Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
КМУ затвердив Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з використанням та охороною земель, впливом на якісний стан земель та родючість ґрунтів, і визначається періодичність здійснення Державною інспекцією сільського господарства планових заходів державного нагляду (контролю).
Так, до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти:
1) які провадять господарську діяльність на землях:
- сільськогосподарського призначення площею 3 тис. гектарів та більше;
- природно-заповідного чи іншого природоохоронного призначення, на яких розміщені об’єкти загальнодержавного значення;
водного фонду;
- лісогосподарського призначення площею 25 тис. гектарів та більше;
До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти, які провадять господарську діяльність на землях:
- сільськогосподарського призначення площею 100 гектарів та більше, але менше ніж 3 тис. гектарів;
- природно-заповідного чи іншого природоохоронного призначення, на яких розміщені об’єкти місцевого значення;
- історико-культурного призначення;
- лісогосподарського призначення площею менше ніж 25 тис. гектарів;
- промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики та оборони.
До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, які:
1) провадять господарську діяльність на землях:
- сільськогосподарського призначення площею менше ніж 100 гектарів;
- житлової та громадської забудови;
- оздоровчого призначення;
- рекреаційного призначення;
Планові заходи державного нагляду здійснюються Держсільгоспінспекцією з такою періодичністю щодо суб’єктів господарювання:
- з високим ступенем ризику — не частіше одного разу на рік;
- із середнім ступенем ризику — не частіше одного разу на три роки;
- з незначним ступенем ризику — не частіше одного разу на п’ять років.
У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до більш високого ступеня ризику.