• Посилання скопійовано

Особливості ліцензування роздрібної торгівлі столовими винами

Податківці в свіжій ІПК відповіли на кілька питань щодо ліцензування роздрібної торгівлі столовими винами та торгівлі ними на розлив

Особливості ліцензування роздрібної торгівлі столовими винами

Коментар до ІПК ДФС від 10.10.2018 р. №4378/6/99-99-12-01-01-15/ІПК

Що таке столове вино?

Оскільки коментована ІПК присвячена виключно столовим винам, спочатку податківці навели у ній визначення цього виду товару.

На всіх юридичних та фізичних осіб, господарська діяльність яких включає виробництво, реалізацію, експорт та імпорт товарної продукції в галузі виноградарства і виноробства, поширюється дія Закону №2662. Визначення різних видів вин містяться у ст. 1 Закону № 2662, а вимоги до столового вина наведені у ст. 6 Закону № 2662.

Вино – це алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених - підвищується шляхом додавання спирту етилового ректифікованого та/або спирту етилового ректифікованого виноградного, та/або дистиляту виноградного спиртового. Міцність вин може становити від 9 до 20 відсотків об’ємних.

Вино столове – це вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке. Не допускаться випуск столових вин із вмістом спирту нижче 9 відсотків об’ємних, сортових - 9,5 і марочних - 10 відсотків об’ємних. Додавання спирту етилового або спиртованих виноматеріалів чи сусла (містеля) до вин столових також не допускається (ст. 6 Закону №2662).

 

Столовими винами можна торгувати без ліцензії

Роздрібна торгівля алкогольними напоями регулюється Законом №481. У преамбулі до цього закону зазначено, що його дія не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім деяких передбачених ним випадків.

Відповідно у коментованій ІПК податківці зауважують, що роздрібну торгівлю столовими винами можна здійснювати без ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, але за умови відповідності такої продукції поняттю «вина столові».

Обмеження щодо споживання та продажу вин столових встановлені ст. 15-2 та ст. 15-3 Закону №481. Про це ми писали тут.

 

Торгувати винами на винос у тару покупця можуть тільки підприємства вторинного виноробства

Право на роздрібну торгівлю винами столовими на розлив з тари (посуду) місткістю менше 50 л у тару (посуд) покупця на винос надано лише підприємствам вторинного виноробства (їх визначення див. у п. 38 ст. 1 Закону №2662). Тому для такої діяльності необхідно отримати ліцензію на виробництво алкогольних напоїв, як це передбачено ст. 2 Закону №481 (лист ДФС у Рівненській області від 24.02.2017 р. №708/10/17-00-40-22).

Вимоги щодо розливу та маркування алкогольних напоїв та виноробної продукції наведені у ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону №481. Якщо йдеться про столове вино, міцність якого більше 9 відсотків об’ємних, то вимоги щодо його розливу та маркування наведені у ч. 1 ст. 11 Закону №481.

Отже, лише якщо підприємство є підприємством вторинного виноробства, воно може продавати вина столові на розлив тару (посуд) покупця на винос.

Для інших випадків у коментованій ІПК податківці зазначають, що для розливу столових вин у тару для подальшого продажу кінцевим споживачам необхідно дотримуватись вимог ст. 226 ПКУ, а також ст. 3 та 11 Закону №481 щодо виду і місткості тари та маркування продукції акцизними марками.

 

Чи передбачена законодавством відповідальність суб'єктів господарювання, які не є закладами чи спеціалізованими відділами громадського харчування (ресторанного господарства) за роздрібну торгівлю столовими винами на розлив з тари місткістю до 50 літрів на винос (не для споживання на місці) без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями?

Нагадаємо, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів. За порушення вимог ст. 15-3 Закону №481 встановлено штраф в розмірі 6800 грн (ст. 17 Закону №481). Про це ми писали тут.

А що як столове вино продається не для споживання на місці?

На жаль, податківці в коментованій ІПК відповідь надали досить загальну - просто послались на ст. 17 Закону №481, якою встановлено розміри штрафних санкцій за порушення чинного законодавства щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами. Яке саме порушення відбувається в такому випадку, податківці не уточнили.

Водночас у «ЗІР» міститься консультація наступного змісту (категорія 115.03, питання «Чи має право суб’єкт господарювання здійснювати роздрібну торгівлю винами столовими на розлив з тари (посуду) місткістю менше 50 літрів у тару (посуд) покупця на винос?»).

Згідно з ч. 14 ст. 15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Отже, роздрібна торгівля столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Обмежень щодо здійснення роздрібної торгівлі винами столовими на розлив з тари (посуду) місткістю менше 50 літрів у тару (посуд) покупця на винос чинним законодавством не встановлено, крім норм ст. 15-2 та 15-3 Закону №481, якими встановлені обмеження щодо продажу та споживання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових.

Отже, можна дійти висновку, що відповідальність в такому випадку чинним законодавством не передбачена. Або ж треба звертатись до ДФСУ із проханням пояснити, яке саме порушення вони мали на увазі, коли видавали коментовану ІПК.

Проте зверніть увагу: якщо столове вино використовується для виготовлення коктейлів (глінтвейн, «гаряче вино» тощо), у податківців ставлення інше. На ресурсі «ЗІР» зазначено: суб’єкту господарювання, який здійснює торгівлю коктейлями, виготовленими з використанням виключно столових вин, необхідно придбавати ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Оскільки, як наполягають податківці, коктейлі, виготовлені з використанням виключно столових вин, не є столовими винами. Про це ми також писали тут.

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Ліцензії і дозволи

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Ліцензії і дозволи»