Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Про це у листі від 18.04.2016 р. №8658/6/99-99-23-05-15 повідомляють податківці. Далі вони зазначають, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п. 89.2 ПКУ).
Платник зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі (якщо інше не передбачено законом). Відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, боржник може лише за згодою контролюючого органу.
У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що ці кошти будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати зарплати, ЄСВ та/або погашення податкового боргу (п. 92.1 ПКУ).
Нагадаємо, що водночас ПКУ встановлює фінансову відповідальність платника за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань до бюджету у вигляді штрафних санкцій та пені, абсолютне значення яких залежить від кількості днів прострочення такої сплати (ст. 126 та 129 ПКУ). Крім того, ст. 111 ПКУ визначено види відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства.
