Коментар до ІПК ДПС від 18.10.2019 р. №864/6/99-00-04-01-02-15/ІПК
У коментованій ІПК податківці зазначають, що роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального зі зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.
При цьому, якщо пальне відпускається на власні потреби через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, то такі колонки є лише засобами вимірювання пального. А отже, отримувати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним не потрібно.
Ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним також не отримується, якщо пальне відпускається особі, з якою укладено договір відповідального зберігання такого пального.
Навіть, якщо в межах договору відповідального зберігання відпуск пального відбувається не поклажодавцю, а за його дорученням третім особам, ліцензія на роздрібний продаж пального не потрібна, якщо такий відпуск не передбачає проведення розрахункових операцій в розумінні Закону про РРО.
Нагадаємо, що в розумінні закону про РРО розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).
Але зверніть увагу! Ліцензія на роздрібну торгівлю не потрібна лише тоді, якщо відпуск через паливороздавальні колонки проводиться лише за цими винятками. Якщо вони становлять тільки частину операцій з відпуску, а решта відпуску пов’язана із роздрібною реалізацією пального, без ліцензії не обійтися. В такому випадку вважається, що збереження і відпуск ПММ здійснюється за місцем роздрібного продажу.
І ще! Навіть за умови відсутності потреби в ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним суб’єкт господарювання зобов’язаний отримати ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.
Також податківці в коментованій ІПК навели кілька випадків, коли отримувати відповідну ліцензію просто необхідно.
Зокрема, у разі відпуску пального через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки по талонам, скретч-карткам, смарт-карткам. Справа в тому, що така операція буде вважатися розрахунковою відповідно до абз. 4 ст. 2 Закону №265. Для здійснення таких операцій СГ має встановити РРО. Така діяльність підпадає під визначення роздрібної торгівлі пальним та вимагає отримання ліцензії на цей вид діяльності. Тобто, якщо здійснюється лише продаж таких карток, то ліцензія не потрібна (про це тут). А от якщо підприємство відпускає пальне за такі талони (незважаючи на те, хто ці талони реалізував) - без ліцензії не обійтись. А також у разі реалізації пального суб’єктом господарювання, що є розпорядником акцизного складу та акцизного складу пересувного, суб'єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам. Така діяльність здійснюється за наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним.
Зокрема, оптовою торгівлею пальним є діяльність із придбання та подальшої реалізації пального зі зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.
Своєю чергою, пп. 14.1.212 ПКУ визначено, що реалізацією пального або спирту етилового для цілей розділу VI ПКУ є будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
- до акцизного складу;
- до акцизного складу пересувного;
- для власного споживання чи промислової переробки;
- будь-яким іншим особам.
***
Читайте також: