Загальні правила
Використання РРО в Україні регулюється спеціальним законом — «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 06.07.95 р. №265/95-ВР (далі — Закон про РРО).
Цей Закон є обов'язковим до виконання для юросіб і фізосіб-підприємців. На фізосіб, що провадять незалежну професійну діяльність адвокатів, нотаріусів та ін., які не мають підприємницького статусу, дія Закону про РРО не поширюється.
Згідно з цим Законом, використовувати РРО з метою фіксації розрахунків з покупцями треба в разі проведення оплати: — готівкою; — платіжними картками; — платіжними чеками; — жетонами.
Також через РРО проводиться фіксація операції з повернення покупцеві грошей за повернений товар або не надану послугу (у разі відмови покупця від неї), за які покупець раніше розплатився.
При цьому покупцеві обов’язково видається розрахунковий документ — фіскальний касовий чек на товари (послуги) або фіскальний товарний чек видачі грошей, обов'язкові реквізити яких встановлені Положенням про форму і зміст розрахункових документів затвердженим наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614.
Тому більшості юросіб і фізосіб-підприємців обов'язково слід здійснювати зазначені вище розрахункові операції через РРО. А для цього такий РРО треба купити, встановити і запрограмувати з урахуванням специфіки власної діяльності (про що далі). Результатом підготовки РРО до роботи повинна бути можливість не тільки фіксувати факт продажу або повернення товару (послуги) у контрольній стрічці, але й роздрукування фіскального чека з достовірною інформацією про цю операцію і всіма обов'язковими реквізитами.
Хто може не використовувати РРО
Стаття 9 Закону про РРО встановлює остаточний перелік юросіб та фізосіб-підприємців, які можуть не використовувати РРО для проведення розрахунків з покупцями. Список можна подивитися тут.
Зверніть увагу: з 01.01.2015 р. з кола таких осіб вилучено тих юросіб, які надають послуги (раніше вони могли приймати оплату і повертати гроші за послуги в готівковій формі, при допомозі платіжних карток тощо, не застосовуючи РРО, зрозуміло, за умови оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів за кожною такою платіжною операцією).
Як роз'яснювали самі податківці, у зв'язку з цим розширюється сфера застосування РРО підприємствами, які надають послуги (перукарні, салони краси спортклуби, хімчистки, сервісні центри з ремонту побутової техніки тощо). Таким чином, з 01.01.2015 р. підприємства сфери послуг під час проведення розрахунків повинні були застосовувати РРО на загальних підставах.
Інтернет-торгівля і РРО
Нині ситуація така: з одного боку, контролюючі держоргани давно хочуть звести Інтернет-торгівлю (як товарами, так і послугами) до торгівлі за готівку, а отже, змусити таких торгівців використовувати РРО з видачею покупцям фіскальних чеків.
Так, Законом про РРО передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеній операції. І з 01.01.2015 р. із Закону про РРО було вилучено пункт про звільнення від застосування РРО і РК при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції), тобто мережі Інтернет.
Тобто, як кажуть податківці, суб'єкти господарювання при продажу товарів у мережі Інтернет, зокрема фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку 2 (з 1 січня 2016 р.) і 3 груп (з 1 липня 2015 р.) повинні застосовувати РРО і видавати покупцеві розрахунковий документ установленої форми.
З іншого боку, при розрахунку через Інтернет за допомогою банківських платіжних карток, місце реалізації товарів/послуг і місце оплати за них не збігаються. А Закон про РРО вимагає проведення розрахункової операції через РРО саме за місцем реалізації товарів/послуг. У результаті такого незбігу багато суб'єктів господарювання, а іноді й самі податківці, стверджують: за цієї форми розрахунків, навіть у рамках Інтернет-торгівлі, РРО не потрібен (див. з цього приводу лист ДФСУ від 30.03.2015 р. №6556/6/99-99-22-07-03-15).
Докладніше і з прикладами ми вже писали про це тут.
«Єдинники» і РРО
Багато шуму наробили в 2015 р. зміни до ПКУ і до Закону про РРО щодо застосування РРО підприємцями-«єдинниками» (юрособи-«єдинники» пільг з цього приводу не мали, тому їх в 2015 р. торкнулися тільки загальні зміни, наприклад, щодо послуг та Інтернет-торгівлі, які ми розглянули раніше).
Отже, що каже закон?
А закон вимагає застосування РРО для:
а) платників єдиного податку третьої групи — з 01.07.2015 р.;
б) платників єдиного податку другої групи — з 01.01.2016 р.
Нагадаємо, що до третьої групи платників єдиного податку з 1 січня 2015 року належать підприємці з річним оборотом до 20 млн грн, а також платники єдиного податку, які раніше належали до четвертої, п'ятої і шостої груп.
Не використовувати РРО для проведення розрахунків з покупцями зможуть лише «єдинники» першої групи, а також «єдинники» другої та третьої груп, які торгують на ринках або уроздріб через засоби пересувної мережі. Нагадаємо, що до засобів пересувної роздрібної мережі нині належать автомагазини автокафе, авторозвозки, автоцистерни лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне устаткування (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо.
