Отримання критичності від Мінцифри онлайн й збільшення квот для броні: пропозиції від Львівського ІТ Кластеру

1 вересня завершився перехідний період, протягом якого підприємства мали підтвердити статус критично важливих. Без чинного статусу компанія не може бронювати військовозобов’язаних працівників.

В оборонній промисловості статус не підтвердили 14% підприємств, які проходили перевірку. А яка ситуація в ІТ? DOU запитав Мінцифри, ІТ-кластери та компанії, як вони пройшли перепідтвердження і чи вплинуло це на бронювання. Також надаємо розʼяснення юриста.

Що змінилося для ІТ і де виникли труднощі

Аудит почався після постанови №692 від 30 травня. Вона зобов’язала міністерства та обласні військові адміністрації переглянути критерії критичності. Компанії, які мали статус станом на 2 червня, повинні були підтвердити його до 1 вересня. При цьому частину нових правил уряд затвердив лише в липні, тому бізнесу доводилося готувати документи вже під час зміни вимог.

У липні частині підприємств дозволили пройти спрощене перепідтвердження, але документи потрібно було подати до 10 серпня. Якщо компанія більше не відповідала підставі, за якою раніше отримала критичність, доводилося проходити повну процедуру за новими правилами.

Тому навантаження полягало не в одному новому критерії. Бізнесу довелося заново звіряти підставу критичності, зарплатні показники, податкову заборгованість, військовий облік і дані в державних реєстрах. Для ІТ це особливо чутливо через поєднання штатних працівників і гіг-спеціалістів, роботу через кілька юридичних осіб та міжнародні контракти, пояснює Львівський ІТ Кластер.

Для резидентів Дія City ключовою залишилася вимога щодо середньої місячної винагороди – не менш як 1200 євро в еквіваленті (62 тисячі гривень) за кожен із шести останніх місяців. У розрахунок входять і штатні працівники, і гіг-спеціалісти. Для підтвердження компанії самостійно додавали до заявки об’єднаний податковий розрахунок ПДФО, військового збору та ЄСВ за шість місяців, а також декларацію з податку на прибуток.

Для ІТ-компаній поза Дія City Мінцифри передбачило 18 галузевих критеріїв. Один із них вимагає не просто мати ІТ-КВЕД, а підтвердити фактичну діяльність у галузі, середню зарплату не менш як 1200 євро (62 тисячі гривень) і щонайменше дев’ять застрахованих працівників у середньому за останній квартал.

Окремо для більшості приватних підприємств загальний зарплатний критерій підвищили до 25 941 грн, і такий самий мінімум встановили для зарплати самого заброньованого працівника. На інших ринках ця вимога вже змусила бізнес переглядати оплату.

Наприклад, за даними Forbes Ukraine, «Метінвест» підвищив зарплати всім працівникам на 10%, оскільки понад 2600 людей перестали відповідати новому порогу. Серед опитаних DOU великих ІТ-компаній такого ефекту не було. SoftServe, Ciklum та EPAM повідомили, що зарплатний критерій не скоротив їхні можливості для бронювання.

Зміни торкнулися і сумісників. Одну людину тепер враховують у квоті лише одного роботодавця. Так, для Ciklum це не змінило підхід до бронювання, а EPAM повідомила, що через нові правила для сумісників була змушена адаптувати кадрові процеси.

Загальна квота для критично важливих підприємств становить 50% військовозобов’язаних працівників. Якщо компанія перевищила ліміт, вона має протягом десяти робочих днів анулювати надлишкові бронювання. Порушення цієї вимоги може стати підставою для втрати критичності. Тому помилка в обліку працівників або сумісників може впливати не лише на окреме бронювання, а й на статус компанії.

Найпомітнішим вузьким місцем наприкінці кампанії стали строки розгляду заяв. За спостереженнями Львівського ІТ Кластера, у червні документи опрацьовували в межах десяти днів, а в липні та серпні через наплив заяв виникали суттєві затримки. IT Dnipro Community також назвала строки головною проблемою під час аудиту, оскільки від рішення про критичність залежать бронювання людей і безперервність роботи компаній.

Які є лазівки та винятки з правил

За загальним правилом критично важлива компанія може забронювати до 50% військовозобов’язаних працівників. Частина лазівок пов’язана з тим, як рахують цю половину. Роботодавець може збільшувати кількість людей у розрахунку або не зменшувати число бронювань після скорочення штату.

Перший механізм – найм людей, які вже мають відстрочку з інших підстав. Вони збільшують базу для розрахунку квоти, але самі бронювання не потребують. За поясненням Івана Щеглакова, таке працевлаштування не завжди було реальним:

«Для цього в штат наймали чоловіків із відстрочкою, які в багатьох випадках на цьому підприємстві працювали лише на папері».

Умовний приклад: із 20 військовозобов’язаних компанія може забронювати десятьох. Якщо до розрахунку додати ще десять працівників із відстрочками, квота зросте до 15 бронювань. Раніше одну людину могли оформити за сумісництвом у кількох компаніях і збільшувати ліміт кожної з них.

З 3 липня працівника з іншою відстрочкою або сумісника іншого критично важливого підприємства враховують лише за одним місцем роботи – там, де трудові відносини тривають найдовше. Він і далі може збільшувати квоту цього роботодавця. Отже, обмежили повторне врахування тієї самої людини, а найм працівників із відстрочками та сумісництво залишилися дозволеними.

Інший спосіб зберегти більше бронювань – не переглядати їх після скорочення штату. Про такі випадки розповіла керівниця Мінцифри Оксана Ферчук, посилаючись на досвід роботи в Міноборони. Якщо військовозобов’язаних у штаті поменшало, а заброньованих залишилося стільки ж, компанія може перевищити дозволену квоту.

«У цифрових системах такі випадки добре видно. Думаю, держава буде їх виявляти й усувати», – сказала Ферчук.

Ще одна схема – фіктивно працевлаштувати саму людину, якій потрібна бронь. 25 серпня НАБУ повідомило про підозру співробітнику СБУ, який, за версією слідства, разом із пособником та директоркою критично важливого підприємства організував такий найм. Люди не виконували роботу, а нараховані зарплати мали повертати учасникам схеми.

Водночас є і законні методи перевищити ліміт у 50%. Наприклад, кінцевих бенефіціарних власників критично важливої компанії, які не є її працівниками, можна бронювати поза загальною квотою. Але, якщо власник водночас працює в компанії, наприклад директором, його бронюють як працівника на загальних підставах.

Ще один виняток – квота до 100% для критично важливих підприємств, які зареєстровані і фактично працюють на визначених державою територіях активних або можливих бойових дій. У відповідному переліку для території не має бути дати завершення бойових дій або припинення їхньої можливості.

В ІТ цей механізм уже застосовували. У жовтні 2025 року Харківський ІТ Кластер повідомляв про успішні приклади бронювання за квотою 100%. Компаніям потрібно було підтвердити, що вони справді працюють у регіоні.

Хто підтвердив критичність і що сталося з бронюваннями

Станом на 1 вересня статус критично важливих підтвердили 1930 резидентів Дія City. До початку перегляду таких компаній було близько 2500. У Мінцифри пояснили, що ці цифри не можна порівнювати напряму, оскільки частина підприємств могла підтвердити статус через інший орган, зокрема через роботу в оборонній галузі. Нагадаємо, на початок 2026 року резидентами Дія City були близько 500 компаній.

Якщо компанія не встигла підтвердити критичність до 1 вересня, вона може подати документи пізніше. Але старе рішення без оновлення більше не є підставою для бронювання працівників. Якщо компанія втрачає критичність, то у її працівників автоматично анулюється бронювання.

У Харківському ІТ Кластері, який об’єднує понад 1150 компаній, статус вчасно підтвердили 90% компаній, що подавали документи. Кластер окремо уточнив: цей показник стосується лише заявників, а не всіх учасників об’єднання.

Загалом процедура пройшла без серйозних проблем і масової втрати статусу.

В IT Dnipro Community повідомили, що всі компанії, для яких перепідтвердження було актуальним, зберегли критичність. За словами CEO спільноти Євгена Гостіщева, жодна з них станом на 1 вересня не втратила статус.

Львівський ІТ Кластер не має зведених даних про свої компанії. Там також наголошують, що держава поки що не оприлюднила загальної статистики по ІТ: скільки підприємств зберегли критичність, втратили її або отримали вперше.

Окремо DOU розпитав великі ІТ-компанії.

