Нагадуємо, що днями Кабмін уніс до Верховної Ради доопрацьований законопроект №5130 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Про це ми повідомляли тут>>
Як тільки Уряд запропонував збільшити мінімальну зарплату з 01.01.2017 р. до 3200 грн, у бізнеса і звичайних громадян виникли претензії, адже водночас зростуть видатки бюджету і розмір різноманітних платежів та штрафів, які прив'язані до "мінімалки". Власне законопроект №5130 й було розроблено, аби уникнути цих негативних наслідків.
Розглянемо докладніше, що саме передбачається змінити.
Загальні напрямки змін
Як зазначено у пояснювальній записці, законопроектом передбачено:
Сфера дії законопроекту |
Зміст змін |
Оплата праці |
- у бюджетній сфері мінімальна тарифна ставка (посадовий оклад) встановлюватиметься КМУ |
Соціальне страхування |
|
Легалізація відносин в сфері зайнятості та оплати праці |
- штраф у розмірі до трьох мінімальних заробітних плат (тобто, 9600 грн з 01.01.2017 р.!) у всіх випадках не допущення інспекторів до перевірки, крім випадку, коли темою перевірки є не оформлення трудових договорів з працівниками та виплата зарплат в „конверті”; |
Пенсійне забезпечення |
|
ЄСВ «за себе» |
Встановлення для платників єдиного податку І групи норми, згідно з якою сума ЄСВ не може бути меншою ніж 0,5 розміру мінімального розміру страхового внеску |
Плата за адміністративні послуги, судовий збір та державне мито |
Розмір платежів прив’язується до прожиткового мінімуму для працездатних осіб замість мінімальної заробітної плати (а отже хоча і зростатиме, але не так радикально) |
ВАЖЛИВО !!!
Із ростом мінімальної зарплати зросте і відповідальність юридичних і фізичних осіб-підприємців у випадку недопущення державного інспектора праці до проведення перевірки:
- штраф у розмірі 9600 грн (три мінімальні зарплати) у всіх випадках не допущення інспекторів до перевірки, крім випадку, коли темою перевірки є не оформлення трудових договорів з працівниками та виплата зарплат в „конверті”;
- штраф у розмірі 320 000 грн (ста мінімальних зарплат!!!) при недопущенні державного інспектора праці до перевірки, коли вона здійснюється з метою виявлення працівників з не оформленими трудовими договорами, виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску (виплата зарплати в „конверті”)
*****
А тепер розглянемо, як ці плани Уряду було реалізовано в законопроекті.
Зміни в оплаті праці
Застосування мінімальної зарплати для оплати праці
З 01.01.2017 р. у Законі про оплату праці з'явиться нова стаття 3-1 щодо гарантій забезпечення мінімальної заробітної плати. За нею:
- розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати;
- при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються:
- доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;
- за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
- встановлені випадки обов’язкової доплати зарплати до мінімального рівня:
- якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за мінімальну;
- якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.
Таке правило не буде працювати у випадках укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником в повному обсязі місячної/годинної норми праці! У цих випадках мінімальна заробітна плата виплачуватиметься пропорційно виконаній нормі праці.
І головне: з 01.01.2017 р. розмір мінімальної заробітної плати не буде змінюватися залежно від перегляду прожиткового мінімуму працездатних осіб протягом року! Але, як і раніше, розмір мінімальної заробітної плати буде встановлюватися ВРУ за поданням Кабміну не рідше одного разу на рік у Законі про Державний бюджет України. Відповідні зміни будуть внесені у ст. 10 Закону про оплату праці.
Системи оплати праці
У новій редакції буде викладено ст. 96 КЗпП та ст. 6 Закону про оплату праці. Згідно з ними, замість єдиної тарифної системи оплати праці в Україні з'являться різні: тарифна та інші системи, які формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.
Що включатиме в себе вже знайома нам тарифна система оплати праці? Обов'язкові її ознаки це:
- тарифні сітки,
- тарифні ставки,
- схеми посадових окладів,
- професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).
Тарифна система оплати праці використовуватиметься при розподілі робіт залежно від їхньої складності, а працівників – залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Але працюватиме вона для бюджетників та небюджетників по-різному!
Для госпрозрахункових підприємств тарифна сітка формуватиметься на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників бюджетних установ формуватиметься на основі:
- мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого КМУ. Він буде встановлюватися у розмірі, не меншому від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Тому відповідні зміни будуть внесені у норми законів, які встановлюють правила нарахування працівникам окремих органів влади;
- міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.
Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або органом, уповноваженим власником, та буде здійснюватися на підставі професійних стандартів кваліфікаційних характеристик за погодженням з профспілкою.