Ті ж, хто не потрапляє у ці критерії звільнення і при цьому отримує оплату від покупців готівковими коштами чи платіжними картками, зобов'язані будуть проводити розрахунки з такими покупцями через РРО, видаючи їм фіскальний чек. Наприклад, необхідність установити РРО з'явиться в громадському транспорті, навіть якщо особа, яка надає послуги з перевезення пасажирів за готівку, є «єдинником» — див. консультацію податківців.
Також з цього питання ви можете прочитати аналітику на нашому сайті:
про застосування РРО платниками єдиного податку — тут, про штрафні санкції — тут і — емоційно — про все потроху тут.
Як уникнути застосування РРО
Аналітики всієї країни зараз роздумують і дають поради та рекомендації про те, як же легально ухилитися від обов'язку купівлі та встановлення РРО, зокрема «єдинникам»-підприємцям, для яких це найбільш гостре питання. Наприклад, ви зможете прочитати такі рекомендації у цій статті.
Велика частина рекомендацій зводиться до:
— переходу на виключно безготівкові розрахунки з покупцями;
— переходу до першої групи «єдиноподатників»;
— якщо підприємець торгує продукцією власного виробництва, то створення юрособи на єдиному податку.
Чого чекати
Перехід «єдинників» на РРО підтримують практично всі держоргани, від КМУ до Мінфіну і ДФСУ. Тому сьогодні навряд чи можна чекати скасування необхідності проведення таких розрахунків через РРО підприємцями-«єдинниками» на законодавчому рівні. Проте, в парламенті зареєстрований законопроект №2049а, яким запропоновано встановити мораторій на використання реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку (фізичними особами — підприємцями) першої, другої та третьої груп.
Автор проекту, нардеп Валентин Ничипоренко (Відродження), запевняє, що в разі ухвалення цього проекту буде знято соціальну напругу, створено сприятливі умови для налагодження конструктивного діалогу між державою і суб'єктами підприємництва з метою врегулювання питань адміністрування бізнесу на паритетних умовах.
При цьому в законопроекті не передбачено терміну, на який запропоновано встановити мораторій (зазвичай під мораторієм розуміється відстрочення якого-небудь зобов'язання на певний період, а не повне скасування).
Перевірки і штрафи щодо РРО
Згідно із Законом про РРО за непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи у випадках, визначених цим законом, штрафні санкції застосовуються в таких розмірах:
— за порушення, вчинене вперше, — 1 гривня;
— за порушення, вчинене вдруге — 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);
— за кожне наступне вчинене порушення — у п'ятикратному розмірі вартості проданих з встановленими цим підпунктом порушеннями товарів (послуг).
Тимчасово до 1 липня 2015 року суб'єкти господарювання звільняються від санкцій за порушення вимог Закону про РРО:
— при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і засвідчених печаткою в установленому порядку;
— при здійсненні операцій купівлі-продажу іноземної валюти в разі, якщо ці операції здійснюються у касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів згідно з нормативними актами НБУ, і операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу;
— при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).
Нагадаємо, що, крім штрафу за невикористання РРО для проведення розрахункових операцій, чинне законодавство передбачає цілу низку інших можливих порушень, у тому числі незберігання як Z-звітів, згаданих вище, так і контрольної стрічки у яких фіксуються операції, проведені через РРО. Застосовуються такі штрафи податківцями при перевірках, як правило, фактичних, проведенням так званих «контрольних закупівель», коли, перш ніж оголосити, що до вас прийшла позапланова перевірка, фахівець з ДПІ купує товар і стежить за правильністю проведення розрахунків з ним як з покупцем.
Зверніть увагу:
— підприємців третьої групи можуть перевіряти з питань використання РРО вже після 1 липня 2015 року;
— підприємців другої групи — після 01.01.2016 р.
Звільнення від перевірок і штрафів
Законодавство передбачає звільнення від перевірок порядку застосування РРО платників єдиного податку другої і третьої груп у разі, якщо підприємці в період з 01.01.2015 р. до 30.06.2015 р. почнуть застосовувати зареєстровані, опломбовані в встановленому порядку і переведені в фіскальний режим роботи РРО.
При цьому підприємці звільняються від проведення перевірок щодо дотримання порядку застосування РРО до 1 січня 2017 року.
Тобто для того, щоб уникнути перевірки ще півтора року, потрібно в найближчі два тижні «всього лише» купити, зареєструвати і почати застосовувати РРО. Це стосується платників єдиного податку і третьої групи (які і так повинні застосовувати РРО з 1 липня 2015 р.), і другої (для яких граничний термін — 1 січня 2016 р.).
Якщо ні — то цією пільгою скористатися не вийде і відповідно вам загрожують перевірки і вже згадані штрафи: 1 гривня, 100% вартості і, нарешті, п'ятикратний розмір.
