Чим передбачено впровадження модельного статуту?
Варто нагадати, що Законом №819 передбачено трирічний строк для переходу сільгоспкооперативів до єдиної організаційно-правової форми (див. пункт 4 розділу Х «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №819).
Закон №819 набрав чинності з дня, наступного за днем опублікування (15.08.2020 р.), а введений в дію 15.11.2020 р. (див. пункт 1 розділу Х Закону №819).
Отже, утворені до 15.08.2020 р. згідно із Законом №469 сільськогосподарські виробничі кооперативи, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів повинні бути перереєстровані у сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об’єднання.
Строк для подання документів держреєстратору становить 30 днів з дня прийняття змін для статутів загальним зборами (частина 4 статті 8 Закону №819).
У пункті 6 частини 4 статті 6 Закону №819 зазначено, що установчі збори сільгоспкооперативу можуть затвердити (оновити) власний статут або ж прийняти рішення про провадження діяльності на підставі модельного статуту.
Згідно з вимогами пункту 7 розділу Х Закону №819 Кабмін розробив модельні статути і затвердив їх Постановою №175.
У чому відмінність статуту модельного від звичайного?
Модельний статут повністю готовий до застосування. Він не передбачає внесення змін, доповнень. Обравши його, сільгоспкооператив керується ним у власній діяльності.
Звичайний статут кожен сільгоспкооператив розробляє під себе. Відомості, які має містити статут, наведені в частині 2 статті 8 Закону №819. Поряд із цим у частині 3 статті 8 цього Закону сказано, що статут може містити й інші пов’язані з особливостями діяльності такого кооперативу положення, що не суперечать законодавству.
Що має бути в статуті сільгоспкооперативу
Статут сільськогосподарського кооперативу, окрім найменування та мети/цілі утворення, має містити, зокрема, такі відомості:
— умови і порядок вступу до сільгоспкооперативу членів, асоційованих членів та виходу чи виключення з нього;
— порядок внесення змін до статуту сільгоспкооперативу;
— порядок встановлення розмірів і сплати внесків членами, асоційованими членами сільгоспкооперативу та відповідальність за порушення зобов’язань щодо їх сплати;
— порядок формування, склад і компетенція органів управління сільгоспкооперативу, а також порядок прийняття ними рішень;
— порядок оскарження до вищого органу управління сільгоспкооперативу рішень, дій або бездіяльності інших органів управління сільгоспкооперативу, їх посадових осіб;
— порядок формування, використання та розпорядження майном сільгоспкооперативу;
— порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов’язаних з цим майнових питань;
— умови і порядок повернення поворотних цільового внеску, вкладу та додаткового вкладу.
Тобто, розробляючи власний статут, у ньому можна передбачити специфіку конкретного кооперативу.
Але на розроблення власного статуту потрібно витрачати час, залучати фахівців, оплачувати їхню роботу. Це є недоліком розроблення власного статуту.
Тому, якщо конкретний сільгоспкооператив вважає, що його специфіка достатньо відображена в модельному статуті, він може не витрачатися на розроблення звичайного статуту, а взяти готовий модельний і користуватися ним.
Чи може сільгоспкооператив перейти зі звичайного на модельний статут і навпаки?
Так, може. Особливості переходу розглянуто в частинах 7 і 8 статті 17 Закону про держреєстрацію.
Для того щоб перейти зі звичайного на модельний статут, держреєстратору потрібно подати:
— заяву про держреєстрацію переходу. Застосовується заява за формою №2, затвердженою Наказом №3268/5, в якій проставляється позначка «Х» навпроти рядка «Перехід на діяльність на підставі модельного статуту» у розділі «Відомості про зміни»;
— примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення загальних зборів сільгоспкооперативу про перехід на діяльність на підставі модельного статуту;
— структуру власності за формою, затвердженою законодавством (на момент написання цієї статті ще не затверджена);
— витяг, виписку чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юрособи-нерезидента в країні її місцезнаходження, — у разі якщо засновником сільгоспкооперативу є юрособа-нерезидент;
— нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником сільгоспкооперативу, — для фізособи-нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, — для фізособи-резидента.
Для того щоб перейти з модельного на звичайний статут, держреєстратору подають такий самий пакет документів плюс власно розроблений статут. Причому в заяві про держреєстрацію переходу позначку «Х» ставлять навпроти рядка «Перехід з модельного статуту на діяльність на підставі власного установчого документа».
Чи обов’язково переходити на модельний статут?
Ні, не обов’язково. Про це ми вже сказали вище.
Що має бути в статуті сільгоспкооперативу
По суті, в модельні статути переписано норми Закону №819. Подеколи модельні статути містять деталізацію, якої в Законі немає. Наприклад, у частині 3 статті 19 Закону сказано, що порядок вступу до кооперативу асоційованого члена визначаються статутом. А в модельному статуті «прибуткового» сільгоспкооперативу уточнено, що приймання здійснюється на підставі заяви, схваленої загальними зборами.
Тобто за модельним статутом не можна прийняти асоційованого члена тільки на підставі заяви, завізованої головою. Але ж такий порядок можна прописати в самостійно складеному статуті.
Тому рекомендуємо всім зацікавленим сільгоспкооперативам проглянути норми модельних статутів. Якщо вони їх повністю влаштовують, можна перейти на модельні статути. Якщо якісь норми не влаштовують, хоча Закон №819 дозволяє інший варіант регламентації, ніж той, що передбачено модельним статутом, краще залишатися на самостійно складеному статуті.