• Посилання скопійовано

Програмний РРО – у запитаннях та відповідях від податківців

З 1 серпня 2020 року у бізнесу з’явиться можливість застосовувати програмні РРО як альтернативу звичайним апаратним РРО. При цьому забезпечити усіх охочих безкоштовним програмним рішенням для ПРРО мають податківці. Як це буде, читайте у запитаннях-відповідях від ДПС

Програмний РРО – у запитаннях та відповідях від податківців

ПЗ для ПРРО – тестовий режим до 1 серпня 

З 15.07.2020 р. платникам податку надається можливість тестувати роботу безкоштовного програмного рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» та направляти у разі наявності зауваження/пропозиції щодо його функціоналу на адресу: prro@tax.gov.ua.

Тестування триватиме щоденно з 08:00 по 20:00 до 31.07.2020 року.

Безкоштовне програмне рішення ППРО розміщене на сайті ДПСУ та пропонується для тестування усім суб’єктам господарювання, на яких поширюється дія Закону №265.

Програмне рішення може використовуватись для РРО (формування розрахункових документів, фіскальних звітних чеків, їх направлення для фіскалізації на фіскальний сервер, надання фіскального чека покупцеві) та бути встановлене на будь-якому пристрої, що підтримує операційну систему Windows Vista SP2 і вище або Android 4.1 і вище.

Програмне рішення може використовуватись у період відсутності зв’язку з фіскальним сервером (режим офлайн).

А тепер розглянемо низку «запитань-відповідей» про роботу ПРРО від податківців, що розміщені у підкатегорії 109.24 «ЗІР».

 

Як зареєструвати ПРРО в ДПС?

Суб’єкт господарювання, який хоче зареєструвати ПРРО, повинен бути на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію ПРРО за формою №1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком МФУ №557.

 

Чи можна зареєструвати та застосовувати ПРРО одночасно з апаратним РРО?

Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання ПРРО одночасно з класичними РРО.

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону №265/95.

Але, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

 

Які основні вимоги при підписанні електронного розрахункового документа у форматі XML в API?

Підписання електронних розрахункових документів у форматі XML в API можливе за умови дійсності відповідного сертифіката відкритого ключа.

 

До якого періоду можна використовувати тестові електронні ключі?

Тестові електронні ключі можна використовувати в період до 01.08.2020 року.

 

Чи можна під час тестування використовувати електронні ключі реальних платників? 

Під час тестування за бажанням суб’єкта господарювання можна використовувати електронні ключі реальних платників.

 

Чи може СГ самостійно створити для себе ПРРО та використовувати його у своїй діяльності?

Основними законодавчо встановленими вимогами для будь-якого ПРРО є забезпечення виконання ним фіскальної функції через фіскальний сервер ДПС та обов’язкове включення ПРРО до Реєстру ПРРО.

Якщо фіскальні функції виконуються, то такий ПРРО може застосовуватись суб’єктом господарювання для проведення розрахункових операцій, незалежно від того, хто його виробник.

 

Як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?

ПРРО реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО.

 

У який момент формується діапазон номерів для ПРРО і яким чином він поповнюється?

Перша порція діапазону номерів (2000) видається під час реєстрації ПРРО.

За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи з розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.

Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів.

Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.

 

У який момент списуються фіскальні номери з виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного ПРРО?

Засобами фіскального сервера ДПС ведеться облік виданих діапазонів для ПРРО із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані (видані, але не направлені до фіскального сервера), використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи із присвоєними фіскальними номерами із діапазону).

 

Чи має право СГ, який використовує ПРРО, не отримувати діапазон фіскальних номерів?

Суб’єкт господарювання може не отримувати діапазон фіскальних номерів у разі, якщо ним приймається рішення не використовувати ПРРО під час відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером ДПС та не проводити розрахункові операції у цей період.

 

Що таке «офлайн-режим» для застосування ПРРО?

На період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером ДПС.

 

З якого часу здійснюється відлік 36 годин, дозволених для роботи ПРРО в режимі офлайн?

Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером ДПС не було зареєстровано розрахункових документів в режимі онлайн-обміну.

 

Де контролюється час офлайн і як рахується?

Проектами нормативно-правових актів передбачено вимоги до ПРРО, програмне рішення якого під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати контроль залишку часу, протягом якого може тривати режим офлайн (36 годин поспіль або 168 годин на місяць).

Час, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн, підраховується шляхом сумування таких періодів: від дати та часу, що зазначаються у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн».

Від дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками на фіскальному сервері ДПС не реєструвались на фіскальному сервері у режимі онлайн-обміну розрахункові документи, отримані від цього ПРРО.

 

Чи накладається електронна мітка часу на розрахункові документи, що створюються ПРРО в режимі офлайн?

Під час роботи ПРРО в період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером ДПС та за наявності інтернет-зв’язку або мобільного інтернет-зв’язку електронна позначка часу на розрахункові документи накладається надавачем електронних довірчих послуг.

 

Як контролюється перехід режиму роботи ПРРО з офлайн в онлайн?

Проектами нормативно-правових актів передбачено, що ПРРО автоматично переводяться із режиму офлайн в режим онлайн-обміну з фіскальним сервером ДПС у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

Програмне рішення ПРРО, працюючи в режимі офлайн, повинно забезпечувати постійний контроль щодо відновлення зв’язку ПРРО з фіскальним сервером та перевіряти наявність зв’язку перед формуванням кожного чека в режимі офлайн.

 

Яким чином покупець зможе перевірити розрахунковий документ (чек), виданий ПРРО, що працює в режимі офлайн?

У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.

Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чеку/чеків до фіскального сервера.

Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена у Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.

 

Чи прийняті нормативно-правові акти, що регулюють порядок реєстрації та застосування ПРРО, порядок визначення діапазону фіскальних номерів для ПРРО, що працюють в режимі офлайн?

Нормативно-правові акти, що регулюють порядки реєстрації та застосування ПРРО, затверджують форму розрахункового документа (чека) зареєстровані у Міністерстві юстиції України, розміщені за посиланням.

***

Читайте також:

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Готівковий обіг та каса»