ДПСУ повідомляє, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Це передбачено Законом України від 01.12.2020 р. №1017-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій».
Якщо споживачі, використовуючи мережу Інтернет, замовляють послуги і розрахунки за них здійснюють виключно із застосуванням електронного платіжного засобу та платіжних систем (LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24 тощо), такі операції здійснюються без застосування РРО надавачем послуги.
Від редакції:
В нашому попередньому матеріалі ми вже аналізували зміни, які приніс Закон №1017. Зокрема, ми, як і наші читачі, зацікавились нормою, яка працює з 10 грудня 2020 р. і яка встановлює новий випадок, коли РРО можна не застосовувати.
Стаття 9 Закону про РРО наразі говорить, що РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Отже, пільга застосовується в разі приймання коштів за послуги (!) за допомогою банківських сервісів. І їх два:
а) системи дистанційного обслуговування, чия діяльність регулюється гл. 10 Інструкції №22. В ній зазначено, що дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснюватися за допомогою систем «клієнт – банк», «клієнт – Інтернет – банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування.
З цього переліку цікавий «платіжний застосунок», адже він передбачає розрахунки за допомогою електронних платіжних засобів (тобто платіжних карт). Проведення таких розрахунків регулюється Інструкцією №705.
За Інструкцією №705 «платіжний застосунок» – це програмне забезпечення, встановлене в технічному/мобільному пристрої, яке дає змогу держателю ініціювати платіжні або інші операції з використанням електронного платіжного засобу. І цей держатель (користувач) здійснює платіжні або інші операції за допомогою платіжного застосунку, який пропонується емітентом у порядку, визначеному в договорі з емітентом.
б) сервіси переказу коштів, надання яких регулюється Законом про платіжні системи. За цим законом переказ коштів – це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. При цьому переказ в Україні може здійснюватися за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем. А головною ознакою таких сервісів є внесення їх надавача до Реєстру платіжних систем. Переглянути цей Реєстр можна за посиланням.
Проте, враховуючи попередні плутані роз’яснення податківців, які ми аналізували тут та тут, варто було дочекатися свіжих роз’яснень від ДПС. Щоб розуміти, як саме вони трактуватимуть зміни до Закону про РРО.
І ось ми дочекалися.
Тепер податківці говорять, що якщо споживачі, використовуючи мережу Інтернет, замовляють послуги і розрахунки за них здійснюють виключно із застосуванням електронного платіжного засобу та платіжних систем (LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24 тощо), такі операції здійснюються без застосування РРО надавачем послуги.
З цього можна зробити висновок, що, як і раніше, податківці вважають LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24 платіжними системами. Хоча Приват24 та LiqРay у Реєстрі платіжних систем НБУ немає.
Також залишилось питання щодо тих платежів, які були отримані за послуги в межах договору екварингу.
Раніше ми зазначали, що приймати платіжні картки до сплати за товари/послуги продавець може тільки після укладання договору еквайрингу з банком, адже тільки такий договір надає право продавцю (у договорі еквайрингу він називається торговцем) приймати картки до оплати (п. 3 розділу V Положення №705). Найпоширеніші два види еквайрингу – «звичайний» еквайринг, коли використовується POS-термінал у точці проведення розрахунків, та інтернет-еквайринг, коли використовується платіжний застосунок на сайті продавця, яким покупці можуть скористатися через Інтернет.
Раніше податківці вважали, що приймання платежів за договором еквайрингу за допомогою POS-терміналу та платіжного застосунку є «прийманням від покупця платіжних карток», що як раз і є ознакою розрахункової операції. Відповідно всі еквайрингові платежі (зокрема, й інтернет-еквайринг) слід реєструвати через РРО.
Тепер вони про це нічого не говорять. А просто надають перелік тих засобів, використання яких для отримання платежу за послуги, на їх думку, з 10 грудня не вимагає застосування РРО.
Добре це чи погано? З одного боку, начебто, роз’яснення позитивне. Не зважаючи на помилки податківців у класифікації цих засобів (що є платіжною системою, що платіжним застосунком тощо) в цьому випадку це на користь продавцям послуг – вони, приймаючи від покупців платежі, зроблені через перелічені податківцями засоби, можуть не застосовувати РРО. Наголосимо, що це не стосується продавців товарів і робіт!
Проте обережним продавцям послуг все ж таки радимо отримати індивідуальну податкову консультацію з приводу інтернет-еквайрингу.
Якщо у вас договору інтернет-екварингу немає, а платежі, які покупці роблять за послуги за допомогою Приват24 є (для цього договору екварингу не потрібно) – скоріш за все, РРО вам вже і не потрібен.
Проте якщо такий договір є (це, зокрема, договір продавця із банком щодо використання для приймання платежів систем LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24), варто отримати від податківців чітке роз’яснення, у якому б вони говорили, що платежі, отримані за допомогою саме вашого платіжного застосунку або платіжної системи, РРО вже не вимагають.
***
Дивіться також оперативний відеокоментар від наших партнерів:
