Державна реєстрація майнових прав на нерухомість: відтепер по-новому

Нагадуємо, що 2 листопада набрав чинності Закон від 06.10.2016 р. №1666-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності". 

Що змінює цей Закон, - ми писали у новинах: тут і тут.

Тепер постановою від 09.11.2016 р. №806 Кабмін привів деякі нормативно-правові документи з питань держреєстрації у відповідність до цього Закону.

Зокрема, Постановою передбачено:

• створення ефективних механізмів контролю за діяльністю державних реєстраторів,
• врегулювання питання доступу нотаріусів та посадових осіб органів місцевого самоврядування до відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян,
• позбавлення права на заняття нотаріальною діяльністю з ініціативи Мін'юсту,
• можливість інформування власників про проведені реєстраційні дії та подані заяви тощо.

Отже, змін, як бачимо, дуже багато. Тому далі коротко проаналізуємо поточний стан законодавства з реєстрації речових прав на нерухомість в тому, що стосується власника таких прав.

Хто реєструє речові права на нерухомість?

Згідно зі ст. 3 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон), реєструвати речові права на нерухоме майно мають право держреєстратори та нотаріуси. Отже, й ті, й інші мають доступ за допомогою відповідного програмного забезпечення до даних Державного реєстру.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. Держреєстратор проводить реєстрацію речових прав на підставі відповідних заяв в усіх решта випадках.

Строки реєстрації речових прав на нерухомість

Такі строки встановлено ст. 19 Закону:

• державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк , що не перевищує п’яти робочих днів;
• державна реєстрація обтяжень, іпотек речових прав проводиться у строк, що не перевищує двох робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.

Зверніть увагу: строки реєстрації є однаковими, незалежно від того, хто її проводить. Хоча, якщо держреєстрацію речових прав проводить нотаріус, вона відбувається після завершення нотаріальної дії.

Як зазначає Мін'юст у листі від 16.01.2016 р. №308/8/32-16, з метою уникнення різного розуміння поняття «після вчинення нотаріальної дії» (наприклад, через 10 хвилин, через день чи тиждень після вчинення нотаріальної дії), законодавцем було встановлено термін, за межі якого не може виходити нотаріус, здійснюючи відповідну державну реєстрацію прав. Такий термін «межі дозволеного» визначається, виходячи з загальних строків, установлених для державної реєстрації прав.

Процедуру видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно замінили на видачу витягу з Державного реєстру. Тепер саме витяг, а не свідоцтво підтверджує проведену державну реєстрацію прав.

Підтвердження речових прав на нерухомість 

Процедуру видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно замінили на видачу витягу з Державного реєстру. Саме витяг, а не свідоцтво тепер підтверджує проведену державну реєстрацію прав. Але чи потрібно тим, хто отримав такі свідоцтва до 01.01.2016 р., замінювати їх на витяг?

На нашу думку, ні. КМУ у коментованій постанові цього не вимагає, зосереджуючись лише на оформленні нових речових прав або внесення змін щодо раніше зареєстрованих речових прав.

Більш того, у зазначеному вище листі Мін'юст зазначає: якщо право власності належним чином зареєстровано до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, у тому числі на паперових носіях, для вчинення нотаріальної дії з відповідним майном державна реєстрація права власності «за продавцем» не здійснюється.

Чи змінився перелік документів для реєстрації речових прав на нерухомість?

На сьогодні, як і до 1 січня 2016 року, для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна подаються:

• документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта,
• технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;
• документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (крім випадків надання відомостей про кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинки).

Тож до відомостей про підставу для виникнення права власності слід вносити документи, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності.

Зверніть увагу: при поданні заяви власнику обов’язково слід зазначити свою електронну поштову адресу.

І про подання заяви про зміни речових прав державний реєстратор невідкладно з моменту отримання такої заяви за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав повідомляє поточного  власника об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву.

А ось нотаріус, який вчиняє держреєстрацію речових прав безпосередньо при участі власника, повідомляти його про таку реєстрацію через електронну пошту не повинен.

Не відбувається попередження власника і в разі:

• реєстрації права власності на підставі свідоцтва про право на спадщину;
• реєстрації припинення обтяження речових прав на нерухоме майно на підставі договору довічного утримання чи спадкового договору.

Форма витягу

Згідно з коментованої постанови КМУ, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно може надаватися заявникам у двох формах (за їх вибором) – в електронній та в паперовій. При цьому паперова форма вже не створюється на спеціальному бланку, але має затверджуватися підписом держреєстратора та його печаткою.

Витяг має містити такі реквізити:

1. індексний номер витягу;
2. дату та час його формування;
3. дані про державного реєстратора, який сформував витяг;
4. підставу формування витягу;
5. дані про речові права, обтяження речових прав, державну реєстрацію яких проведено;
6. дані про об’єкт нерухомого майна згідно із п. 20 Порядку №1141.

Ну, і звісно, що у разі коли витяг формується у паперовій формі, такий витяг також повинен містити поле для проставлення підпису та печатки державного реєстратора.

Плата за реєстрацію речових прав

Вартість реєстрації речових прав визначається ст. 34 Закону і залежить від строків її проведення. Ба більше – розмір адміністративного збору напряму залежатиме і від того, хто саме проводить таку реєстрацію: нотаріус чи держреєстратор! 

*Адміністративний збір справляється у відповідному розрахунку від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому проводяться реєстраційні дії, та округлюється до найближчих десяти гривень при проведенні реєстраційних дій та до найближчої гривні.

Відповідно, реєстрація речових прав на нерухомість – це ще одна сфера, на яку вплине зростання мінімальної зарплати до 3200 грн з 01.01.2017 р., якщо відповідні зміни не будуть внесені до законопроекту №5130.

Докладніше про це ми писали тут.