• Посилання скопійовано

Розрахунки готівкою: граничні суми та документальне оформлення

Для яких готівкових операцій діють граничні суми розрахунків? Як правильно оформлювати ПКО та РКО? Які строки для зберігання отриманої виручки та поворотної фіндопомоги (позики)?

Розрахунки готівкою: граничні суми та документальне оформлення

Застосування готівкових обмежень

За п. 6 Положення №148 суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно;

2) з фізособами – у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) грн включно.

Обмеження, встановлене в п. 6 Положення №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Кількість суб'єктів господарювання та фізосіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

 

Види розрахунків, на які не поширюються обмеження

За п. 8 Положення №148 готівкові обмеження не стосуються:

  1. розрахунків суб'єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;
  2. добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;
  3. використання готівки, виданої на відрядження;
  4. виплат, пов'язаних з оплатою праці;

Тепер розглянемо різні операції.

 

Прийняли готівку від фізособи та видали її протягом одного дня

Податківці у своїх роз’ясненнях зауважували, що приймання суб’єктом господарювання протягом одного дня від фізичної особи та видача такій особі готівки в сукупному розмірі, який перевищує 50000 грн, вважається порушенням граничної суми розрахунків.

Наприклад, якщо протягом одного дня отримати від однієї фізособи оплату за товар на суму 4000 грн і фіндопомогу на суму 50000 грн, то сукупно сума розрахунків – 54000 грн, а отже є перевищення.

 

Виплата дивідендів

Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), установлені п. 6 розд. ІІ Положення №148 (50000 грн), стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі.

Отже, гранична сума розрахунків поширюється і на виплату суб’єктами господарювання дивідендів фізичним особам та юрособам. Про це ми писали тут.

 

Отримання внеску до статутного капіталу

У своїх роз’ясненнях ДПС грунтується на тому, що вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (фізичною особою – підприємцем) у розмірі 50000 грн поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі. 

Відповідно це стосується й внесків до статутного фонду.

 

Отримання та повернення фіндопомоги

Зазначимо, що податківці у  роз’ясненні у підкатегорії 109.13 «ЗІР» вважають, що Положення №148 не визначає питання поширення його норм на операції між суб’єктом господарювання та фізичними особами з отримання та повернення поворотної фінансової допомоги. Тому для отримання роз’яснення з порушеного питання необхідно звертатися до Нацбанку як до розробника Положення №148. Тож охочі СГ можуть отримати роз’яснення від НБУ та діяти за ними.

Цю проблему ми розглядали тут і наводили при цьому позицію НБУ. На його думку, обмеження суми готівкових розрахунків діє у тому числі на видачу та повернення коштів під звіт, фінансової допомоги.

Тобто виходить, що отримувати і повертати в готівковій формі фіндопомогу підприємство має з урахуванням зазначених в Положенні №148 обмежень.

 

Готівкові розрахунки між підприємствами

Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно. Тобто з одним підприємством протягом дня можна здійснити декілька прибуткових та видаткових операцій але в межах 10000 грн. Про це читайте тут

 

Чи поширюються готівкові обмеження на розрахунки за платіжними картками?

Обмеження, встановлене в п. 6 розд. II Положення №148, стосується, зокрема, розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу (платіжної картки та банкомату).

Проте вони не поширюються на розрахунки, які проводяться зі застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток і платіжного терміналу).

 

Внесення коштів через касу банку: чи діють готівкові обмеження?

Обмеження граничної суми готівкового розрахунку не поширюється на розрахунки, які здійснюються платниками податків шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача. 

 

Що буде за порушення готівкових обмежень?

На сьогодні діють тільки адмінштрафи за таке порушення, проте вони не малі.

Відповідно до ст. 163-15 КУпАП порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн).

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, призведе до накладення штрафу від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн).

 

Строки зберігання готівки у касі

За п. 15 Положення №148 підприємства мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах установленого ліміту каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

За п. 18 Положення №148 підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку.

Готівка, одержана в банку на інші виплати, видається установою/підприємством своїм працівникам у той самий день.

Суми готівки, одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

 

Отримали готівкову фіндопомогу або внесок до СК: чи можна використати їх на виплату зарплати? 

Обмежень щодо цільових напрямків використання готівки, яка надійшла в касу, зокрема, в результаті отримання внесків до статутного фонду або у вигляді фіндопомоги, чинним законодавством не встановлено. 

Отже, як і коли витрачати готівкові надходження, підприємство вирішує самостійно. При цьому не слід забувати про те, скільки таку готівку можна зберігати в касі без здавання в банк (про що ми говорили вище). 

Зокрема, якщо такі суми укладаються в ліміт каси, то їх можна зберігати в ній скільки завгодно. 

Якщо ж залишок готівки перевищує ліміт каси, то із напрямком її використання слід визначитись одразу. Якщо буде вирішено з цих сум виплатити зарплату, то понад ліміт каси підприємство зможе зберігати суму, потрібну для такої виплати, принаймні 5 робочих днів (включаючи дату надходження готівки). А далі доведеться невиплачену зарплату депонувати і здати в банк. Або використати на інші цілі (видати під звіт, у позику тощо).  

 

Правила оформлення ПКО та ВКО

Відповідно до п. 32 розд. III Положення №148, прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості заповнюються бухгалтером (відповідальною особою установи/підприємства, на яку покладено обов’язок з оформлення цих документів) у будь-який спосіб, який забезпечив би належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.

У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, які вносять або одержують готівку, забороняється.

Приймання і видача готівки за касовими ордерами проводиться тільки в день їх складання.

Виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях забороняються.

Реквізити у видатковому ордері «Одержав», «Дата», «Сума», «Підпис одержувача», дані документа, що засвідчує особу отримувача (які заповнюються отримувачем готівки) та в прибутковому ордері «Прийнято від» не заповнюються в касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених установою/підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, електронними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі). Інші реквізити в касових ордерах та видаткових відомостях є обов’язковими до заповнення.

Наведемо поширені помилки та питання щодо заповнення касових ордерів:

  1. Відсутність підпису одержувача у ВКО або видаткових відомостях є порушенням. Чому саме так, читайте тут
  2. Право підпису в касових документах передано іншій особі. У такому разі прізвище та ініціали вносяться саме тієї особи, що фактично підписувала такі ордери.
  3. Керівник виконує функції касира. Норми чинного законодавства не містять заборони щодо виконання функцій касира керівником підприємства. При цьому при оформленні касових документів керівник має право підписувати касові документи окремо як касир, та як керівник підприємства. Про це доладніше ось тут
  4. Оформлення ВКО при виплаті зарплати за відомістю. У разі видачі заробітної плати за видатковою відомістю касиром чи іншим працівником установи/підприємства, на якого за письмовим внутрішнім розпорядчим актом керівника покладаються обов’язки, установлені для касирів, у рядку «Видати» касового ордеру, що оформляється на загальну суму проведених касових операцій (видачі готівки за видатковою відомістю) вказуються прізвище, ім’я, по батькові особи, відповідальної за здійснення вказаної господарської операції і правильність її оформлення.

І наостанок. Жодна каса не може існувати без ліміту та здавання готівки до банку. Як  встановлювати  ліміт та що буде за недотримання, дивіться тут.

Чи може здати в банк виручку підприємства не його касир, а інший працівник (наприклад, сам директор)? І якщо ні, то що робити тим підприємствам, у яких немає навіть посади касира (його обов’язки виконують інші працівники)? Про це все ми зазначали ось тут.

Автор: Русанова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Готівковий обіг та каса»