Порядок розроблення та затвердження професійних стандартів має затвердити КМУ, а порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик - Мінсоцполітики. Тож, якщо цей законопроект буде прийнято, найближчим часом нас чекатимуть як мінімум два нових і дуже важливих нормативних документи в сфері оплати праці та трудових відносин!
Але зараз їх немає, а зміни, запропоновані цим законопроектом, мають набрати чинності з 01.01.2017 р.!
Тому у багатьох роботодавців виникає питання: чи можна якось уникнути виконання зазначених норм?
Можна!
Відповідь на це запитання містить останній абз. нової редакції ст. 96 КЗпП: колективним договором або наказом керівника підприємства можуть встановлюватися інші системи оплати праці. Але колдоговір або наказ видаються тільки після проведення консультацій профспілки або вільно обраними і уповноваженими представниками працівників.
Тобто, роботодавець із трудовим колективом можуть придумати власну систему оплати праці і це буде цілком легально. Але і в цьому випадку слід буде дотримуватися норм щодо мінімального розміру заробітної плати!
Перевірки виконання законодавства про працю
Про нові й великі штрафи за недопущення до такої перевірки ми вже писали вище. А хто має право перевіряти?
З 2017 року перевірки за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення будуть проводити не тільки фахівці Держпраці, але й органи місцевого самоврядування та виконавчі органи міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад.
Також факти використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю будуть виявляти органи ПФУ. До їх прав буде додано у разі виявлення за результатами аналізу даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру недостовірних відомостей про застрахованих осіб вимагати від платників ЄСВ інформацію щодо цих відомостей та усунення порушень.
Також, не забуваємо про те, що право перевіряти правильність нарахування та виплати зарплати та решта виплат працівникам мають і фахівці ДФС.
Але зазначені штрафи (від 9600 грн до 320 тис. грн) встановлюються за недопущення до перевірки саме державних інспекторів з праці (фахівців від Держпраці). А отже, щодо решта перевіряючих вони не застосовуються.
Зміни щодо ЄСВ
Розмір мінімального страхового внеску, як і раніше, залежатиме від розміру мінімальної зарплати. І якщо вона буде на рівні 3200 грн, то мінімальний страховий внесок з 01.01.2017 р. становитиме 3200 х 22% = 704,00 грн!
А це означає дві дуже важливі речі, які почнуть працювати з 01.01.2017 р.:
- роботодавцям доведеться не тільки переглянути оклади працівників, а й здійснювати доплату з ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску при нарахуванні зарплати та інших виплат працівникам, у новому збільшеному розмірі;
- зросте і навантаження на підприємців, адже з наступного року мінімальна щомісячна сума ЄСВ «за себе» для них зросте вдвічі (у грудні 2016 р. вона становитиме 352 грн).
Узагальнюються законопроектом і правила сплати ЄСВ підприємцями «за себе»:
- всі пенсіонери-підприємці, незалежно від обраної ними системи оподаткування, звільняються від сплати ЄСВ за себе;
- решта підприємців зобов’яжуть сплачувати ЄСВ не нижче мінімального страхового внеску у розрахунку на місяць. Тобто підприємцям на загальній системі слід чекати додаткових витрат у вигляді сплати ЄСВ за себе за місяці, коли вони не отримають доходи. Для підприємців-"єдинників" нічого не зміниться – вони й надалі сплачуватимуть "за себе" ЄСВ в самостійно визначеному розмірі, але в розрахунку на місяць не нижче мінімального страхового внеску.
Але, у зв’язку зі встановленням нового розміру мінзарплати, "єдинники" І групи отримають пільгу. Вони зможуть сплачувати ЄСВ «за себе» на рівні 0,5 мінімального страхового внеску (тобто до чергового зростання мінімальної зарплати в 2017 році вони сплачуватимуть ЄСВ «за себе» на рівні грудня 2016 року). При цьому до страхового стажу для нарахування пенсій такі місяці будуть враховуватися пропорційно сплаченому ЄСВ.
Для зручності наводимо зведену таблицю з даними, на що вплине зростання мінімальної зарплати з 01.01.2017 року. Там, де розмір платежів відв’язали від розміру мінімальної зарплати, але прив’язали до розміру прожиткового мінімуму, зрозуміло, що рахувати платіж доведеться кратно 1600 грн (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 р.).
Що ми бачимо з таблиці? Незважаючи на обіцянки Уряду, більша частина штрафів з 01.01.2017 р. неминуче зросте. Зокрема, встановлені ст. 265 КЗпП штрафи за порушення законодавства з праці, як і зараз, будуть прив’язані до розміру мінімальної зарплати.
Зменшення впливу нової мінзарплати на різні види платежів