Головна Усі новини Держрегулювання Готівковий обіг та каса

Ліміт каси не може бути встановлено у розмірі більшому ніж розрахований

ДФС наголошує, що підприємство не може встановлювати середньоденний ліміт каси в п’ятикратному розмірі більшому ніж він був розрахований. Однак може зберігати понадлімітну готівку в касі протягом 5 днів. Розглянемо, у яких випадках у підприємства є така можливість та яку відповідальність передбачено за перевищення ліміту каси

Що таке ліміт каси і що буде за його порушення?

Ліміт залишку готівки в касі – це граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня (пп. 16 п. 3 розділу І Положення №148).

До речі, відповідно до п. 53 розд. V Положення № 148, ліміт каси вважається нульовим, якщо установою/підприємством його не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення). Уся готівка, що перебуває в касі установи/підприємства на кінець робочого дня і не здана нею/ним відповідно до вимог Положення №148, вважається понадлімітною, якщо установою/підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення).

А що буде, як такий ліміт перевищити і залишити в касі на кінець дня більшу суму?

Зараз фінансових санкцій не буде. Варто нагадати, що з 23 червня 2019 року було скасовано Указ Президента №436, яким була встановлена відповідальність за перевищення ліміту каси у п’ятикратному розмірі (про це ми писали тут). А самим Положенням №148 окремі санкції за це не передбачені.

Однак не потрібно зовсім розслаблятись, адже адміністративні санкції залишаються.

Усе про касу і РРО – 
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

В Кодексі про адміністративні правопорушення все ще залишалась відповідальність за здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, які реалізують товари за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій (на відповідальних осіб) у розмірі від 289 до 1496 грн. За ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за те ж саме порушення накладається відповідальність від 731 до 2975 грн (ч. 1 ст. 164-4 КпАП).

Щоправда, відповідно до ст. 255 КпАП протоколи про адмінпорушення за ст. 164-4 КпАП мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (тобто особи Національної поліції). Справи про такі порушення також розглядають органи Нацполіції (ст. 222 КпАП). Звісно, що вони заходять на перевірку касової дисципліни нечасто.

 

Як порахувати ліміт каси?

Підприємства на підставі Положення №148 та з урахуванням особливостей роботи зобов'язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської фінансової установи та їх відокремлених підрозділів (п. 50 Положення №148).

При цьому ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника підприємства.

У такому розрахунку враховується строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначених договором банківського рахунку.

Водночас не враховується готівка, внесена через платіжні пристрої, що належать небанківським фінансовим установам.

Докладно про те, як розраховується і оформляється ліміт каси, читайте туттут і тут>>

 

Чи може підприємство встановити ліміт у 5-тикратному розмірі?

Уявімо собі ситуацію: підприємство порахувало середньоденне надходження (або видачу) коштів. Але здає ці кошти в банк раз на 5 робочих днів. Таке право у підприємств є, щоправда, лише  у населених пунктах, де немає банків (пп. 3 п. 48 розділу V Положення №148). Чи може підприємство встановити ліміт каси в 5-тикратному розмірі від розрахованої денної величини?

Пункт 50 розділу V Положення №148 говорить, що у розрахунку ліміту враховується строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку. Але не говорить, як саме має проводитись таке врахування.

А податківці у ІПК від 02.07.2019 р. №3032/ІПК/14-29-14-06-15 вказали, що врахувати такий графік здавання виручки в банк шляхом пропорційного збільшення щоденного ліміту каси права у підприємства немає.  На їхню думку, в такій ситуації підприємство повинно встановити ліміт залишку готівки в касі, виходячи зі середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси. А застосування кратних коефіцієнтів податківці вважають недопустимим.

 

В які строки може зберігатись готівка понад ліміт і без штрафів?

Так, згідно з п. 54 Положення №148, готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку (або видана для використання підприємством наступного дня на потреби, пов'язані з діяльністю підприємства).

Тобто вважаємо, що понадлімітну готівку підприємство має здати до банку не пізніше ніж наступного дня після її надходження. Однак тут є ще й окремі спеціальні терміни, зокрема:

  • не буде вважатись понадлімітною готівка, що надійшла до каси у вихідні та святкові дні та здана у сумі перевищення до банку наступного робочого дня банку та підприємства (або видана для використання підприємством наступного робочого дня на потреби, пов'язані з діяльністю підприємства).
  • підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках;
  • для підприємств, розташованих у населених пунктах, де немає банків понадлімітна готівка здається не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів.

Окрім цього, сума залишку готівки за день, у якому не було інкасації з вини банку, не є перевищенням ліміту каси установи/підприємства.

Також податківці нагадали про право суб’єктів господарювання з метою дотримання вимог Положення №148 (в частині дотримання ліміту залишку готівки в касі) здавати готівкову виручку (готівку) через:

  • операторів поштового зв'язку, національних операторів;
  • небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку;
  • платіжні пристрої;
  • пункти приймання готівки;
  • відповідні служби, яким згідно з законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів, або через підприємства, які отримали ліцензію НБУ на надання банкам послуг з інкасації.

А ще у підприємства є право зберігати певні кошти понад суму встановленого ліміту. Такі випадки наведено у п. 18 розділу ІІ Положення № 148: це кошти на оплату праці, стипендій, пенсій, дивідендів.

Доступ до повного тексту цієї новини можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Станіслав Горбовцов
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Держрегулювання / Готівковий обіг та каса
Теги:
Відповідальність , Каса , РРО

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?