• Посилання скопійовано

Дозвіл на працевлаштування іноземця за цивільно-правовим договором не потрібен

Лист Інспекції з контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення від 18.01.2012 р. №ДЦ-09-276/0/6-12

Життя іноді диктує не лише свої умови, але й встановлює свої правила гри, коли людина мусить підкорювати вершини складних життєвих обставин.

Зрозуміло, що Україна не є надто привабливою для громадян інших країн, яким відкриті кордони для роботи та проживання. Проте за певних обставин іноземні громадяни змушені шукати роботу й у нас.

Однак роботодавці не завжди віддають перевагу у працевлаштуванні іноземцю, якщо на ту саму посаду можна взяти громадянина України. Це насамперед пов’язано з оформленням дозволу, який коштуватиме роботодавцю понад 4000 грн на рік. І як наслідок — не лише щорічне продовження дозволу, але й відповідні перевірки та можливі підстави для відмови у його продовженні.

Інспекція ДЦЗ приділила цьому питанню особливу увагу. Зокрема, на її думку, чинним законодавством України (статті 50 — 55 ГКУ, статті 23 — 25, 42, 43 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців») не передбачено отримання дозволу на працевлаштування в Україні:

— на здійснення іноземцями в Україні підприємницької діяльності, у т. ч. заснування суб’єктів госпдіяльності — юросіб та як підприємців — фізосіб;

— іноземцями, які оформили свої правовідносини з підприємствами, установами й організаціями на підставі цивільно-правових угод (договорів), але при цьому цей договір не повинен містити ознак трудових відносин.

Щодо питання заснування іноземцями юросіб, то тут слід звернути увагу, що таке підприємство зобов’язане отримати дозвіл у разі, якщо засновник-нерезидент призначається на певну посаду створеного ним підприємства — керівником чи на іншу посаду. Адже у цьому випадку йдеться про трудові відносини фізособи-нерезидента з підприємством-роботодавцем.

При цьому важливим є висновок Інспекції про те, що порядок отримання дозволу не стосується випадків укладення цивільно-правових договорів з такими фізособами-нерезидентами.

Такий висновок є цілком логічним, особливо з огляду на те, що нині практично нівельовано різницю між трудовим та цивільно-правовим договором у частині соцзахисту працівників.

 

Автор: Канарьова Наталія

Рубрика: Держрегулювання/Закони та підзаконні акти

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Закони та підзаконні акти»