Відповідно до ст. 164 КУпАП, провадження госпдіяльності без держреєстрації як госпсуб'єкта або без одержання ліцензії на провадження певного виду госпдіяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів госпдіяльності з порушенням умов ліцензування, а також без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), — тягне за собою накладення штрафу від 340 грн до 1700 грн з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних унаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без неї.
Тож постає запитання: у яких випадках все таки слід зареєструватися підприємцем?
Об'єктом зазначеного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. Своєю чергою, під господарською діяльністю розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Проте ані стаття 50 ЦКУ, ані стаття 58 ГКУ, ані Закон про держреєстрацію не встановлюють чітких критеріїв чи ознак, за наявності яких фізособа стає зобов'язаною зареєструватися підприємцем.
Однак із поставленого запитання випливають певні обставини, що фактично змушують піти до державного реєстратора.
Почнімо з того, що сама собою наявність власної земельної ділянки ще не змушує реєструватися підприємцем. Але слід розуміти, що використовувати земельну ділянку потрібно з дотриманням мети її цільового використання — у цьому випадку йдеться про будівництво житлового будинку. Хоча й бажання, скажімо, поставити на власній землі невеличкий МАФ не потягне за собою необхідності отримати дозвільні документи від органів місцевого самоврядування.
Другий важливий момент: реалізація товарів. З одного боку, скажімо, якщо продавати (брати на комісію чи зберігання) алкогольні напої чи тютюнові вироби, то відповідно до положень ст. 15 Закону України від 19.12.95 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» таку роздрібну торгівлю можна здійснювати лише за наявності ліцензії, яка видається тільки госпсуб'єктам усіх форм власності (у т. ч. фізособам-підприємцям), але не фізособам.
Аналогічні правила стосуються й окремих непродовольчих товарів — наприклад, продавати піротехнічні вироби чи пестициди та агрохімікати без ліцензії заборонено.
Хоча насправді таких товарів, продаж яких без ліцензії заборонений, не так багато.
Продаж товарів, яким планує займатися фізособа у запитанні, очевидно, здійснюватиметься за готівку. Саме тут криється ще одна проблема — облік готівки та сплата податків.
Відповідно до ст. 3 Закону про РРО, саме госпсуб'єкти, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму купівлі через РРО або РК (за винятком фізосіб-платників ЄП). Про фізосіб там не йдеться. Не згадується про них і у п. 267.1 ПКУ, яким встановлено необхідність придбання торгового патенту на торгівлю у пунктах продажу товарів.
Таким чином, з погляду чинного законодавства щодо правил та умов здійснення госпдіяльності фізособі слід самостійно прийняти рішення, реєструватися підприємцем чи ні, навіть якщо така діяльність є регулярною, постійною та суттєвою. Хоча, на наш погляд, торгівля у магазині вже свідчить про систематичність, що уможливлює притягнення до адмінвідповідальності за ст. 164 КУпАП.
Єдине, що однозначно може вплинути на рішення про реєстрацію підприємцем, — ставки податку, які слід сплачувати з отриманого внаслідок такої діяльності доходу. Якщо говорити лише про фізособу, то податок з доходів становитиме 15% (17%) — розділ IV ПКУ, тимчасом як податок з підприємців може бути в рази меншим — якщо говоримо про застосування спрощеної системи оподаткування (ст. 291 — 300 ПКУ).
Якщо підприємець застосовує загальну систему оподаткування доходів, то під оподаткування за ставками згідно зі ст. 167.1 ПКУ підпадає лише чистий дохід, тобто різниця між виручкою та документально підтвердженими витратами, пов'язаними з його госпдіяльністю (п. 177.2 ПКУ). А ось у фізособи оподатковується весь отриманий за звітний період (місяць, рік) дохід (ст. 164 ПКУ).
Є різниця і щодо податкових перевірок — підприємців перевіряють значно частіше, ніж фізосіб.
