Касова дисципліна в умовах скасування штрафів: консультують податківці

Коментар до ІПК ДФСУ від 23.08.2019 р. №3979/6/99-99-14-05-01-15/ІПК,
від 23.08.2019 р. №3978/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

У двох серпневих ІПК податківці надали відповіді на питання, які стосуються обігу готівки на підприємствах і їх відокремлених підрозділах.

Та найголовніше в них обох це те, що податківці наголошують – правила залишились, а ось фінансові санкції за них скасовані. З цього і почнемо.

Відповідальність за порушення правил готівкового обігу – є чи немає?

Як ми повідомляли раніше, 23 червня 2019 року набрав чинності Указ Президента від 20.06.2019 р. №418/2019. Ним було, зокрема, скасовано інший Указ Президента від 12.06.1995 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Таким чином було скасовано штрафи:

• за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах – у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;
• за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;
• за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин – соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості – в розмірі здійснених виплат;
• за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів – у розмірі 25% виданих під звіт сум;
• за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, – у розмірі сплачених коштів;
• за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням – у розмірі витраченої готівки.

Цих штрафів вже немає, що підтверджують і самі податківці в коментованих ІПК.

Але від себе нагадаємо, що залишились адміністративні санкції:

• за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою – від 1700 до 3400 грн. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення – від 8500 до 17000 грн (ст. 163-15 КпАП);
• за здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, які реалізують товари за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій (на відповідальних осіб) – від 289 до 1496 грн. Ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за те ж саме порушення – від 731 до 2975 грн (ч. 1 ст. 164-4 КпАП).

А тепер – докладніше про зміст ІПК.

Щодо оприбуткування готівкової виручки на відокремленому підрозділі (магазині)

Податківці нагадують, що п. 11 розділу II Положення №148 передбачено, що готівка, що надходить до кас, оприбутковується у день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки у касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки у касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних «Z-звітів») в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ПКУ, і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО – у разі її використання).

А якщо РРО вийшов з ладу або було відключення електроенергії та неможливо зняти з РРО щоденний фіскальний звітний чек (щоденний «Z-звіт»)?

Податківці надають відповідь тільки для одного варіанту – коли у підрозділу є власна касова книга. Вони зазначають, що в цьому випадку для оприбуткування достатньо здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. 

А якщо касової книги немає? На нашу думку, відповідь має бути аналогічна. Адже ті відокремлені підрозділи, які касової книги не мають, використовують її аналог – КОРО чи іншу відповідну книгу обліку. Тобто, оприбуткуванням в умовах, коли неможливо зняти Z-звіт (принаймні, зробити це вчасно), буде запис в такій книзі. Але звісно, що і вихід РРО з ладу, і відключення електроенергії варто підтвердити документально. 

Втім, навіть якщо ці правила порушити, фінансових санкцій за не оприбуткування готівки не буде – про це податківці самі зазначають наприкінці ІПК №3979/6/99-99-14-05-01-15/ІПК.

Облік розмінної монети

Обов’язок надавати покупцям здачу і забезпечувати себе для цього дрібними грошима ніхто не скасовував. Про це податківці і нагадують в ІПК №3978/6/99-99-14-05-01-15/ІПК.

Пунктом 22 розділу II Положення №148, визначено, що суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі (за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг / додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком України).

І не менш важливий момент, яким часто нехтують: суб’єкти господарювання зобов’язані в разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених банкнот не видавати такі банкноти на здачу та надалі здати їх разом з готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків.

Щодо монет, які зараз замінили банкноти дрібного номіналу (1 грн. та 2 грн.), та самих монет дрібного номіналу (тобто, до 1 грн.), НБУ наголошував: банки зобов’язані приймати їх від клієнтів. А також видавати такі монети клієнтам за наявності їх у залишку операційної каси. А якщо залишку банкам не вистачає, НБУ повідомив, що готовий забезпечити банки та їх підрозділи розмінними монетами.

Внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання «Z-звіту» (п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547).

Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання «Z-звіту» до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».

Тобто розмінна монета, отримана з каси підприємства або залишена у скриньці РРО з попереднього дня, має проводитися через РРО за допомогою операції «службове внесення».

Підтвердженням того, що відповідну суму внесено до РРО як розмінну монету, є «Z-звіт», у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».

Отже, у разі відображення розмінної монети у РРО за допомогою операції «службове внесення» звіт про їх використання не складається, але у разі здачі розмінної монети до каси підприємства складається звіт та виписується прибутковий ордер на суму, що була видана зранку, як розмінна монета.

Щодо обліку розмінної монети в касі читайте також тут і тут.