Також з цього питання ви можете прочитати матеріали податківців: виклад норм ПКУ — тут і про відповідальність за нероздруковану контрольну стрічку — тут.
Купівля РРО
До РРО належать:
— електронний контрольно-касовий апарат;
— електронний контрольно-касовий реєстратор;
— комп'ютерно-касова система;
— електронний таксометр;
— автомат з продажу товарів (послуг).
Обираючи модель РРО, варто враховувати таке:
1. Обрана модель РРО повинна бути внесена до Держреєстру РРО, який розміщений на сайті ДФСУ, а програмне забезпечення має відповідати конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
2. Обрана модель РРО повинна відповідати сфері, де вона використовуватиметься (РРО в кіоску, магазині або таксі, швидше за все, будуть різними).
Придбаваючи РРО, суб'єкт господарювання повинен пам'ятати, що продавець під час продажу РРО зобов'язаний:
— у присутності покупця перевірити наявність експлуатаційних документів і цілісність пломб виробника, відповідність його комплектності експлуатаційним документам;
— зробити запис у паспорті (формулярі) про дату продажу, скріпити його підписом уповноваженої особи продавця і штампом підприємства, що здійснює такий продаж;
— видати покупцеві документи, що засвідчують факт купівлі і містять перелік центрів сервісного обслуговування (далі — ЦСО), які уклали з виробником (постачальником) договір про технічне обслуговування і ремонт цієї моделі реєстратора.
Нагадаємо, що з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише РРО, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, і електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), РРО з купівлі-продажу іноземної валюти.
Прийняття РРО на облік у ДПІ
Для реєстрації РРО власник (або уповноважена ним особа) повинен звернутися до органу ДФС (ДПІ) за основним місцем його обліку як платника податків.
Підприємство також може зареєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів (філій, дочірніх підприємств), які розташовані на території іншої територіальної одиниці (міста, села тощо).
Порядок подання заявок і перелік документів, які необхідно подавати для реєстрації РРО, терміни реєстрації, визначені в порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, які застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затверджений наказом Міндоходів України від 28.08.2013 р. №417.
Протягом 2-х робочих днів після подання заяви фахівці ДПІ присвоюють РРО фіскальний номер (десятизначне число, яке повинне зазначатися у всіх фіскальних чеках такого РРО, а також у всіх інших випадках, прямо передбачених законодавством). Про такий присвоєний фіскальний номер власникові РРО видається довідка за формою №2-РРО, яка є дійсною 5 робочих днів. Протягом таких 5 робочих днів РРО треба опломбувати і ввести в експлуатацію. Форма акта, що його має заповнити представник сервісного центру, затверджена Постановою КМУ від 12.05.2004 р. №601.
Для завершення процедури реєстрації РРО підприємство до закінчення строку дії довідки про резервування фіскального номера подає до ДПІ довідку про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО. У разі ненадання або невчасного надання зазначених документів довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною.
Після чого не пізніше наступного робочого дня ДПІ проводить реєстрацію РРО і надає суб'єктові господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою №3-РРО.
Рекомендації податківців з цього і багатьох іншим питань цієї статті читайте на нашому сайті.
Зокрема, саме там ви зможете прочитати зведену інформацію про формування власником РРО так званих Z-звітів — фіскальних чеків, у яких відображається інформація про розрахункові операції, проведені через такий РРО протягом дня, і зберігаються у продавця, і звичайних фіскальних чеків, що видаються покупцям.
Точку зору податківців щодо податкового обліку самих РРО ви можете прочитати тут.
Де і як обслуговувати РРО
Як зазначено вище, дізнатися про перелік сервісних центрів, які обслуговують цю конкретну модель РРО, можна під час її купівлі у продавця. І саме з одним з таких центрів власник РРО укладе договір про його обслуговування. Порядок технічного обслуговування і ремонтів РРО встановлено постановою КМУ від 12.05.2004 р. №601.
Переведення РРО у фіскальний режим забезпечує безумовне виконання фіскальних функцій, тобто одноразове внесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, проведених через такий РРО.
Тому придбаний РРО належить перевести у фіскальний режим роботи. Цю функцію бере на себе центр сервісного обслуговування, з яким суб'єкт господарювання укладає договір обслуговування РРО. Такий сервісний центр переводить РРО у фіскальний режим роботи і заносить виданий ДПІ фіскальний номер до фіскальної пам'яті РРО. Фіскалізація провадиться один раз за весь період експлуатації РРО. При цьому РРО повинен забезпечити неможливість подальшого виходу з фіскального режиму роботи.
Сервісний центр забезпечує технічну підготовку РРО до його подальшої експлуатації, відповідно до особливостей господарської діяльності його власника, податків, які він сплачує, асортименту товарів/послуг, які він реалізує, тощо.
Саме сервісний центр проводить ремонти РРО у разі їх поломок і надає суб'єктові господарювання документи, що підтверджують вихід РРО з ладу, проведення його ремонту або неможливість його ремонту і подальшої експлуатації.
