Якщо юрособа вважає, що у неї немає бази ПД, вона може її не реєструвати
Вилучено з «Моїх новин»
Вкотре повернувшись до питання обробки персональних даних, Держслужба в листі від 20.08.2012 р. №10/3905-12 розглянула проблему наявності інформації про фізосіб, яка становить базу персональних даних, та реєстрації таких баз дещо ширше...
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Держслужба у своєму листі робить такі висновки:
Володілець бази персональних даних самостійно приймає рішення про те, чи є та чи інша сукупність персональних даних фізосіб, яка перебуває у його володінні, базою персональних даних, що підлягає реєстрації.
У разі якщо володільцем бази персональних даних не здійснюється обробка відомостей про інших фізосіб (контрагентів, працівників, клієнтів та ін.), у нього немає бази персональних даних. Тому подавати заяву про реєстрацію бази персональних даних, у тому числі надавати відомості про володільця бази персональних даних, який не здійснює обробку персональних даних інших фізосіб, законом не вимагається.
Зазначимо від себе, що такий підхід, хоча й дещо із запізненням, проте враховує і зміни, прийняті ВРУ до Закону «Про захист персональних даних». Адже, враховуючи позицію Держслужби, сміливий володілець самостійно визначатиме, скажімо: 1) які персональні дані вписувати у договори ЦПХ з фізособами та у господарські договори з фізособами-підприємцями, щоб не обробляти в розумінні Закону про ПД та, відповідно, не здійснювати реєстрацію баз персональних даних таких контрагентів; 2) які строки зберігання цих договорів та, відповідно, таких персональних даних про контрагентів; 3) та чи взагалі дані, навіть персональні, але отримані шляхом укладення цивільно-правового чи господарського договору, є тою базою персональних даних, яка потребує реєстрації?
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
адвокат, автор аналітичних матеріалів, юрист редакції «Дебет-Кредит»
Закінчила Львівський національний університет ім. Івана Франка за спеціальністю «Податкове право». Юрист-практик, має понад 24 роки досвіду у сфері податкового права та у супроводженні податкових та інших перевірок бізнесу й захисті інтересів клієнтів у спорах із податковими та іншими контролюючими органами. Спеціалізується на договірному праві, податкових та митних перевірках (складання скарг до ДПСУ, позовних заяв, супровід у судах). Надає консультації з питань інтелектуальної власності, валютного контролю та оптимізації оподаткування.
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини і статті», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Під час зустрічі з Президентом ВАР запропонувала тимчасово зупинити перевірки бізнесу, продовжити програму «5-7-9%» до 2028 року та переглянути умови державних портфельних гарантій
Європейська Бізнес Асоціація підтримує законопроєкт №15454 та його ухвалення у першому читанні. Документ пропонує зміни до аукціонів, гарантій стабільності законодавства та угод про розподіл продукції
Закон №3339-IX встановлює єдині правила для використання, вирощування та обігу ГМО, передбачає цифрову реєстрацію, нові вимоги до маркування та посилення державного нагляду
Мінфін оприлюднив проєкт змін до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань у Казначействі. Документ передбачає узгодження з Бюджетним кодексом, нові правила подачі капітальних видатків та використання ЕЦП
Як розповів О. Гончаренко, презентація та розгляд проєкту Держбюджету на 2027 рік у Верховній Раді відбудуться вже цієї середи, 16 вересня. Документ передбачає підвищення соціальних стандартів і зростання мінімальної зарплати до 9546 грн
Коли вперше подавати новий звіт щодо внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю: окремо за I, II та III квартали 2026 року чи одним звітом?
Господарство отримало запит ДПС щодо виключення сум із рядка 3.1 Розрахунку частки за 2025 рік (форма J0303310): компенсації витрат на оплату праці працевлаштованих ВПО та вартості тимчасового модульного зерносховища від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). ДПС наполягає на виключенні через неотримання бюджетної дотації за ст. 16-1 Закону №1877-IV. Чи правомірні вимоги ДПС і що робити?
Підприємство поквартально оплачує медичне страхування працівників. Як правильно відобразити в 4ДФ звільнення працівника та перерахунок страховою компанією платежу у зв’язку з припиненням договору страхування? Чи подавати уточнюючий розрахунок за місяць сплати платежу, чи відображати зі знаком мінус у місяці звільнення з кодом 125?
ЄСВ на відпускні за поточний і майбутній місяці визначають окремо. Водночас внесок сплачують із усієї суми нарахованих відпускних у місяці їх нарахування, а для поточного місяця враховують вимогу щодо мінімальної зарплати