SoftServe підтвердила критичність через Мінцифри за повною процедурою. Нове рішення діє до липня 2027 року. Кількість заброньованих працівників після перепідтвердження не змінилася – йдеться про кількасот спеціалістів.

У Ciklum до 1 вересня заброньованими були понад 50 працівників. Після підтвердження їхня кількість трохи зросла відповідно до потреб бізнесу. Водночас компанія повідомила про певні труднощі з відображенням статусу в «Дії». Загалом вся процедура тривала з 30 червня до 17 липня.

В EPAM до 1 вересня бронювання мали 49% військовозобов’язаних працівників. Після підтвердження критичності кількість заброньованих не змінилася.

Компанія мала статус критично важливої від Мінцифри ще 2 червня. Повторне підтвердження для EPAM було необов’язковим, але компанія вирішила пройти процедуру через постійні зміни законодавства. Спочатку вона подала документи за спрощеною процедурою, а потім пройшла повну. Нове рішення видали строком на один рік.

Проблем із відображенням статусу в «Дії» та продовженням бронювань в EPAM не виникало. Зарплатний критерій не вплинув на можливість бронювати працівників. Водночас через нові правила для сумісників компанія змінила свій підхід, а адміністративне навантаження на кадрові процеси зросло.

Загальної кількості заброньованих айтівців після аудиту немає. У червні Харківський ІТ Кластер оцінював, що бронювання в ІТ мають близько 20 тисяч військовозобов’язаних. Це була попередня оцінка до завершення перепідтвердження. Після аудиту в Кластері зазначили, що оцінюють кількість заброньованих IT-фахівців приблизно на тому ж рівні.

Для порівняння: наприкінці 2025 року бронювання від основного ІТ-роботодавця мали 17% опитаних чоловіків, які працюють в ІТ і перебувають в Україні. Станом на літо 2026 24% айтівців-чоловіків мають бронювання від ІТ-роботодавця. Ці дані не показують результатів аудиту 2026 року, але дають уявлення про масштаб бронювання в галузі.

Чого очікують кластери і що пропонує змінити юрист

Львівський ІТ Кластер бачить три напрями, де система може змінюватися далі: електронне отримання статусу критично важливого підприємства, уніфікація процедур у Мінцифри та обласних військових адміністраціях і можливий перегляд квоти 50%.

Насамперед кластер пропонує перевести в електронний формат не лише бронювання, а й отримання критичності. Основою для цього може стати обмін даними між Міноборони та Мінцифри, який уже передбачає постанова №862.

Друге питання – строки й правила розгляду. Зараз практика нерівномірна: за спостереженнями кластера, у червні заяви вкладалися в десятиденний термін, а в липні-серпні виникали суттєві затримки. Кластер очікує однакових строків, вимог до документів і механізму оскарження відмов для Мінцифри та ОВА.

Третій напрям – квота. Замість єдиного ліміту 50% для всього цивільного ІТ-кластер вважає реалістичним диференційований підхід. Квота могла б залежати від критичних функцій команди, участі в оборонних або державних проєктах, експортного значення компанії та її податкового внеску. Порядок №76 уже частково передбачає такий механізм, але окремого чіткого набору критеріїв для цивільного ІТ немає.

На найближчу перспективу очікування менш визначені: правила, ймовірно, залишатимуться змінними. У Львівському ІТ Кластері вважають, що можливість планувати вимоги хоча б на рік дала б компаніям змогу укладати довгострокові контракти, утримувати команди в Україні та планувати інвестиції.

Юрист Іван Щеглаков загалом позитивно оцінює цифровізацію бронювання. На його думку, після запуску сервісів у «Дії» процедура стала простішою, а критерії – зрозумілішими. Раніше компанії працювали з паперовими документами, і чітких правил було менше.

«Зараз, коли це все цифровізували, стало значно краще і зрозуміліше», – сказав юрист.

Водночас проблемою є бронювання працівників, у даних яких є позначка про розшук. За словами юриста, спочатку таку позначку потрібно зняти, і лише після цього працівника можна забронювати.

Для ІТ-компаній головне питання після аудиту – не лише кількість доступних бронювань. Не менш важливо, чи зможуть вони отримувати критичність і продовжувати бронювати за зрозумілими правилами, без зміни вимог під час підготовки документів.