засобами поштового зв’язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення;
- день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Які професії та підприємства підпадатимуть під бронювання?
У Міноборони відповіли, що військовозобов’язані можуть бути заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями.
До підприємств, установ і організацій належать:
- ті, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
- які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
- які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Однак список підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, включає в себе (але не обмежується):
- підприємства, установи та організації паливно-енергетичного комплексу;
- підприємства, що обслуговують системи життєзабезпечення; що виконують роботи з будівництва фортифікаційних споруд;
- спеціалізовані установи ООН, закордонних дипломатичних установ в Україні, закордонних дипломатичних установ України, представництв міжнародних організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період тощо.
Звертаємо увагу, що Постановою КМУ від 05.06.2024 №650 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану» було затверджено порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, а також внесено зміни до ПКМУ №76.
Участь роботодавця у процесі мобілізації та що буде, якщо роботодавець відмовляється вручати повістки?
Керівник може отримати розпорядження відповідного голови районної, міської чи військової держадміністрації або відповідного керівника ТЦК про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов’язаних до ТЦК.
У такому разі видається наказ керівника підприємства про проведення оповіщення резервістів та військовозобов’язаних.
У наказі зазначаються:
- підстава та мета видання;
- перелік осіб, які підлягають оповіщенню;
- дата, час та місце їх прибуття;
- способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження;
- відповідальні особи за здійснення оповіщення;
- порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов’язаних;
- інші питання.
Керівник організовує оповіщення працівників підприємства через відповідальних осіб у робочий час, вручаючи повістки під їх особистий підпис. На підприємстві забезпечується інформаційне забезпечення призову резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації. Крім того, керівники письмово повідомляють ТЦК про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов'язаними вимог законодавства у триденний строк.
Керівники забезпечують прибуття резервістів та військовозобов'язаних до пунктів збору ТЦК або військових частин, організовуючи їх перевезення від підприємства або звільняючи їх від виконання обов'язків з урахуванням часу, необхідного для прибуття до ТЦК та зворотного шляху. Невідкладно інформують відповідний ТЦК про працівників, які відмовилися від отримання повісток, або які написали заяви про звільнення. Порушення вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою адміністративну відповідальність згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з накладенням штрафу від 34 000 грн до 59 500 грн.
Військовозобов'язані чоловіки, зняті з обліку через виїзд за кордон на понад три місяці, повинні повернутися в Україну та з'явитися до ТЦК до 16 червня. Що буде, якщо вони цього не зроблять? Це також стосується 17-річних юнаків за кордоном. Що станеться, якщо вони не повернуться і не стануть на облік?
У правилах військового обліку призовників вказано, що громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв’язку з вибуттям за межі країни на строк більше 3 місяців, зобов’язані до 18 червня 2024 року стати на військовий облік одним з таких способів:
- прибуття особисто до ТЦК;
- шляхом подання заяви про взяття на військовий облік у довільній формі через закордонну дипломатичну установу України.
Громадянин України подає заяву особисто у закордонну дипломатичну установу України разом із паспортом громадянина України для виїзду за кордон. Після приймання заяви паспорт громадянина України повертається йому або надсилається за допомогою поштового зв’язку разом із копією першої сторінки паспорта для виїзду за кордон.
Закордонна дипломатична установа України надсилає заяву з визначеними документами до відповідного ТЦК на їхню адресу електронної пошти, яка зазначена на офіційному вебсайті, у семиденний строк. Ці вимоги не стосуються працівників системи органів дипломатичної служби України. Відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» допризовники, які перебувають як в Україні, так і за її межами, зобов'язані особисто прибути до відповідного ТЦК у визначений строк, який зазначений у повістці, разом із необхідними документами. Зміни, внесені до ПКМУ від 30.12.2022 №1487, про процедуру взяття на військовий облік через дипломатичну установу, не стосуються допризовників, оскільки це суперечить вимогам Закону про військовий обов'язок. Порушення цих вимог може призвести до адміністративної відповідальності згідно з КУпАП (розмір штрафу - від 17 000 грн до 25 500 грн).
У попередній редакції закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію у ст. 23 був перелік категорій, які не підлягали мобілізації, таких як особи з інвалідністю, багатодітні батьки, батьки-одинаки, усиновителі та інші. Вони могли бути призвані на службу лише за власним бажанням і тільки за місцем проживання.
У редакції від 18 травня у ст. 23 особи з відстрочкою можуть бути прийняті на службу за контрактом. Проте більше не згадується формулювання «за місцем проживання». Це означає, що ті, хто добровільно мобілізувалися із вказаних категорій, можуть бути спрямовані служити в будь-яке місце, не обмежуючись лише місцем проживання.
Громадяни, які оформили відстрочку від призову під час мобілізації, на особливий період згідно з вимогами ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», можуть вступити на військову службу виключно за власним бажанням, уклавши відповідний контракт. При цьому відтепер місце проходження військової служби таких громадян може не збігатися із місцем їх проживання, як це передбачалося попередньою редакцією вище вказаної статті закону.