Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Як повідомили «Судово-юридичну газету» в прес-службі голови держави, відповідно до частини другої статті 94 Конституції Президент України Віктор Янукович повернув зі своїми пропозиціями для повторного розгляду парламентом Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації місця проживання і місця перебування фізичних осіб в Україні».
Голова держави не підтримав низку запропонованих у законі змін до Закону «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні».
Йдеться, зокрема, про зміни, якими запроваджується реєстраційний облік місця проживання і місця перебування осіб в Україні, — збір, обробка, систематизація та зберігання відомостей про місце проживання і місце перебування всіх осіб в Україні в електронній формі і/або у формі картотек.
Законом пропонується покласти визначення порядку ведення такого реєстраційного обліку на МВС — водночас не визначено мету створення чергової бази даних про все населення України, мету використання таких даних, а також не передбачено захисних механізмів, які б запобігали несанкціонованому доступу до такої бази, зловживанню інформацією.
Таким чином, зазначеними змінами:
— по-перше, запроваджується збір та зберігання інформації про особу, а можливо, і використання такої інформації без згоди цієї особи на підставі підзаконного акта, а не закону, як того вимагає стаття 32 Конституції;
— по-друге, створюється ризик втручання в особисте життя громадян, що заборонено статтею 32 Конституції і не відповідає загальновизнаним міжнародним стандартам у сфері прав людини, закріпленим Конвенцією про захист прав людини й основних свобод.
У зв’язку з цим Президент запропонував парламенту привести Закон у цій частині у безумовну відповідність із нормами Конституції та загальновизнаними міжнародними стандартами у сфері прав людини.
