Нагадаємо, що відповідно до ст. 12 Закону про оцінку землі нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоцінювальних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання.
Такі нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Раніше в Україні існувало три різні методичні підходи до проведення нормативної грошової оцінки земель, а саме:
- Методика нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджена Постановою КМУ від 23.03.1995 р. № 213,
- Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затверджена Постановою КМУ від 16.11.2016 р. № 831,
- Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затверджена Постановою КМУ від 23.11.2011 р. № 1278.
Також, до 2019 року затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів здійснювалося відповідною сільською, селищною, міською радою, а розташованих за межами населених пунктів – районними радами.
Проте з 01.01.2019 р. із набранням чинності Закону України від 10.07.2018 р. № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», у ч. 1, 2, 5 ст. 23 Закону про оцінку землі закріплено новий порядок затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Так, протягом місяця з дня надходження технічної документації з нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.
Підставою для відмови у затвердженні технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої територіальної громади. Рішення про відмову в затвердженні технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Фактично, три наявні методики вимагали складання трьох різних технічних документацій із нормативної грошової оцінки земель в межах громад, що значно ускладнювало проведення оцінки та збільшувало витрати на її проведення.
І наступним кроком після наведених вище змін була уніфікація чинних методик нормативної грошової оцінки земель шляхом приведення їх у відповідність до вимог Закону України «Про оцінку земель», визначивши об’єктом нормативної грошової оцінки земельні ділянки та землі усіх категорій та форм власності, а також передбачивши, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок має визначатися як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Тепер цей крок було зроблено. І з 10.11.2021 р. всі три згадані вище методики втратили чинність, на підставі постанови КМУ № 1147!
Постанова КМУ Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 03.11.2021 р. № 1147 була опублікована 10 листопада в "Урядовому кур'єрі" №216. Відповідно нові правила розрахунку нормативної грошової оцінки почали діяти з цієї дати. Про це ми писали тут.
Уніфікація НГО за новою Методикою
З 10.11.2021 р. визначення нормативної грошової оцінки будь-якої земельної ділянки здійснюється за однаковою методикою. Це й визначено чинною коментованою нами постановою № 1147.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою:
Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні,
де: Пд — площа земельної ділянки, квадратних метрів;
Нрд — норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі, який визначається згідно з додатком 1 або 2 (для сільгоспземель) до Методики;
Км1 — коефіцієнт, який враховує розташування територіальної громади в межах зони впливу великих міст;
Км2 — коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів;
Км3 — коефіцієнт, який враховує розташування територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення;
Км4 — коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки;
Кцп — коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру;
Кмц — коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням;
Кні — добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.
При цьому, наприклад, площа (Пд) та цільове призначення земельної ділянки використовуються на підставі відомостей Державного земельного кадастру. У разі відсутності відомостей про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та/або Державному реєстрі земель площею та цільовим призначенням земельної ділянки вважаються дані згідно з документацією із землеустрою, на підставі якої здійснювалося формування цієї земельної ділянки, або документом, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою.
У разі застосування відповідно до законодавства нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області приймається згідно з додатком 15 до Методики.
Докладно те, як визначається кожен із показників цієї формули, зазначено у п. 4 – 18 нової Методики.
І ось за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок за цією формулою складається технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Датою нормативної грошової оцінки земельної ділянки є дата, зазначена в технічній документації.
Зрозуміло, що до нових випадків проведення НГО застосовуватиметься вже новий, уніфікований підхід та формула. А що робити тим, хто НГО встиг зробити раніше і з технічною документацією, яка була надана за результатами старої НГО? Перераховувати та переоформляти?
Доля вже проведеної НГО та наявної техдокументації на землі
Нагадаємо, що з 01.01.2019 року по всій території Україні проводилась загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення. В результаті було оцінено 35,4 млн га сільгоспземель та видано біля 3, 5 млн витягів з технічної документації.
Виникають прості питання: наразі КМУ дав старт новому “перезавантаженню” оцінювання сільгоспземель? Чи це все стосуватиметься лише нових випадків оцінки?
Одразу заспокоїмо: у п. 4 Постанови № 1147 передбачено, що затверджена з урахуванням вимог п. 271.2 ПКУ до набрання чинності новою Методикою технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Отже, стара оцінка і документація є чинною.
Але коли (тут навіть не ставиться «якщо») відповідна територіальна громада затвердить початок “перезавантаження”, доведеться пройти переоцінку і переоформлення технічної документації на землю. Коли це буде, Постанова №1147 не встановлює. Тож кожна місцева рада буде вирішувати це самостійно.
Наприклад, Київська міська рада перенесла своїм рішенням затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва на 2023 рік. Причиною цьому зазначена складна фінансова ситуація через пандемію. Якою буде позиція інших територіальних громад — питання відкрите. Але власникам земель треба буде уважно за цим стежити, зокрема, на сайтах місцевих рад. Коли старт «перезавантаження» буде оголошено, передихнути часу практично не буде.
Окремим відкритим питанням є питання щодо технічної документації із нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, яка станом на 10.11.2021 р. перебувала на розробці. Оскільки жодних перехідних норм Постанова № 1147 не містить. Чи буде така документація складена за результатами оцінки за старими методиками? Чи доведеться проводити переоцінку, щоб після 10.11.2021 р. отримати нову технічну документацію?
Щодо цього питання варто очікувати відповідних роз’яснень від КМУ або хоча б тих органів місцевих рад, які складають технічну документацію на землю.
Як будемо сплачувати земельний податок?
Нагадаємо, що згідно зі ст. 5 Закону про оцінку земель НГО земельних ділянок використовується для визначення розміру:
- земельного податку,
- державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом,
- орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності,
- втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва,
- вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд,
а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
І, звісно, що у землевласників одразу виникає питання, за якою НГО визначити суму земельного податку? Чи треба провести переоцінку земель вже зараз і зробити перерахунок цього податку за 2021 рік? Тим більше, що цього, здається, вимагає ст. 13 Закону про оцінку земель. Яка прямо говорить про обов’язкову НГО з метою визначення земельного податку.
Проте, ще раз наголосимо, що сама Постанова № 1147 на проведенні переоцінки всіх земель у зв’язку із затвердженням нової Методики, чітко не наполягає і жодних строків не встановлює. І застосування нової Методики для масової переоцінки земель, як ми побачили вище, залежатиме від територіальних громад. А до старту переоцінки земель, оголошеного місцевою радою, для визначення земельного податку стане в пригоді і стара НГО. Адже, як ми зазначили вище, зараз вона є чинною.
І чи розраховувати на застосування нової Методики місцевими радами хоча б у 2022 році — наразі під питанням. Адже, відповідно до п. 271.2 ПКУ рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Звісно, можливо, що наприкінці 2021 року ВРУ прийме тимчасові норми, які дозволять місцевим радам відступити від цих базових правил. Але щодо самого 2021 року, тут про обов’язкову переоцінку за ініціативою місцевих рад можна і не говорити.
Отже, принаймні до 2022 року очікувати масової переоцінки земель, і, відповідно, й змін розміру сум земельного податку, що сплачуються фізичними та юридичними особами, наразі не варто. Але як тільки процес обов’язкової переоцінки буде запущено, і з’являться перші роз’яснення від податківців, ми ще повернемося до цього питання.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!