Про страхування воєнних ризиків, спрощену систему оподаткування, блокування податкових накладних, уникнення подвійного оподаткування релокованого бізнесу йшлося на зустрічі членів Української Ради Бізнесу з Головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим. Зустріч відбулася в рамках регулярних консультацій парламентарів із коаліцією українського бізнесу.
Представники бізнесу порушили низку питань, повʼязаних з ухваленням важливих для підприємців законів, а також обговорили вплив законодавчих змін на різні сфери економіки.
Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран розповів про пропозицію Асоціації міст України щодо передачі адміністрування податків на автомобілі та на майно від податкової служби до місцевих громад. «Чи це дійсно так, що податкова не спроможна адмініструвати цей податок?» – поцікавився перший віцепрезидент ТПП.
За словами Данила Гетманцева, у плані податкової служби справді немає надходжень від місцевих податків. Водночас голова Комітету висловив негативне ставлення до передачі адміністрування місцевих податків до органів місцевого самоврядування: «Тому що це ще один перевіряльний орган для бізнесу. Органам місцевого самоврядування варто почати з інвентаризації обʼєктів оподаткування податком на нерухоме майно і податком на землю. Місцевому самоврядуванню варто тісніше працювати з податковою: можливо, взяти на себе доставку рішень щодо оподаткування і контролю за їхнім виконання».
Питання страхування ризиків бізнесу на час воєнного стану порушив Іван Таршин, представник асоціації «Укроліяпром», співвласник ГрадОлія. За його словами, у переробного бізнесу є бажання відновлювати роботу, розвиватися, але немає страхування ризиків. Потрібна державна допомога у страхуванні воєнних ризиків інвестора. Також важливо пришвидшити набуття чинності прийнятого законопроєкту №8138.
Коментуючи це питання, голова парламентського комітету повідомив, що законопроєкт №9015, який передбачає страхування воєнних ризиків, готовий до другого читання в залі, найближчим часом має бути проголосований у цілому. Крім ухвалення у другому читанні, важливо передбачити кошти у Державному бюджеті на 2024 рік, зазначив Данило Гетманцев.
Члени УРБ також попросили прискорити розробку підзаконних актів до законопроєкту №8138 (про «інвестнянь»). Закон надав уряду 6 місяців для розробки таких нормативно-правових актів. Бізнес просить пришвидшити цей процес і готовий надати своїх фахівців для цього.
Родіон Рибчинський, директор Спілки «Борошномели України», поставив питання про важливість зменшення ПДВ на продукти харчування вітчизняного виробництва до 7% за всім ланцюгом постачання. Це дозволить забезпечити позитивні стимули для вітчизняного виробника.
Як зазначив голова парламентського комітету, під час імплементації європейського законодавства цю новацію також може бути розглянуто та запроваджено.
Михайло Непран звернув увагу на блокування податкових накладних. За словами першого віцепрезидента ТПП, напрацьовані експертами та бізнесом зміни блокуються Міністерством фінансів, всі позитивні новації гальмуються Мінфіном протягом всього 2023 року. Доцільно надати оцінку діям профільного заступника міністра та приймати відповідні рішення.
Водночас Данило Гетманцев уточнив, що на цей момент проєкт змін до Постанови №1165 перебуває у НАЗК, і пообіцяв сприяти прискоренню його розгляду.
Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, висловив стурбованість тим фактом, що останнім часом розпочалося обговорення трансформації української спрощеної системи оподаткування виключно Мінфіном та МВФ, у закритому режимі. Але такі зміни не обговорювалися з бізнесом та аналітичними центрами. Керівник асоціації закликав запроваджувати зміни виключно в інклюзивному процесі, з розрахунками, аналітикою, з консультаціями із ключовими стейкхолдерами.
Данило Гетманцев зазначив, що зараз обговорюються варіанти спрощеної системи оподаткування, які будуть впроваджені після набуття Україною членства в ЄС. «Євросоюз наполягає на зменшенні категорій для спрощеної системи оподаткування, але до кінця війни ми цього точно не робитимемо. Серед країн, які пройшли шлях від кандидата до членства в ЄС, Польща є найбільш прийнятною для нас. Це все буде прозора дискусія, жодного кулуарного рішення».
Учасники зустрічі зауважили, що було б добре, якби Мінфін вже зараз попрацював із аналітичними центрами та бізнес-асоціаціями – тому що так звана «польська модель» не вирішує проблем, які постають в Україні.
«Коли ми говоримо про польську чи будь-яку іншу модель, треба брати не існуючу модель, а ту, яка була використана на шляху до вступу до ЄС. Нам необхідно створити перехідний період. Я пропоную взагалі окремо попрацювати з Міністерством фінансів та напрацювати наші власні пропозиції», – наголосив Грігол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України.
Говорячи про інституційні реформи, Данило Гетманцев назвав реформи, на яких наполягають міжнародні партнери: перезавантаження митниці, податкової та Бюро економічної безпеки.
Представники бізнесу підтримують ці реформи, вважають їх критично важливими та закликають ухвалити якнайшвидше.
Також представників бізнес-асоціацій непокоїть питання подвійного податкового резидентства для релокованих підприємців. Як зазначив голова податкового комітету, влада не збирається звільняти від оподаткування чи від необхідності звітувати українських підприємців. Важливо досягти порозуміння з керівництвом тих держав, де мешкають українські біженці.
Учасники зустрічі досягли порозуміння за всіма питаннями, які обговорювалися, і домовилися про спільну подальшу роботу над реалізацією цих важливих проєктів.
***
Читайте також: Гетманцев анонсував перехід на польську модель оподаткування ФОПів
