Ми вже писали, що Голова парламентського Комітету з податків та фінансів Данило Гетманцев повідомив у своєму Телеграм-каналі, що 26 червня було проведено робочу групу щодо законопроєкту №12372.
Тоді нардеп наголосив, що законопроєкт не готовий до розгляду навіть у першому читанні, оскільки замінює забезпечення доступності страхування (головна ціль) обовʼязковістю страхування банківських застав. Що, погодьтеся, не є одним і тим самим.
Але НБУ так не вважає. Він підготував відповіді на ключові запитання щодо законопроєкту №12372. Далі наводимо їх.
Навіщо Україні потрібне воєнне страхування?
Загроза втрати майна або виробничих потужностей унаслідок воєнних дій – ключовий фактор, що стримує інвестиційні настрої. Вітчизняний страховий ринок має невелику ємність, тож локальні страховики фінансово не спроможні нести воєнні ризики. Водночас міжнародний ринок перестрахування для нас зараз закритий.
Запуск системи матиме колосальну додану вартість. Знаючи, що їхні активи застраховані, населення та бізнес охочіше робитимуть нові інвестиції. Це активізує численні напрями бізнесу: будівництво, ремонт, виробництво будівельних матеріалів. І може стати додатковим стимулом для пришвидшення економічного зростання.
Хто долучився до розробки законопроєкту?
Національний банк та Міністерство економіки розробили законопроєкт за участю експертів Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку.
Проєкт обговорювався з фахівцями Міжнародного валютного фонду, адже його розроблення передбачено п. 62 Меморандуму про економічну та фінансову політику між Україною та МВФ. У підсумку Рада з фінансової стабільності в лютому 2024 року підтримала концепцію, а в серпні 2024 року – і текст законопроєкту.
Участь у громадському обговоренні проєкту восени 2024 року взяли шість провідних бізнес-асоціацій України:
- Європейська Бізнес Асоціація;
- Американська торговельна палата в Україні;
- Національна Асоціація Страховиків України;
- Незалежна асоціація банків України;
- Спілка українських підприємців;
- Федерація роботодавців України.
За підсумками обговорення ми отримали схвальні відгуки бізнес-спільноти, тож проєкт було зареєстровано в парламенті 30 грудня 2024 року.
Як працюватиме система?
Законопроєкт передбачає створення дієвої системи, що спиратиметься на державну агенцію (страховика зі спеціальним статусом). Воєнним страхуванням зможуть зайнятися вітчизняні страховики, водночас від надмірних ризиків їх захищатиме фонд агенції. З часом долучаться й іноземні перестраховики.
Обов’язкове страхування на першому етапі покриватиме ризики фізичного знищення внаслідок воєнних дій за майном у заставі за банківськими кредитами, тож попит формуватимуть передусім позичальники.
Будь-які інші об’єкти майна можна буде застрахувати добровільно, тож ми говоримо про створення загальнодержавної системи, що передбачатиме можливість страхування будь-яких об’єктів. Надалі перелік ризиків та об’єктів обов’язкового страхування може бути розширено.
І наостанок Нацбанк навів переваги запропонованої моделі:
- обов’язкове страхування для широкого кола об’єктів дасть змогу диверсифікувати ризики та утримувати прийнятні тарифи;
- про надмірне навантаження на бізнес і населення не йдеться, адже з огляду на зниження ризиків банки матимуть змогу дорожче оцінювати заставне майно, що сприятиме зниженню вартості кредитування;
- система буде нейтральною до бюджету (наразі ведуться активні перемовини з міжнародними партнерами стосовно формування капіталу агенції).