Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Держказначейство у листі від 26.03.2015 р. №14-04/26-5630 зазначило: одним із принципів бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів, який передбачає, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
Мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми (рішенням про місцевий бюджет), визначає паспорт бюджетної програми.
Згідно зі статтею 119 Бюджетного кодексу нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають:
- бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);
- напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів;
- бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
Здійснення видатків за відповідним кодом економічної класифікації не може бути ціллю, що встановлюється бюджетним призначенням або бюджетними асигнуваннями, і відповідно здійснення видатків за кодом економічної класифікації, що не в повній мірі відповідає економічній сутності платежу, однак відповідає цілям, визначеним у паспорті бюджетної програми, не можна кваліфікувати як нецільове використання бюджетних коштів.
Крім цього, Держказначейство розяснило, що оплата поточних видатків, оплата послуг, придбання матеріалів і предметів, які не беруться на облік як основні засоби здійснюється за категорією 2200 "Використання товарів і послуг".
Видатки на придбання або створення власними силами активів, віднесених згідно із законодавством до основних засобів та окремих інших необоротних матеріальних активів здійснюються за категорією 3100 "Придбання основного капіталу".
Об'єкт основних засобів оцінюється за первісною вартістю, якою є собівартість виробництва у разі самостійного виготовлення (створення).
У такому випадку витрати на створення основного засобу мають здійснюватись за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету капітальних видатків.
